Використання експертних оцінок при виборі архітектурного рішення спеціалізованого програмного забезпечення системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів

Автор(и)

  • Владислав Володимирович Соколовський Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-2381-3373
  • Едуард В’ячеславович Жаріков Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-1811-9336
  • Сергій Федорович Теленик Cracow University of Technology; National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Польща https://orcid.org/0000-0001-9202-9406

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.312886

Ключові слова:

інтернет речей, системи моніторингу, експертне оцінювання, архітектурні рішення, програмне забезпечення

Анотація

Об’єктом дослідження є програмні засоби та архітектурні рішення спеціалізованих систем моніторингу стану потенційно небезпечних  об’єктів (далі – ПНО). Проблема, що вирішувалася, – вибір вдалого варіанту архітектурного рішення та складу спеціалізованого програмного забезпечення  таких систем. Зміна архітектурних рішень та складу  програмного забезпечення систем моніторингу стану ПНО необхідна тому, що такі системи зазвичай створюють на основі принципу параметричного контролю основних параметрів ПНО. Такі системи моніторингу фіксують досягнення докритичного (або критичного) значення одного (або кількох) параметрів, що характеризують стан об’єкта. Тому оперативному персоналу залишається мало часу для впровадження заходів щодо  запобігання виникненню аварії.

Суть отриманих результатів у тому, що на базі використання  експертного оцінювання була розроблена методика кількісної оцінки якості архітектури, складу спеціалізованого програмного забезпечення та  методів систем моніторингу стану ПНО. Згідно з цією методикою обрано один з трьох можливих альтернативних варіантів побудови автоматизованої системи моніторингу стану ПНО.

Вирішити проблему вибору архітектури, методів та складу програмного забезпечення системи моніторингу стану ПНО вдалося завдяки впровадженню експертного оцінювання, що дало змогу перейти від якісного до кількісного оцінювання при виборі одного з варіантів.

Обраний варіант побудови системи моніторингу стану ПНО є завадостійким та дозволяє на 1–3 години  раніше виявляти загрозу виникнення аварійної ситуації на об’єкті завдяки впровадженню підсистем  прогнозування змін стану ПНО та діагностики стану об’єкта. Це забезпечує зменшення збитків і запобігає травмуванню людей

Біографії авторів

Владислав Володимирович Соколовський, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Аспірант, асистент

Кафедра інформатики та програмної інженерії

Едуард В’ячеславович Жаріков, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформатики та програмної інженерії

Сергій Федорович Теленик, Cracow University of Technology; National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

