Зведена методика оцінювання шкідливого впливу продукції на довкілля

Автор(и)

  • Геннадій Олексійович Статюха Кафедра кібернетики хіміко-технологічних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Ірина Миколаївна Джигирей Кафедра кібернетики хіміко-технологічних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна
  • Богдана Миколаївна Комариста Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.3143

Анотація

Розглянуті питання, пов’язані з концепцією життєвого циклу й стандартами серії ISO 14000 «Екологічне керування». Розглянуто існуючі моделі та методи оцінювання впливу життєвого циклу продукційної системи, які включають необов’язкові етапи оцінювання впливу життєвого циклу. Запропоновано модель оцінювання впливу продукційної системи на виснаження ресурсів, здоров’я людини, зміну клімату й екосистеми. Представлено індекс шкідливості продукту, що є інтегральним показником впливу продукційної системи на довкілля, здоров’я людини й ресурси, та методику його розрахунку. Показано ефективність використання запропонованого індексу для оцінювання екологічності продукції на прикладі аналізування кількох варіантів продукційної системи

Біографії авторів

Геннадій Олексійович Статюха, Кафедра кібернетики хіміко-технологічних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою

Ірина Миколаївна Джигирей, Кафедра кібернетики хіміко-технологічних процесів Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Старший викладач, кандидат технічних наук

Богдана Миколаївна Комариста, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Аспірант

