Оцінювання ефективності імплементації імерсивних технологій у системах сталого розвитку університетів

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Прохорова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2552-2131
  • Олександра Борисівна Мрихіна Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-0567-2995
  • Орест Ярославович Колещук Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-8995-5206
  • Тетяна Іванівна Дем’яненко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-9362-635X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.314232

Ключові слова:

метод оцінювання, імерсивні технології, сталий розвиток, система розвитку університету

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси оцінювання ефективності імплементації імерсивних технологій у системах сталого розвитку університетів. Проблемою, яка визначила мету роботи, є недостатність методичного інструментарію для оцінювання рівня ефективності імплементації імерсивних технологій на засадах сталого розвитку (на прикладі Національного університету «Львівська політехніка»). Авторський інструментарій складає: систему показників, методичний підхід до застосування програмного забезпечення для їх оцінювання, матрицю інтерпретації результатів. Вибір методу оцінювання ефективності обґрунтовано на підставі теорії нечітких множин. Дослідження факторів впливу на ефективність імплементації імерсивних технологій в навчальному процесі дало змогу сформувати систему інтегральних показників, що включають індикатори, покликані різнобічно ідентифікувати її рівень у студентському та викладацькому середовищах. Показник ефективності імерсивних технологій, імплементованих студентами, сприяє ґрунтовному аналізуванню їхньої здатності генерувати інновації на засадах таких технологій. Викладачам цей показник дає змогу визначати рівень результативності застосування імерсивних технологій під час викладання матеріалу. Ураховуючи ідеологію, закладену у системи сталого розвитку університетів, авторські показники відображають принципи стійкості. З метою економічної інтерпретації математичних результатів адаптовано матрицю GE/McKinsey. Розроблений методичний інструментарій апробовано на дисциплінах Львівської політехніки. Отримані рівні ефективності студентів: 83,5, 61,5 та 69,8 од., викладачів – 91,2, 78,4 та 82,7 од., що вказує на продуктивність підготовки викладачів та високий рівень розуміння студентами завдань проєктної роботи. Це засвідчило обґрунтованість та можливості використання інструментарію в практиці університетів

Біографії авторів

Вікторія Володимирівна Прохорова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та менеджменту

Олександра Борисівна Мрихіна, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Орест Ярославович Колещук, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Тетяна Іванівна Дем’яненко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та менеджменту

