Розробка методу визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів

Автор(и)

  • Геннадій Володимирович Худов Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна http://orcid.org/0000-0002-3311-2848
  • Олександр Миколайович Маковейчук Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая, Україна http://orcid.org/0000-0003-4425-016X
  • Олександр Олексійович Костиря Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0003-3363-2015
  • Ігор Миколайович Бутко Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая, Україна https://orcid.org/0000-0002-2859-0351
  • Андрій Олександрович Поляков Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця; Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0003-1805-9011
  • Kozhushko Кожушко Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки, Україна https://orcid.org/0000-0002-4229-6757
  • Сергій Володимирович Яровий Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, Україна https://orcid.org/0000-0001-6138-5774
  • Олексій Володимирович Сердюк Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Україна http://orcid.org/0000-0003-3600-0611
  • Петро Євгенович Минко Харківський національний університет радіоелектроніки, Україна https://orcid.org/0000-0002-2621-8900
  • Ростислав Геннадійович Худов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна http://orcid.org/0000-0002-6209-209X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318551

Ключові слова:

безпілотний літальний апарат, мережа портативних спектроаназаторів, різницево-далекомірний метод

Анотація

Об’єктом дослідження є процес визначення координат безпілотних літальних апаратів. Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що використання мережі портативних спектроаналізаторів дозволить виявити сигнали бортових систем безпілотного літального апарату та зменшити середньоквадратичну помилку визначення його координат.

Удосконалено метод визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів, який, на відміну від відомих, передбачає:

– використання сигналів бортового обладнання безпілотного літального апарату;

– використання мережі портативних спектроаналізаторів;

– застосування, як тріангуляційного, так і різницево-далекомірного методу визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів;

– проведення спектрального аналізу сигналів бортових систем безпілотного літального апарату (проводиться додатково за необхідністю).

Експериментальні дослідження показали можливості портативного спектроаналізатора приймати сигнали та відображати їх спектри та спектрограми.

Проведено оцінювання точності визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів. Встановлено, що:

– використання мережі портативних спектроаналізаторів суттєво зменшує середньоквадратичні помилки вимірювання координат безпілотного літального апарату у порівнянні з помилкою одного портативного спектроаналізатора орієнтовно на 50 %;

– зі збільшенням відстані від елементів мережі портативних спектроаналізаторів середньоквадратична помилка збільшується.

– використання мережі портативних спектроаналізаторів зменшує середньоквадратичну помилку визначення координат безпілотного літального апарату в середньому в 2,29–2,62 разів в порівнянні з радаром П-19МА в залежності від дальності.

Біографії авторів

Геннадій Володимирович Худов, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Доктор технічних наук, професор, начальник кафедри

Кафедра тактики радіотехнічних військ

Олександр Миколайович Маковейчук, Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерних наук та інженерії програмного забезпечення

Олександр Олексійович Костиря, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Кафедра радіотехнічних військ протиповітряної оборони

Ігор Миколайович Бутко, Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая

Доктор технічних наук, профессор

Кафедра комп’ютерних наук та інженерії програмного забезпечення

Андрій Олександрович Поляков, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця; Харківський національний університет радіоелектроніки

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних систем

Кафедра прикладної математики

Kozhushko Кожушко, Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння та військової техніки

Кандидат технічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник

Сергій Володимирович Яровий, Харківський національний університет Повітряних Сил ім. І. Кожедуба

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра бойового застосування радіотехнічного озброєння

Олексій Володимирович Сердюк, Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

Викладач

Кафедра тактики радіотехнічних військ

Петро Євгенович Минко, Харківський національний університет радіоелектроніки

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра вищої математики

Ростислав Геннадійович Худов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кафедра теоретичної та прикладної інформатики

