Оцінка впливу параметрів механізму подачі нитки швейних машин на величину і характер подачі нитки

Автор(и)

  • Олександр Петрович Манойленко Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-5670-4977
  • Володимир Миколайович Дворжак Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0002-1693-9106
  • Василь Андрійович Горобець Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0001-5174-3224
  • Ігор Васильович Панасюк Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0000-0001-6671-4266
  • Дмитро Миколайович Безуглий Київський національний університет технологій та дизайну, Україна https://orcid.org/0009-0002-4071-0464

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.315129

Ключові слова:

швейна машина, ланцюговий стібок, ниткоподавач, функція подачі нитки, параметри регулювання

Анотація

Об’єктом цього дослідження служать механізми подачі голкових ниток (МПГН) сучасних швейних машин ланцюгового стібка класів 400 та 600. Основною проблемою цих механізмів є складність їх налаштування через велику кількість регульованих параметрів і відсутність чітких рекомендацій для визначення їх значень при налагодженні, що негативно позначається на якості їх роботи.

У процесі дослідження був проведений аналіз впливу кінематичних параметрів МПГН та різних контурів заправки нитки в машинах. В результаті дослідження виявлені нові закономірності, які забезпечують більш точне регулювання подачі нитки. Це дозволяє краще узгоджувати величину і характер дійсної подачі нитки з необхідною і, як наслідок, покращити якість стібка та підвищити продуктивність швейного процесу. Точне налаштування параметрів подачі нитки дозволяє запобігти надмірному або недостатньому натягу нитки, що часто трапляється при пошитті матеріалів зі змінною товщиною та довжиною стібка.

Отримані результати можна використовувати для налагоджування швейних машин, а також для автоматизованого налаштування технологічних процесів шляхом зміни параметрів регулювання при зміні технологічних параметрів. Це особливо важливо у виробництві 3D каркасних текстильних виробів для армування прес-форм із композитів, де регулювання під середню товщину матеріалів викликає проблеми з натягом ниток при зміні поточної товщини. Практичне використання отриманих результатів забезпечить стабільну якість пошиття залежно від технологічних параметрів стібка. Це актуально для автоматизації налаштувань швейних машин та роботи з матеріалами різної товщини. Запропоновані рекомендації сприятимуть вдосконаленню виробничого процесу та підвищенню ефективності обладнання

Біографії авторів

Олександр Петрович Манойленко, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук

Кафедра механічної інженерії

Володимир Миколайович Дворжак, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук

Кафедра механічної інженерії

Василь Андрійович Горобець, Київський національний університет технологій та дизайну

Кандидат технічних наук

Кафедра механічної інженерії

Ігор Васильович Панасюк, Київський національний університет технологій та дизайну

Доктор технічних наук

Інститут інженерії та інформаційних технологій

Дмитро Миколайович Безуглий, Київський національний університет технологій та дизайну