Посилання

  1. Impact Rankings 2022: hundreds of universities have SDG courses. Available at: https://www.timeshighereducation.com/news/impact-rankings-2022-hundreds-universities-have-sdg-courses
  2. Adams, T., Jameel, S. M., Goggins, J. (2023). Education for Sustainable Development: Mapping the SDGs to University Curricula. Sustainability, 15 (10), 8340. https://doi.org/10.3390/su15108340
  3. Earth911. Available at: https://earth911.com/inspire/green-universities-offering-sustainability-degree-programs/
  4. Brundiers, K., Barth, M., Cebrián, G., Cohen, M., Diaz, L., Doucette-Remington, S. et al. (2020). Key competencies in sustainability in higher education – toward an agreed-upon reference framework. Sustainability Science, 16 (1), 13–29. https://doi.org/10.1007/s11625-020-00838-2
  5. Office of Sustainability. Georgia Institute of Technology. Available at: https://sustain.gatech.edu/
  6. Baxter, G., Hainey, T. (2023). Using immersive technologies to enhance the student learning experience. Interactive Technology and Smart Education, 21 (3), 403–425. https://doi.org/10.1108/itse-05-2023-0078
  7. Radianti, J., Majchrzak, T. A., Fromm, J., Wohlgenannt, I. (2020). A systematic review of immersive virtual reality applications for higher education: Design elements, lessons learned, and research agenda. Computers & Education, 147, 103778. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103778
  8. Moolman, J., Corkery, G., Walsh, J., Morrissey-Tucker, S. (2022). The use of collaborative virtual environments (CVES) for engineering education in higher education institutions. EDULEARN22 Proceedings, 1, 5073–5081. https://doi.org/10.21125/edulearn.2022.1212
  9. Pellas, N., Dengel, A., Christopoulos, A. (2020). A Scoping Review of Immersive Virtual Reality in STEM Education. IEEE Transactions on Learning Technologies, 13 (4), 748–761. https://doi.org/10.1109/tlt.2020.3019405
  10. Bonasio, A. (2019). Immersive experiences in education: New places and spaces for learning. White paper, Microsoft.
  11. Palkova, Z., Fragkaki, M., Abdelhafid, F., Al-Qubaj, S. R., Aburajab, N., Hawamdeh, M. et al. (2019). Virtual reality as an innovative and immersive learning tool for heis in palestine. INTED2019 Proceedings, 1, 4517–4522. https://doi.org/10.21125/inted.2019.1121
  12. Scurati, G. W., Bertoni, M., Graziosi, S., Ferrise, F. (2021). Exploring the Use of Virtual Reality to Support Environmentally Sustainable Behavior: A Framework to Design Experiences. Sustainability, 13 (2), 943. https://doi.org/10.3390/su13020943
  13. Salloum, S., Al Marzouqi, A., Alderbashi, K. Y., Shwedeh, F., Aburayya, A., Al Saidat, M. R., Al-Maroof, R. S. (2023). Sustainability Model for the Continuous Intention to Use Metaverse Technology in Higher Education: A Case Study from Oman. Sustainability, 15 (6), 5257. https://doi.org/10.3390/su15065257
  14. Karyy, O., Novakivskyi, I., Kis, Y., Kulyniak, I., Adamovsky, A. (2023). Model of Educational Process Organizing Using Artificial Intelligence Technologies. Proceedings of the 7th International Conference on Computational Linguistics and Intelligent Systems. Volume III: Intelligent Systems Workshop, 332–347. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-3403/paper27.pdf
  15. Prokhorova, V., Yemelyanov, O., Koleshchuk, O., Mnykh, O., Us, Y. (2024). Development of tools for assessing the impact of logistics communications on investment activities of enterprises in the context of capital movement. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (13 (129)), 34–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304257
  16. Ryan, G. V., Callaghan, S., Rafferty, A., Higgins, M. F., Mangina, E., McAuliffe, F. (2022). Learning Outcomes of Immersive Technologies in Health Care Student Education: Systematic Review of the Literature. Journal of Medical Internet Research, 24 (2), e30082. https://doi.org/10.2196/30082
  17. Davila Delgado, J. M., Oyedele, L., Demian, P., Beach, T. (2020). A research agenda for augmented and virtual reality in architecture, engineering and construction. Advanced Engineering Informatics, 45, 101122. https://doi.org/10.1016/j.aei.2020.101122
  18. Cataldo, R., Grassia, M. G., Lauro, C. N., Marino, M., Voytsekhovska, V. (2020). A Bibliometric Study of the Global Research Activity in Sustainability and Its Dimensions. Data Science and Social Research II, 91–102. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51222-4_8
  19. Petrushka, I., Yemelyanov, O., Zagozetska, O., Musiiovska, O., Petrushka, K. (2023). Assessment of the Impact of Biofuel Production on the Sustainable Development of Enterprises in the Agrarian Sector of Ukraine. Developments in Information and Knowledge Management Systems for Business Applications, 117–132. https://doi.org/10.1007/978-3-031-25695-0_6
  20. Lourenço, F., Almeida, M., Oliveira, N. R., Pedro, N. (2024). Enhancing learning outcomes: combining case studies with immersive technology. EDULEARN24 Proceedings, 1, 7703–7708. https://doi.org/10.21125/edulearn.2024.1812
  21. Pylypenko, H. M., Prokhorova, V. V., Mrykhina, O. B., Koleshchuk, O. Y., Mushnykova, S. A. (2020). Cost evaluation models of R&D products of industrial enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 5, 163–170. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-5/163
  22. Prokhorova, V., Mrykhina, O., Koleshchuk, O., Slastianykova, K., Harmatiy, M. (2023). The holistic evaluation system of R&D results under the circular economy conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (126)), 15–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.291380
  23. Mrykhina, O., Lisovska, L. (2020). Methodical Approach to Pricing of R&D Products During their Transfer from Universities to Business Environment. 2020 IEEE 15th International Conference on Computer Sciences and Information Technologies (CSIT), 7, 241–246. https://doi.org/10.1109/csit49958.2020.9321884
  24. Lourenço, J., Morais, J., Monteiro, J., Santos, J., Neves, N., Sá, S. (2022). Conceptions on higher education students about use of technologies in the learning process: a comparative study. INTED2022 Proceedings, 1, 3721–3730. https://doi.org/10.21125/inted.2022.1038
  25. The "Lviv Polytechnic - 2025" Development Strategy. Available at: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/pages/2316/strategy-2025-110122.pdf
  26. ERASMUS+. Available at: https://lpnu.ua/cmo/erasmus
  27. " Ekonomika staloho rozvytku v konteksti didzhytalizatsiyi": rozpochato seriyu lektsiy u ramkakh proiektu SUSTAIN. Available at: https://lpnu.ua/news/ekonomika-staloho-rozvytku-v-konteksti-didzhytalizatsii-rozpochato-seriiu-lektsii-u-ramkakh
  28. Kataloh vybirkovykh dystsyplin. Available at: https://directory.lpnu.ua/selective_subjects
  29. McKinsey & Company. Available at: https://www.mckinsey.com/
Оцінювання ефективності імплементації імерсивних технологій у системах сталого розвитку університетів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-31

Як цитувати

Прохорова, В. В., Мрихіна, О. Б., Колещук, О. Я., & Дем’яненко, Т. І. (2024). Оцінювання ефективності імплементації імерсивних технологій у системах сталого розвитку університетів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(13 (131), 35–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.314232

Номер

Том 5 № 13 (131) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Viktoriia Prokhorova, Oleksandra Mrykhina, Orest Koleshchuk, Tetiana Demianenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.