Покращення сталого розвитку міських територій через цифрову зелену інфраструктуру: досягнення відчутних результатів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.317100

Ключові слова:

зелена інфраструктура, стійкість, зелений гібридний коридор, цифрове середовище, зона урбанізації, приміська зона

Анотація

Об’єктом цього дослідження є інтеграція зеленої інфраструктури в зони сталої урбанізації в контексті цифровізації. Розглянута проблема полягає в тому, що важко забезпечити стійкість міст без урахування зеленої інфраструктури в міських і приміських зонах. У статті стверджується, що стійкість міста не може бути ефективно досягнута без інтеграції зелених коридорів, які з’єднують міські та приміські зони. Дослідження пропонує використовувати оптимізаційні та імітаційні моделі для планування та управління розширенням зелених коридорів у стійких міських районах. Результати підкреслюють важливість спільного підходу до розвитку зеленої інфраструктури в містах і приміських районах, показуючи, що взаємозв’язок має вирішальне значення для довгострокової екологічної стійкості. Висновки були інтерпретовані шляхом ілюстрації того, як імітаційні моделі можна використовувати для оцінки ефективності зеленої інфраструктури в режимі реального часу. Дослідження демонструє, що цифрове моделювання зелених коридорів підвищує точність планування, забезпечуючи кращий зв’язок між містом і прилеглими районами. Ключові функції, які вирішують проблему, включають оптимізаційну модель, яка уможливила ефективне планування розширення зеленого коридору, покращення сполучення між міськими та приміськими районами. У документі використовуються інструменти цифрового моделювання, які дозволяють оцінювати в реальному часі вплив зеленої інфраструктури на стійкість, що веде до прийняття більш обґрунтованих рішень. Результати можна застосувати до міського планування та управління сталим розвитком у містах, що швидко урбанізуються. Висновки є найбільш ефективними, коли міста мають доступ до цифрових інструментів і прагнуть посилити роль зеленої інфраструктури в стратегіях сталого розвитку

Біографії авторів

Ulviyya Rzayeva, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

PhD, Associate Professor

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Rasul Balayev, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Doctor of Science in Economics, Professor

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Emin Ahmadzadeh, Agricultural Research Center of the Ministry of Agriculture of the Republic of Azerbaijan

PhD in Economics, PhD Student in the Doctor of Science Program

Konul Mirzammadova, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Senior Lecturer