Посилання

  1. ДСТУ ISO 14040:2004. Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Принципи та структура (ISO 14040:1997, IDT) / В. Лозанський. – Офіц. вид. – К.: Держспоживстандарт України, 2005. – ІV, 10с. – (Національний стандарт України).
  2. ДСТУ ISO 14041:2004. Екологічне керування. Оцінювання життєвого циклу. Визначання цілі і сфери застосування та аналізування інвентаризації (ISO 14041:1999, IDT) / В. Лозанський, В. Мироненко. – Офіц. вид – К.: Держспоживстандарт України, 2006. – ІV, 20с. – (Національний стандарт України).
  3. Європейська комісія. ОЖЦ: інструменти, функції та дані: [Електрон. ресурс]. – Режим доступy: – http://lca.jrc.ec.europa.eu/
  4. Hauschild M., Jeswiet J., Alting L. From Life Cycle Assessment to Sustainable Production: Status and Perspectives // CIRP Annals – Manufacturing Technology, 54(2), 1 (2005).
  5. Gonzalez B., Adenso-Diaz B., Gonzalez-Torre P.L. A fuzzy logic approach for the impact assessment in LCA // Res. Cons. Rec., 37, 61 (2002).
  6. Brentrup F., Küsters J., Kuhlmann H., Lammel J. Environmental impact assessment of agricultural production systems using the life cycle assessment methodology. I. Theoretical concept of a LCA method tailored to crop production // Europ. J. Agronomy, 20, 247 (2004).
  7. Goedkoop M., Schryver A.D. and Oele M. Introduction to LCA with SimaPro 7. – PRé Consultants Report 4.2 (2008).
  8. Dreyer L.C., Niemann A.L., and Hauschild M.Z. Comparison of three different LCIA methods: EDIP 97, CML 2001 and Eco-indicator 99. Does it matter which one you choose? // Int. J. LCA, 8(4), 191 (2003).
  9. Renou S., Thomas J.S., Aoustin E., Pons M.N. Influence of impact assessment methods in wastewater treatment LCA // J. Cleaner Prod., 16(10), 1098(2008)
  10. Goedkoop M. and Spriensma R. The Eco-indicator 99: A damage oriented method for Life Cycle Impact Assessment. 3rd Edition. – PRé Consultants B.V. (2001).
  11. Hofstetter P. et al. The Mixing triangle: Correlation and Graphical Decision Support for LCA-based Comparisons // J. Ind. Ecology, 3(4), 97 (2000).
  12. Steen B. A systematic approach to environmental strategies in product development (EPS). Version 2000 – General system characteristics. – Centre for Environmental Assessment of Products and Material Systems. Chalmers University of Technology, Technical Environmental Planning. CPM report No. 4 (1999).
  13. Frischknecht R. et al. Implementation of Life Cycle Impact Assessment Methods: Data v2.0. Ecoinvent report No. 3. – Swiss centre for Life Cycle Inventories, Dübendorf, Switzerland (2007).
  14. Jolliet O. et al. IMPACT 2002+: A New Life Cycle Impact Assessment Methodology // Int. J. LCA, 8(6), 324 (2003).
  15. Hauschild M. and Potting J. Spatial differentiation in life cycle impact assessment – the EDIP 2003 methodology. – Guidelines from the Danish Environmental Protection Agency, Copenhagen, (2004).
  16. Bare J., Gloria T. and Norris G. Development of the Method and U.S. Normalization Database for Life Cycle Impact Assessment and Sustainability Metrics // Envir. Sc. Tech., 40(16), 5108 (2006).
  17. Itsubo N. et al. Weighting Across Safeguard Subjects for LCIA through the Application of Conjoint Analysis // Int. J. LCA, 9(3), 196 (2004).
  18. Всеукраїнська громадська організація «Жива планета»: [Електрон. ресурс]. – Режим доступy: http:// http://ecolabel.org.ua/
  19. Pennington D.W. et al. Life cycle assessment Part 2: Current impact assessment practice // Env. Int. J., 30, 721 (2004).
  20. Daniel S.E., Tsoulfas G.T., Pappis C.P., Rachaniotis N.P. Aggregating and evaluating the results of different Environmental Impact Assessment methods // Ecol. Ind., 4, 125(2004).
  21. Kara S., Manmek S., Kaebernick H. An Integrated Methodology to Estimate the External Environmental Costs of Products // CIRP Annals, 56(1), 9 (2007).
  22. Khan F.I., Sadiq R., Veitch B. Life cycle iNdeX (LInX): a new indexing procedure for process and product design and decision-making // J. Cleaner Prod., 12, 59 (2004).
  23. Soares S.R., Toffoletto L., Desche L. Development of weighting factors in the context of LCIA // J. Cleaner Prod., 14, 649 (2006).
  24. Humbert S., Margni M., Jolliet O. IMPACT 2002+: User Guide. Draft for version 2.1 [Electron. resource] // Risk Science Center of University of Michigan. – Access link: http://www.sph.umich.edu/riskcenter
  25. Brentrup F. et al. Environmental impact assessment of agricultural production systems using the life cycle assessment (LCA) methodology: II. The application to N fertilizer use in winter wheat production systems // Europ. J. Agronomy, (20), 265 (2004).
  26. Frischknecht et al. (2003). Ecoinvent Database: [Electron. resource]. – Access link: http://www.ecoinvent.ch
  27. Climate Change 2001: The Scientific Basis [Electron. resource] // Intergovernmental Panel on Climate Change, UNEP, WMO. – Access link: http:// www.grida.no/ climate/ ipcc_tar/ wg1/ index.htm
  28. Humbert S., Margni M. and Jolliet O. IMPACT 2002+ – Methodology Description (2005) [Electron. resource] // Risk Science Center of University of Michigan. – Access link: http://www.sph.umich.edu/riskcenter
  29. CML 2002 v2.6: Impact Assessment: [Electron. resource]. – Access link: http:// www.cml.leiden.edu/ characterisation factors/ juli 2002.xls
  30. Sleeswijk A.W. et al. Normalisation in product life cycle assessment: An LCA of the global and European economic systems in the year 2000 // Sc. Tot. Env., 390, 227 (2008)

##submission.downloads##

Опубліковано

2009-02-04

Як цитувати

Статюха, Г. О., Джигирей, І. М., & Комариста, Б. М. (2009). Зведена методика оцінювання шкідливого впливу продукції на довкілля. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(6(37), 8–20. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.3143

Номер

Том 1 № 6(37) (2009): Математика і кібернетика - фундаментальні та прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Геннадій Олексійович Статюха, Ірина Миколаївна Джигирей, Богдана Миколаївна Комариста

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.