Оптимізація управлінських процесів у центральних органах державної влади через інтеграцію штучного інтелекту

Автор(и)

  • Алла Іванівна Башук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-5535-8999
  • Олег Миколайович Чечель Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», Україна https://orcid.org/0000-0002-5092-9593

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318018

Ключові слова:

штучний інтелект, інновації, державне управління, кібербезпека, прозорість управління, ефективність управлінських процесі

Анотація

В даному дослідженні основним об’єктом аналізу є вплив штучного інтелекту (ШІ) на різні відділи районної державної адміністрації. Проблема, яку вирішувало дослідження, полягала в оцінці ключових переваг і викликів використання ШІ для оптимізації управлінських процесів. Результати показали значне підвищення ефективності обробки звернень громадян, зі скороченням часу розгляду з семи до двох днів, що свідчить про високу продуктивність впроваджених систем.

Ці результати можуть бути пояснені застосуванням автоматизації рутинних задач та оптимізацією робочих процесів, що веде до швидкісної обробки звернень і зменшення адміністративного навантаження. Окрім цього, підвищена внутрішня консистенція даних, підтверджена альфа-коефіцієнтом Кронбаха, вказує на надійність використовуваних метрик та інструментів оцінки.

Відмітні особливості отриманих результатів, такі як висока прозорість та ефективність процесів, стали можливими завдяки інтеграції новітніх технологій ШІ, які допомогли вирішити виявлену проблему. Ці особливості дозволяють ШІ виступати як важливий інструмент у реформуванні публічного управління.

Сфера практичного використання отриманих результатів включає застосування ШІ для підвищення якості державних послуг та оптимізацію внутрішніх процесів у державному управлінні. Завдяки впровадженню передових практик управління даними та кібербезпеки, відділи здатні досягати кращої взаємодії та ефективності, що сприяє розвитку прозорої та ефективної системи управління.

Практичне застосування запропонованих інновацій може значно поліпшити якість взаємодії з громадянами, забезпечуючи більшу задоволеність послугами і відповідність сучасним вимогам ефективності

Біографії авторів

Алла Іванівна Башук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Доктор наук із соціальних комунікацій, доцент

Кафедра реклами та зв’язків з громадськістю

Олег Миколайович Чечель, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»