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Посилання

  1. Lehmann, S. (2016). Sustainable urbanism: towards a framework for quality and optimal density? Future Cities and Environment, 2, 8. https://doi.org/10.1186/s40984-016-0021-3
  2. Ji, M., Jin, M., Chen, L., Liu, Y., Tian, Y. (2024). Promoting Urban Innovation through Smart Cities: Evidence from a Quasi-Natural Experiment in China. Land, 13 (3), 319. https://doi.org/10.3390/land13030319
  3. Telsaç, C., Kandeğer, B. (2022). Sustainable urbanization. Conference: 6th International New York Conference On Evolving Trends In Interdisciplinary Research & Practices. New York. Available at: https://www.researchgate.net/publication/360000111_SUSTAINABLE_URBANIZATION
  4. Hanna, E., Comín, F. A. (2021). Urban Green Infrastructure and Sustainable Development: A Review. Sustainability, 13 (20), 11498. https://doi.org/10.3390/su132011498
  5. Opschoor, H., Reijnders, L. (1991). Towards sustainable development indicators. In Search of Indicators of Sustainable Development, 7–27. https://doi.org/10.1007/978-94-011-3246-6_2
  6. Balayev, R. (2022). Economic relations in the digital environment; agricultural and urbanization aspects. Baku, 268.
  7. Grunwald, L., Heusinger, J., Weber, S. (2017). A GIS-based mapping methodology of urban green roof ecosystem services applied to a Central European city. Urban Forestry & Urban Greening, 22, 54–63. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2017.01.001
  8. Hui, C. X., Dan, G., Alamri, S., Toghraie, D. (2023). Greening smart cities: An investigation of the integration of urban natural resources and smart city technologies for promoting environmental sustainability. Sustainable Cities and Society, 99, 104985. https://doi.org/10.1016/j.scs.2023.104985
  9. Montemayor, G. D. (2016). Hybrid Green Corridors in Arid Northern Mexico: Design for a Balance between Ecological and Non-Motorized Mobility Networks. Fábos Conference on Landscape and Greenway Planning, 5 (2). https://doi.org/10.7275/fabos.710
  10. Li, X., Gong, S., Shi, Q., Fang, Y. (2023). A Review of Ecosystem Services Based on Bibliometric Analysis: Progress, Challenges, and Future Directions. Sustainability, 15 (23), 16277. https://doi.org/10.3390/su152316277
  11. Singh, A. K., Singh, H., Singh, J. S. (2020). Green infrastructure of cities: an overview. Proceedings of the Indian National Science Academy, 86. https://doi.org/10.16943/ptinsa/2020/154988
  12. Kovács, Z., Farkas, J. Z., Szigeti, C., Harangozó, G. (2022). Assessing the sustainability of urbanization at the sub-national level: The Ecological Footprint and Biocapacity accounts of the Budapest Metropolitan Region, Hungary. Sustainable Cities and Society, 84, 104022. https://doi.org/10.1016/j.scs.2022.104022
  13. Feroz, A. K., Zo, H., Chiravuri, A. (2021). Digital Transformation and Environmental Sustainability: A Review and Research Agenda. Sustainability, 13 (3), 1530. https://doi.org/10.3390/su13031530
  14. Ibrahimov, F., Rzayeva, U., Balayev, R. (2023). Opportunities and perspectives of the digital twins’ conception: the case in agriculture. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (121)), 102–112. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.273975
  15. Guo, Q., Ma, X. (2023). How Does the Digital Economy Affect Sustainable Urban Development? Empirical Evidence from Chinese Cities. Sustainability, 15 (5), 4098. https://doi.org/10.3390/su15054098
  16. Wadumestrige Dona, C. G., Mohan, G., Fukushi, K. (2021). Promoting Urban Agriculture and Its Opportunities and Challenges – A Global Review. Sustainability, 13 (17), 9609. https://doi.org/10.3390/su13179609
  17. Unagaeva, N., Zlobin, D. (2023). Digital tools for the formation of urban green infrastructure. Proekt Baykal, 78, 66–71. https://doi.org/10.51461/issn.2309-3072/78.2236
  18. Balayev, R. A., Mirzayev, N. S., Bayramov, H. M. (2021). Sustainability of urbanization processes in the digital environment: food security factors. Acta Scientiarum Polonorum Administratio Locorum, 20 (4), 283–294. https://doi.org/10.31648/aspal.6819
  19. Baku City. General Plan 2040. Explanatory text (2023). Bakı. Available at: https://city4people.az/wp-content/uploads/2024/01/Baki-2040-izahat-yazisi_1704634062.pdf
  20. Hajizade, O. (2024). Green Economic Potential of Baku and Absheron-Khizi Economic Regions of Azerbaijan. Polish Journal of Environmental Studies, 33 (5), 5715–5724. https://doi.org/10.15244/pjoes/183794
Покращення сталого розвитку міських територій через цифрову зелену інфраструктуру: досягнення відчутних результатів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Rzayeva, U., Balayev, R., Ahmadzadeh, E., & Mirzammadova, K. (2024). Покращення сталого розвитку міських територій через цифрову зелену інфраструктуру: досягнення відчутних результатів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (132), 64–72. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.317100

Номер

Том 6 № 13 (132) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Ulviyya Rzayeva, Rasul Balayev, Emin Ahmadzadeh, Konul Mirzammadova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.