Розробка складу дрібнозернистого бетону із відходів гірничозбагачувального підприємства
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310265Ключові слова:
дрібнозернистий бетон, відходи гірничо-збагачувальних комбінатів, продукти гідратації, міцність на стиск, водостійкістьАнотація
Об’єкт дослідження – дрібнозернистий бетон із відходів гірничо-збагачувальних комбінатів. Ці відходи є дрібнозернистими пилуватими пісками полімінерального складу. Їх використання як заповнювача для бетонів стримується високою водопотребою, яка не дозволяє отримати достатню для бетону міцність. Тому проблемою, яка вирішувалася, було обґрунтування складу дрібнозернистого бетону із цих відходів з мінеральними та хімічними добавками, який забезпечить отримання фізико-механічних та гідрофізичних властивостей, достатніх для виробництва будівельних виробів. Отримано склад дрібнозернистого бетону із відходу Полтавського гірничо-збагачувального комбінату і шлакопортландцементу у співвідношенні 3:1 і добавок мікрокремнезему (15 % від маси цементу) та суперпластифікатора полікарбоксилату (2 % від маси цементу) з В/Ц=0,5. Міцність цього бетону на стиск досягає 40 МПа, що перевищує міцність дрібнозернистого бетону аналогічного складу на природному дрібнозернистому піску у 3 рази. Це обумовлене більшим ступенем гідратації цементу, більшою кількістю утворених продуктів гідратації, наявністю частинок кремнезему та кварцу, більш рівномірним чергуванням гелю, частинок кремнезему та кристалогідратів в структурі цементного каменю. Внаслідок цього в структурі міститься більша кількість електрогетерогенних контактів між частинками і зернами, що мають негативний (кварц, гідросилікати кальцію) та позитивний (кристалогідрати портландиту, гідроалюмінатів і гідросульфлоалюмінатів кальцію) поверхневі заряди. Саме це й обумовлює досягнуті міцність та водостійкість дрібнозернистого бетону. Отриманий склад дрібнозернистого бетону рекомендований для виробництва будівельних виробів
Посилання
- Matyskova, K., Bilek, V., Prochazka, L., Hedlova, R., Hornakova, M. (2024). Replacement of Fine Aggregates in Fine-Grained Concrete by Waste Material from Cetris Boards Production. Defect and Diffusion Forum, 432, 31–38. https://doi.org/10.4028/p-smci67
- Anatolii, V., Ivan, B., Liubov, K., Zeljko, K., Iryna, G. (2021). Fine-grained Fiber Concrete on Mechanoactivated Portlandcement. Croatian Regional Development Journal, 2 (1), 41–49. https://doi.org/10.2478/crdj-2021-0007
- Shіshkina, A., Piskun, I. (2023). Formation of the strength of fine-grained concrete based on modified slag Portland cement. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (6 (125)), 74–81. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.289929
- Sudhakar, A. J., Muthusubramanian, B. (2023). Influence of Basalt Fiber and Slag on the Moduli of Elasticity of Fine-Grained Concrete. Sustainable Innovations in Construction Management, 469–479. https://doi.org/10.1007/978-981-99-6233-4_43
- Nurbayeva, M. N., Aruova, L. B., Kalym, S. S., Toleubayeva, Sh. B., Urkinbayeva, Zh. I., Aukazhieva, Zh. M. et al. (2022). Influence of Fiber on the Strength Characteristics of Fine-Grained Concrete. Proceedings of 2021 4th International Conference on Civil Engineering and Architecture, 151–161. https://doi.org/10.1007/978-981-16-6932-3_13
- Betz, P., Curosu, V., Loehnert, S., Marx, S., Curbach, M. (2023). Classification of Multiaxial Behaviour of Fine-Grained Concrete for the Calibration of a Microplane Plasticity Model. Buildings, 13 (11), 2704. https://doi.org/10.3390/buildings13112704
- Diveiev, B. M., Konyk, C. I. (2016). Dynamichni vlastyvosti plastyn z funktsionalno hradientnykh materialiv pry zghyni. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Dynamika, mitsnist ta proektuvannia mashyn i pryladiv, 838, 29–36. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VNULPDM_2016_838_7
- Plugin, A., Chaika, V., Musienko, S., Najafov, E. (2024). Extra fine-grained concrete from waste of mining concentration plant for construction products. Collection of Scientific Works of the Ukrainian State University of Railway Transport, 208, 79–91. https://doi.org/10.18664/1994-7852.208.2024.308196
- Babushkin, V. I., Plugin, A. A., Kostyuk, T. A., Matvienko, V. A. (1999). Vliyanie aktivnyh poverhnostnyh tsentrov na prochnost' svezheotformovannyh melkozernistyh betonov. Naukovyi visnyk budivnytstva, 5, 85–88.
- Vandalovskyi, A. H., Kazimahomedov, I. E., Chaika, V. M. (2011). Optymizatsiya struktury mikrobetonu. Naukovyi visnyk budivnytstva, 65, 153–160.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Andrii Plugin, Vitalii Chaika, Sergii Musyenko, Ping Wu, Zhenhua Ye
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