Доктор наук з державного управління, доцент

Кафедра управління та адміністрування

Посилання

  1. Palmi, P., Corallo, A., Prete, M. I., Harris, P. (2020). Balancing exploration and exploitation in public management: Proposal for an organizational model. Journal of Public Affairs, 21 (3). https://doi.org/10.1002/pa.2245
  2. Kinder, T., Stenvall, J., Koskimies, E., Webb, H., Janenova, S. (2023). Local public services and the ethical deployment of artificial intelligence. Government Information Quarterly, 40 (4), 101865. https://doi.org/10.1016/j.giq.2023.101865
  3. Binhammad, M., Alqaydi, S., Othman, A., Abuljadayel, L. H. (2024). The Role of AI in Cyber Security: Safeguarding Digital Identity. Journal of Information Security, 15 (02), 245–278. https://doi.org/10.4236/jis.2024.152015
  4. Lee, J. W. (2020). Big Data Strategies for Government, Society and Policy-Making. The Journal of Asian Finance, Economics and Business, 7 (7), 475–487. https://doi.org/10.13106/jafeb.2020.vol7.no7.475
  5. Martinez, R. (2019). Artificial Intelligence: Distinguishing between Types & Definitions. Nevada Law Journal, 19 (3), 1015–1042. Available at: https://scholars.law.unlv.edu/nlj/vol19/iss3/9/
  6. van Noordt, C., Misuraca, G. (2022). Artificial intelligence for the public sector: results of landscaping the use of AI in government across the European Union. Government Information Quarterly, 39 (3), 101714. https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101714
  7. Zhang, B., Anderljung, M., Kahn, L., Dreksler, N., Horowitz, M. C., Dafoe, A. (2021). Ethics and Governance of Artificial Intelligence: Evidence from a Survey of Machine Learning Researchers. Journal of Artificial Intelligence Research, 71. https://doi.org/10.1613/jair.1.12895
  8. Mohapatra, S., Kumar, A. (2019). Developing a Framework for Adopting Artificial Intelligence. International Journal of Computer Theory and Engineering, 11 (2), 19–22. https://doi.org/10.7763/ijcte.2019.v11.1234
  9. Wirtz, B. W., Weyerer, J. C., Kehl, I. (2022). Governance of artificial intelligence: A risk and guideline-based integrative framework. Government Information Quarterly, 39 (4), 101685. https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101685
  10. Agba, M., Agba, G., Obeten, A. (2023). Artificial Intelligence and Public Management and Governance in Developed and Developing Market Economies. Journal of Public Administration, Policy and Governance Research (JPAPGR), 1(2), 1–14. Available at: https://jpapgr.com/index.php/research/article/view/13
  11. Patel, H., Guttula, S., Mittal, R. S., Manwani, N., Berti-Equille, L., Manatkar, A. (2022). Advances in Exploratory Data Analysis, Visualisation and Quality for Data Centric AI Systems. Proceedings of the 28th ACM SIGKDD Conference on Knowledge Discovery and Data Mining, 4814–4815. https://doi.org/10.1145/3534678.3542604
  12. Rodgers, W., Nguyen, T. (2022). Advertising Benefits from Ethical Artificial Intelligence Algorithmic Purchase Decision Pathways. Journal of Business Ethics, 178 (4), 1043–1061. https://doi.org/10.1007/s10551-022-05048-7
  13. Reddy, S., Allan, S., Coghlan, S., Cooper, P. (2019). A governance model for the application of AI in health care. Journal of the American Medical Informatics Association, 27 (3), 491–497. https://doi.org/10.1093/jamia/ocz192
  14. Ortiz-Ospina, E. Beltekian, D., Roser, M. (2018). Trade and Globalization. Our World in Data. Available at: https://ourworldindata.org/trade-and-globalization
  15. Mishra, A. K., Tyagi, A. K., Dananjayan, S., Rajavat, A., Rawat, H., Rawat, A. (2024). Revolutionizing Government Operations. Conversational Artificial Intelligence, 607–634. https://doi.org/10.1002/9781394200801.ch34
  16. Petrovskyy, P., Isachenko, D. (2021). The role of artificial intelligence in the provision of government services. Electronic Scientific Publication “Public Administration and National Security,” 4 (45). https://doi.org/10.25313/2617-572x-2024-4-9819
  17. Ospina, S. M., Esteve, M., Lee, S. (2017). Assessing Qualitative Studies in Public Administration Research. Public Administration Review, 78 (4), 593–605. https://doi.org/10.1111/puar.12837
  18. Alon-Barkat, S., Busuioc, M. (2022). Human–AI Interactions in Public Sector Decision Making: “Automation Bias” and “Selective Adherence” to Algorithmic Advice. Journal of Public Administration Research and Theory, 33 (1), 153–169. https://doi.org/10.1093/jopart/muac007
  19. Smith, A., Anderson, J. (2014). AI, Robotics, and the Future of Jobs. Pew Research Center. Available at: https://www.pewresearch.org/internet/2014/08/06/future-of-jobs/
  20. Agarwal, P. K. (2018). Public Administration Challenges in the World of AI and Bots. Public Administration Review, 78 (6), 917–921. https://doi.org/10.1111/puar.12979
  21. Zhang, W., Zuo, N., He, W., Li, S., Yu, L. (2021). Factors influencing the use of artificial intelligence in government: Evidence from China. Technology in Society, 66, 101675. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2021.101675
  22. Kumar, N., Singh, M., Upreti, K., Mohan, D. (2021). Blockchain Adoption Intention in Higher Education: Role of Trust, Perceived Security and Privacy in Technology Adoption Model. Proceedings of International Conference on Emerging Technologies and Intelligent Systems, 303–313. https://doi.org/10.1007/978-3-030-82616-1_27
  23. Girinskienė, V. (2024). Artificial intelligence in the public sector: progress versus regress? Applied Scientific Research, 3 (1), 64–82. https://doi.org/10.56131/tmt.2024.3.1.213
  24. Hjaltalin, I. T., Sigurdarson, H. T. (2024). The strategic use of AI in the public sector: A public values analysis of national AI strategies. Government Information Quarterly, 41 (1), 101914. https://doi.org/10.1016/j.giq.2024.101914
  25. Coursey, D., Norris, D. F. (2008). Models of E‐Government: Are They Correct? An Empirical Assessment. Public Administration Review, 68 (3), 523–536. https://doi.org/10.1111/j.1540-6210.2008.00888.x
  26. Alhosani, K., Alhashmi, S. M. (2024). Opportunities, challenges, and benefits of AI innovation in government services: a review. Discover Artificial Intelligence, 4 (1). https://doi.org/10.1007/s44163-024-00111-w
  27. Janssen, M., Kuk, G. (2016). The challenges and limits of big data algorithms in technocratic governance. Government Information Quarterly, 33 (3), 371–377. https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.08.011
  28. Mökander, J., Schroeder, R. (2024). Artificial Intelligence, Rationalization, and the Limits of Control in the Public Sector: The Case of Tax Policy Optimization. Social Science Computer Review. https://doi.org/10.1177/08944393241235175
Оптимізація управлінських процесів у центральних органах державної влади через інтеграцію штучного інтелекту

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Башук, А. І., & Чечель, О. М. (2024). Оптимізація управлінських процесів у центральних органах державної влади через інтеграцію штучного інтелекту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (132), 98–105. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318018

Номер

Том 6 № 13 (132) (2024): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Alla Bashuk, Oleh Chechel

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.