Доктор технічних наук, професор

Кафедра автоматики та обчислювальної техніки

Посилання

  1. Internet of Things (iot). Available at: https://www.gartner.com/en/information-technology/glossary/internet-of-things
  2. Sokolovskyi, V. (2023). Architectural solution for the distribution of software and hardware systems for monitoring potentially unsafe objects. International Journal of GEOMATE, 25 (109). https://doi.org/10.21660/2023.109.m2314
  3. Sokolovskyi, V. V. (2022). Akhritektura prohramno-aparatnoi systemy monitorynhu stanu obiektiv pidvyshchenoi nebezpeky z mozhlyvistiu prohnozuvannia vynyknennia nadzvychainoi sytuatsii. Inzheneriya prohramnoho zabezpechennia i peredovi informatsiini tekhnolohii (SoftTech-2022): materialy II ta III Vseukrainskykh naukovo-praktychnykh konferentsii molodykh vchenykh ta studentiv, prysviachenykh 125-y richnytsi KPI im. Ihoria Sikorskoho. Kyiv: KPI im. Ihoria Sikorskoho, IPI FIOT, 64–68.
  4. Shannon, C. E. (1948). A Mathematical Theory of Communication. Bell System Technical Journal, 27 (3), 379–423. https://doi.org/10.1002/j.1538-7305.1948.tb01338.x
  5. Hamming, R. W. (1950). Error Detecting and Error Correcting Codes. Bell System Technical Journal, 29 (2), 147–160. https://doi.org/10.1002/j.1538-7305.1950.tb00463.x
  6. Tolentino, L. K. S., Valenzuela, I. C., Serfa Juan, R. O. (2019). Overhead Interspersing of Redundancy Bits Reduction Algorithm by Enhanced Error Detection Correction Code. Journal of Engineering Science and Technology Review, 12 (2). Available at: http://www.jestr.org/downloads/Volume12Issue2/fulltext51222019.pdf
  7. Koppala, N., Subhas, C. (2022). Low overhead optimal parity codes. TELKOMNIKA (Telecommunication Computing Electronics and Control), 20 (3), 501. https://doi.org/10.12928/telkomnika.v20i3.23301
  8. Toghuj, W. (2020). Modifying Hamming code and using the replication method to protect memory against triple soft errors. TELKOMNIKA (Telecommunication Computing Electronics and Control), 18 (5), 2533. https://doi.org/10.12928/telkomnika.v18i5.13345
  9. Saiz-Adalid, L.-J., Gil, P., Ruiz, J.-C., Gracia-Moran, J., Gil-Tomas, D., Baraza-Calvo, J.-C. (2016). Ultrafast Error Correction Codes for Double Error Detection/Correction. 2016 12th European Dependable Computing Conference (EDCC), 108–119. https://doi.org/10.1109/edcc.2016.28
  10. Sokolovskyi, V., Zharikov, E., Telenyk, S. (2024). Development of the method of detecting and correcting data transmission errors in IoT systems for monitoring the state of objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (9 (127)), 22–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.298476
  11. Ivanchuk, Y. V., Yarovyi, А. А., Koval, К. О. (2019). Numerical simulation method of hydrodynamic processes. Information Technology and Computer Engineering, 44 (1), 37–45. https://doi.org/10.31649/1999-9941-2019-44-1-37-45
  12. Pryshlyak, V. M., Dubchak, V. M. (2020). Finding the value of the pressure force on underwater hydraulic structures in design and construction practice and agro-engineering training of specialists. Technique, energy, transport of the agro-industrial complex: VNAU, 1 (108), 111–122. Available at: http://socrates.vsau.edu.ua/repository/card.php?lang=en&id=25634
  13. Sokolovskyi, V., Zharikov, E., Telenyk, S. (2024). Software and algorithmic support as part of regional systems for monitoring the state of objects for calculation of filtration through earthen hydraulic structures. Naukovij Žurnal «Tehnìka Ta Energetika», 15 (2), 130–144. https://doi.org/10.31548/machinery/2.2024.130
  14. Kupin, A., Kuznetsov, D., Muzyka, I., Paraniuk, D., Serdiuk, O., Suvorov, O., Dvornikov, V. (2018). The concept of a modular cyberphysical system for the early diagnosis of energy equipment. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (2 (94)), 71–79. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.139644
  15. Hnatiienko, H., Tmienova, N., Kruglov, A. (2020). Methods for Determining the Group Ranking of Alternatives for Incomplete Expert Rankings. Mathematical Modeling and Simulation of Systems (MODS’2020), 217–226. https://doi.org/10.1007/978-3-030-58124-4_21
  16. Saaty, T. L. (2011). The Analytic Hierarchy Process. McGrow - Hill.
Використання експертних оцінок при виборі архітектурного рішення спеціалізованого програмного забезпечення системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-30

Як цитувати

Соколовський, В. В., Жаріков, Е. В., & Теленик, С. Ф. (2024). Використання експертних оцінок при виборі архітектурного рішення спеціалізованого програмного забезпечення системи моніторингу стану потенційно небезпечних об’єктів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(3 (131), 27–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.312886

Номер

Том 5 № 3 (131) (2024): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Vladyslav Sokolovskyi, Eduard Zharikov, Sergii Telenyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.