Удосконалення методу роз’єднання з метою отримання детальних характеристик рідини
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310558Ключові слова:
роз’єднання, об’єднання, псевдокомпонент, плюсова частка, параметри бінарної взаємодії, K-значення, рівняння стану, спалах, композиційне моделювання, казахстанська нафтаАнотація
У композиційному моделюванні фазові характеристики та поведінка пластових рідин розраховуються за допомогою рівняння стану. Для спрощення та прискорення розрахунків компоненти гептанової плюс фракції У композиційному моделюванні фазові характеристики та поведінка пластових рідин розраховуються за допомогою рівняння стану. Для спрощення та прискорення розрахунків компоненти гептанової плюс фракції (С7+) згруповані в псевдокомпоненти. Однак після цієї процедури результати композиційного моделювання резервуара, що містить псевдокомпоненти, необхідно розділити, щоб їх можна було використовувати в поверхневих моделях. Звідси випливає, що проблема полягає в тому, що групову композицію неможливо застосувати для моделювання наземних споруд. Об’єктом дослідження є казахстанська нафта, на прикладі якої методом аналітичного роз’єднання отримано детальний компонентний склад за параметрами відновлення. У лабораторних умовах визначено компонентний склад нафти та інші властивості рідини. У дослідженні представлені результати, які доводять важливість застосування алгоритму роз’єднання в контексті композиційного моделювання. Отримані результати аналітично досить точно відповідають чисельним розрахункам програмного забезпечення PVTsim та лабораторним експериментам. Порівняння існуючих методів показало різницю в 5 %, що свідчить про те, що роз’єднання є чудовим методом для опису та отримання детального складу вуглеводневої суміші. На практиці результати детального визначення складу вуглеводнів можуть бути використані для проектування нафтопереробних заводів. Крім того, результати цього дослідження можуть покращити планування та проектування наземних об’єктів, особливо при розробці в пластових умовах, де тиск перевищує тиск насичення
Посилання
- Yushchenko, T. S., Brusilovsky, A. I. (2022). A step-by-step approach to creating and tuning PVT-models of reservoir hydrocarbon systems based on the state equation. Georesursy, 24 (2), 164–181. https://doi.org/10.18599/grs.2022.3.14
- Leibovici, C. F., Barker, J. W., Waché, D. (2000). Method for Delumping the Results of Compositional Reservoir Simulation. SPE Journal, 5 (02), 227–235. https://doi.org/10.2118/64001-pa
- Assareh, M., Ghotbi, C., Pishvaie, M. R., Mittermeir, G. M. (2013). An analytical delumping methodology for PC-SAFT with application to reservoir fluids. Fluid Phase Equilibria, 339, 40–51. https://doi.org/10.1016/j.fluid.2012.11.025
- Whitson, C. H., Brulé, M. R. (2000). Phase Behavior. Society of Petroleum Engineers. https://doi.org/10.2118/9781555630874
- Barker, J. W., Leibovici, C. F. (1999). Delumping Compositional Reservoir Simulation Results: Theory and Applications. All Days. https://doi.org/10.2118/51896-ms
- Al-Meshari, A. A., McCain, W. D. (2005). New Strategic Method to Tune Equation-of-State for Compositional Simulation. All Days. https://doi.org/10.2118/106332-ms
- Al-Marhoun, M. (2023). Estimation of Missing Molecular Weight and Specific Gravity of Heptane Plus Fraction in PVT Laboratory Report. Middle East Oil, Gas and Geosciences Show. https://doi.org/10.2118/213430-ms
- Schlijper, A. G., Drohm, J. K. (1988). Inverse Lumping: Estimating Compositional Data From Lumped Information. SPE Reservoir Engineering, 3 (03), 1083–1089. https://doi.org/10.2118/14267-pa
- Leibovici, C., Stenby, E. H., Knudsen, K. (1996). A consistent procedure for pseudo-component delumping. Fluid Phase Equilibria, 117 (1-2), 225–232. https://doi.org/10.1016/0378-3812(95)02957-5
- Nichita, D. V., Broseta, D., Leibovici, C. F. (2007). Reservoir fluid applications of a pseudo-component delumping new analytical procedure. Journal of Petroleum Science and Engineering, 59 (1-2), 59–72. https://doi.org/10.1016/j.petrol.2007.03.003
- De Castro, D. T., Nichita, D. V., Broseta, D., Herriou, M., Barker, J. W. (2011). Improved Delumping of Compositional Simulation Results. Petroleum Science and Technology, 29 (1), 1–12. https://doi.org/10.1080/10916460903330098
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ayaulym Baibekova, Jamilyam Ismailova, Dinara Delikesheva, Aibek Abdukarimov, Aigerim Kaidar
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
