Розробка руху екскаватора з бездротовим керуванням за допомогою Bluetooth та Інтернету речей (ІР)
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.312074Ключові слова:
важка техніка, бездротове керування, модель екскаватора, пневмоклапан, мікроконтролерАнотація
Це дослідження спрямоване на переробку дротової системи керування в бездротову систему керування міні-екскаватором лабораторного масштабу. Першим кроком є перегляд розвитку системи приводу та системи керування на попередніх моделях екскаваторів, заміна пневматичної системи приводу на електропневматичну, зміна системи керування з проводового на бездротове керування за допомогою Bluetooth та системи Інтернету речей (ІР). Екскаватор масштабу 1:14 приводиться в рух пневматичною системою. Рух приводу контролюється за допомогою дротового пульта дистанційного керування, так що робоча зона все ще обмежена певною зоною. Пневматичну систему керування на попередніх екскаваторах розвинули до електропневматичної системи керування. Електропневматична система керування виконана шляхом заміни 5/2-ходового клапана на 5/3-ходовий подвійний електромагнітний клапан. За допомогою цього клапана рух стрілок екскаватора можна регулювати відповідно до побажань оператора. Дротова система керування була розроблена в систему керування дротами, включаючи систему Bluetooth та Інтернет речей (ІР). Важливими компонентами цих двох систем керування є Arduino Mega 2560, WEMOS D1 R32, 16-канальне реле та модуль HC05. Модель екскаватора з розробкою нової системи керування має незмінні розміри порівняно з попередньою моделлю. Стріли екскаватора та ходова частина залишаються без змін. Лише корпус, у якому розміщена система керування, адаптований до нової зони компонування компонентів. Тестування бездротової дистанційної системи відбувається на відстані близько 30 метрів, тоді як дистанційної системи ІР на відстані близько 1,5 км. Рух кожного кроку легше регулювати, оскільки використовується 5/3-ходовий клапан. Час, який витрачається на кожен крок, також менший, ніж у попередніх моделях екскаваторів
Спонсор дослідження
- The authors would like to thank LPPM Universitas Riau for funding this research
Посилання
- Nazaruddin, Gunawan, K., (2015). Undercarriage Design of Excavator Model in Application of Various Track Drive. Journal of Subsea and Offshore, 26. Available at: https://isomase.org/JOMAse/Vol.26%20Dec%202015/26-1.pdf
- Nazaruddin, Suhandi, A. (2015). Modification and Testing System Control and Swing Model Excavator System. Journal of Subsea and Offshore, 25. Available at: https://isomase.org/JOMAse/Vol.25%20Nov%202015/25-1.pdf
- Kolhe, P., Kalbande, K., Deshmukh, A. (2022). Internet of Thing and Machine Learning Approach for Agricultural Application: A Review. 2022 10th International Conference on Emerging Trends in Engineering and Technology - Signal and Information Processing (ICETET-SIP-22), 1–6. https://doi.org/10.1109/icetet-sip-2254415.2022.9791751
- Mishra, M., Lourenço, P. B., Ramana, G. V. (2022). Structural health monitoring of civil engineering structures by using the internet of things: A review. Journal of Building Engineering, 48, 103954. https://doi.org/10.1016/j.jobe.2021.103954
- Yusof, E. M. M., Yusof, M. I., Ali, R., Harjimi, I. H., Bahrin, Q. K. (2020). Welding station monitoring system using internet of thing (IOT). Indonesian Journal of Electrical Engineering and Computer Science, 18 (3), 1319. https://doi.org/10.11591/ijeecs.v18.i3.pp1319-1330
- Kurnia, R., Mulyanti, B., Widiaty, I. (2020). Internet of things application in mechanical learning in automotive engineering. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 830 (4), 042098. https://doi.org/10.1088/1757-899x/830/4/042098
- Raufelder, J. (2021). Modeling Analysis of Attitude Perception of Engineering Manipulator Supporting Wireless Communication and Internet of Things. Kinetic Mechanical Engineering, 2 (2). https://doi.org/10.38007/kme.2021.020203
- Abikoye, O. C., Bajeh, A. O., Awotunde, J. B., Ameen, A. O., Mojeed, H. A., Abdulraheem, M. et al. (2021). Application of Internet of Thing and Cyber Physical System in Industry 4.0 Smart Manufacturing. Emergence of Cyber Physical System and IoT in Smart Automation and Robotics, 203–217. https://doi.org/10.1007/978-3-030-66222-6_14
- Zhidchenko, V., Handroos, H. (2022). A Method for the Camera-less Remote Surveillance on Hydraulically Actuated Heavy Equipment Using IoT Environment. International Journal of Fluid Power, 23 (03), 363–378. https://doi.org/10.13052/ijfp1439-9776.2335
- Zhou, C., Ding, L. Y. (2017). Safety barrier warning system for underground construction sites using Internet-of-Things technologies. Automation in Construction, 83, 372–389. https://doi.org/10.1016/j.autcon.2017.07.005
- Nanang Kardana, Y. A., Berchmans, H. J., Ali Nandar, C. S., Nasution, H., Hendriana, D. (2020). Fuel Level Monitoring and Security Warning Tools using IoT for Komatsu Excavator PC200-8M0. Proceedings of The Conference on Management and Engineering in Industry, 2 (1), 31–35. https://doi.org/10.33555/cmei.v2i1.41
- Nazaruddin, N., Adi Sucipto, S. (2018). Modifikasi Excavator Menggunakan Tabung Penyimpan Udara Bertekanan (Pressure Vessel) Sebagai Media Edukasi. J. Online Mhs. Univ. Riau., 5 (2). Available at: https://www.researchgate.net/publication/341852828_MODIFIKASI_EXCAVATOR_MENGGUNAKAN_TABUNG_PENYIMPAN_UDARA_BERTEKANAN_PRESSURE_VESSEL_SEBAGAI_MEDIA_EDUKASI
- Zhang, J., Jiao, S., Liao, X., Yin, P., Wang, Y., Si, K. et al. (2010). Design of Intelligent Hydraulic Excavator Control System Based on PID Method. Computer and Computing Technologies in Agriculture III, 207–215. https://doi.org/10.1007/978-3-642-12220-0_31
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Nazaruddin Nazaruddin, Feblil Huda, Herisiswanto Herisiswanto, Efi Afrizal, Fajar Bayulesmana
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