Аспірант

Кафедра механічної інженерії

Посилання

  1. Manoilenko, O. (2020). Topological analysis and synthesis of machine chain stitches. Fibres and Textiles, 4, 58–69. Available at: http://vat.ft.tul.cz/2020/4/VaT_2020_4_8.pdf
  2. Handbook of Analytical Methods for Textile Composites (1997). NTRS - NASA Technical Reports Server, 176. Available at: https://ntrs.nasa.gov/citations/19970017583
  3. Orlovskyi, B., Manoilenko, O. P., Bezuhlyi, D. (2023). Object-Oriented Analysis of Frame 3D Textile Structures. Journal of Engineering Sciences, 10 (2), C26–C35. https://doi.org/10.21272/jes.2023.10(2).c4
  4. Beloshenko, V., Voznyak, Y., Voznyak, A., Savchenko, B. (2017). New approach to production of fiber reinforced polymer hybrid composites. Composites Part B: Engineering, 112, 22–30. https://doi.org/10.1016/j.compositesb.2016.12.030
  5. Manoilenko, O., Нorobetc, V., Dvorzhak, V., Kovalov, Y., Kniaziev, I., Shkvyra, V. (2023). Research of variable parameters of needle thread take-up mechanisms and development of recommendations for adjusting multi-thread chain stitch sewing machines. Fibres and Textiles, 30 (5), 52–60. https://doi.org/10.15240/tul/008/2023-5-006
  6. Fristedt, T. (2012). Novel fiber placement technologies for composite applications. SPE ACE. Available at: https://www.tailoredfiberplacement.com/laystitch-acce-2012.pdfsept12,2012-с.8-14
  7. McDonnell, C., Hayes, S., Potluri, P. (2021). Investigation into the tensile properties of ISO-401 double-thread chain-stitched glass-fibre composites. International Journal of Lightweight Materials and Manufacture, 4 (2), 203–209. https://doi.org/10.1016/j.ijlmm.2020.11.001
  8. Lee, B., Herszberg, I., Bannister, M. K., Curiskis, J. I. (1997). The effect of weft binder path length on the architecture of multi-layer woven carbon preforms. Textile Composites and Characterisation, 5, 260–269.
  9. Wang, P., Legrand, X., Soulat, D. (2017). Three-Dimentional Textile Preform Using Advanced Textile Technologies for Composite Manufacturing. Textiles for Advanced Applications. https://doi.org/10.5772/intechopen.68175
  10. Boisse, P., Hamila, N., Vidal-Sallé, E., Dumont, F. (2011). Simulation of wrinkling during textile composite reinforcement forming. Influence of tensile, in-plane shear and bending stiffnesses. Composites Science and Technology, 71 (5), 683–692. https://doi.org/10.1016/j.compscitech.2011.01.011
  11. Randima, L. M. L., Sandaranga, D. M. B. C., Jayawardana, T. S. S., Fernando, E. A. S. K. (2019). Design and Fabrication of an Automatic Tension Monitoring and Regulation System for Needle Thread. 2019 Moratuwa Engineering Research Conference (MERCon), 738–744. https://doi.org/10.1109/mercon.2019.8818866
  12. Rehman, A. ur, Rasheed, A., Javed, Z., Naeem, M. S., Ramzan, M. B., Karahan, M. (2021). Geometrical Model to Determine Sewing Thread Consumption for Stitch Class 406. Fibres and Textiles in Eastern Europe, 29 (6 (150)), 72–76. https://doi.org/10.5604/01.3001.0015.2726
  13. Malek, S., Khedher, F., Adolphe, D. C., Jaouachi, B. (2021). Sewing Thread Consumption for Chain Stitches of Class 400 using Geometrical and Multilinear Regression Models. Autex Research Journal, 21 (1), 52–62. https://doi.org/10.2478/aut-2019-0051
  14. Abeysooriya, R. P., Wickramasinghe, G. L. D. (2014). Regression model to predict thread consumption incorporating thread-tension constraint: study on lock-stitch 301 and chain-stitch 401. Fashion and Textiles, 1 (1). https://doi.org/10.1186/s40691-014-0014-5
  15. Rasheed, A., Ahmad, S., Ali, N., ur Rehman, A., Ramzan, M. B. (2018). Geometrical model to calculate the consumption of sewing thread for 504 over-edge stitch. The Journal of The Textile Institute, 109 (11), 1418–1423. https://doi.org/10.1080/00405000.2018.1423902
  16. Manoilenko, O. P., Gorobets, V. A., Dvorzhak, V. M., Pisarenko, D. D., Bylyk, K. A. (2023). Analytical inspection and development of a classification of needle threads teke-up mechanisms of chain stitch sewing machines. Technologies and Engineering, 4, 35–47. https://doi.org/10.30857/2786-5371.2022.4.3
  17. Manoilenko, O., Horobets, V., Kniaziev, I., Shkvyra, V. (2024). Development of classification of loop thread take-up mechanisms for chain stitch sewing machines based on their structural analysis. Technologies and Engineering, 5, 21–32. https://doi.org/10.30857/2786-5371.2023.5.2
  18. Safak, S., Şaka, Z., Özçelik, Z. (2012). Modification of the Classical Needle Bar and Thread Take-Up Lever Mechanism in Sewing Machines. Fibres and Textiles in Eastern Europe, 20 (4 (493)), 108–111. Available at: https://www.researchgate.net/publication/284142170
  19. Shcherban, V., Kolysko, O., Melnyk, G., Kolysko, M., Shcherban, Y., Shchutska, G. (2022). Determination of tension for aramid and carbon yarns while weaving industrial fabrics. Fibres and Textiles, 29 (1), 52–62. https://doi.org/10.15240/tul/008/2022-1-007
  20. Shcherban’, V. Yu., Kolysko, O., Melnyk, G., Kolysko, M., Halavska, L., Shcherban’, Yu. Yu. (2021). The influence of the curvature radius of the guiding surface on the tension of polyethylene and polyamide complex yarns during processing on weaving and knitting machines. Fibres and Textiles, 28 (3), 72–81. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18576
  21. Product introduction. Juki Corporation. Available at: https://www.juki.co.jp/en/products/
  22. Industrial sewing machine. PEGASUS CO. Available at: https://www.pegasus.co.jp/en/machine/
  23. PRODUCTS. Yamato Sewing Machine Mfg. Co., Ltd. Available at: https://www.yamato-sewing.com/en/product/
  24. Shcherban, V. Yu. (2018). Mekhanika nytky. Kyiv: TOV "Vydavnytstvo "Ukrblankovydav", 534. Available at: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9517
  25. Dvorzhak, V. M. (2016). Circuit simulation kinematic scheme of spatial four crank-rocker mechanisms of technological machines. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzainu, 2, 18–26. Available at: https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/1817/1/V96_P018-026.pdf
Оцінка впливу параметрів механізму подачі нитки швейних машин на величину і характер подачі нитки

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-20

Як цитувати

Манойленко, О. П., Дворжак, В. М., Горобець, В. А., Панасюк, І. В., & Безуглий, Д. М. (2024). Оцінка впливу параметрів механізму подачі нитки швейних машин на величину і характер подачі нитки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(1 (132), 64–75. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.315129

Номер

Том 6 № 1 (132) (2024): Виробничо-технологічні системи

Розділ

Виробничо-технологічні системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Oleksandr Manoilenko, Volodymyr Dvorzhak, Vasyl Horobets, Igor Panasiuk, Dmytro Bezuhlyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.