Посилання

  1. Boussel, P. (2024). The Golden Age of Drones: Military UAV Strategic Issues and Tactical Developments. TrendsResearch Available at: https://trendsresearch.org/insight/the-golden-age-of-drones-military-uav-strategic-issues-and-tactical-developments/?srsltid=AfmBOoptC41niCzbAJGHOTcUhRGJp WEW_y7hHLkJ_5hkabW_fIBS5sZ
  2. Erl, J. (2022). Sensing digital objects in the air: Ultraleap introduces new technology. MIXED. Available at: https://mixed-news.com/en/sensing-digital-objects-in-the-air-ultraleap-introduces-new-technology
  3. Sample, I. (2023). What do we know about the four flying objects shot down by the US? The Guardian. Available at: https://www.com/world/2023/feb/13/what-do-we-know-about-the-four-flying-objects-shot-down-by-the-us
  4. Carafano, J. J. (2022). Rapid advancements in military tech. GIS reports online. Available at: https://www.gisreportsonline.com/r/military-technology
  5. British intelligence: Russian radar destroyed in missile attack on Belbek in Crimea (2024). Mind. Available at: https://mind.ua/en/news/20269399-british-intelligence-russian-radar-destroyed-in-missile-attack-on-belbek-in-crimea
  6. Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2013). Principles of modern radar. Volume II, Advanced techniques. Raleigh: SciTech Publishing, 872.
  7. Melvin, W. L., Scheer, J. A. (2014). Principles of modern radar. Volume III, Radar applications. Raleigh: SciTech Publishing, 821.
  8. Bezouwen, J., Brandfass, M. (2017). Technology Trends for Future Radar. Available at: http://www.microwavejournal.com/articles/29367-technology-trends-for-future-radar
  9. Lishchenko, V., Kalimulin, T., Khizhnyak, I., Khudov, H. (2018). The Method of the organization Coordinated Work for Air Surveillance in MIMO Radar. 2018 International Conference on Information and Telecommunication Technologies and Radio Electronics (UkrMiCo), 1–4. https://doi.org/10.1109/ukrmico43733.2018.9047560
  10. Khudov, H., Lishchenko, V., Lanetskii, B., Lukianchuk, V., Stetsiv, S., Kravchenko I. (2020). The Coherent Signals Processing Method in the Multiradar System of the Same Type Two-coordinate Surveillance Radars with Mechanical Azimuthal Rotation. International Journal of Emerging Trends in Engineering Research, 8 (6), 2624–2630. https://doi.org/10.30534/ijeter/2020/66862020
  11. Bhatta, A., Mishra, A. K. (2017). GSM-based commsense system to measure and estimate environmental changes. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 32 (2), 54–67. https://doi.org/10.1109/maes.2017.150272
  12. Neyt, X., Raout, J., Kubica, M., Kubica, V., Roques, S., Acheroy, M., Verly, J. G. (n.d.). Feasibility of STAP for Passive GSM-Based Radar. 2006 IEEE Conference on Radar, 546–551. https://doi.org/10.1109/radar.2006.1631853
  13. Willis, N. J., Nicholas, J. (2005). Bistatic Radar. Raleigh: SciTech Publishing, 329.
  14. Lishchenko, V., Khudov, H., Tiutiunnyk, V., Kuprii, V., Zots, F., Misiyuk, G. (2019). The Method of Increasing the Detection Range of Unmanned Aerial Vehicles In Multiradar Systems Based on Surveillance Radars. 2019 IEEE 39th International Conference on Electronics and Nanotechnology (ELNANO), 559–562. https://doi.org/10.1109/elnano.2019.8783263
  15. Ruban, I., Khudov, H., Lishchenko, V., Pukhovyi, O., Popov, S., Kolos, R. et al. (2020). Assessing the detection zones of radar stations with the additional use of radiation from external sources. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (9 (108)), 6–17. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.216118
  16. Multilateration (MLAT) Concept of Use (2007). ICAO Asia and Pacific Office. Available at: https://www.icao.int/APAC/Documents/edocs/mlat_concept.pdf
  17. Mantilla-Gaviria, I. A., Leonardi, M., Balbastre-Tejedor, J. V., de los Reyes, E. (2013). On the application of singular value decomposition and Tikhonov regularization to ill-posed problems in hyperbolic passive location. Mathematical and Computer Modelling, 57 (7-8), 1999–2008. https://doi.org/10.1016/j.mcm.2012.03.004
  18. Schau, H., Robinson, A. (1987). Passive source localization employing intersecting spherical surfaces from time-of-arrival differences. IEEE Transactions on Acoustics, Speech, and Signal Processing, 35 (8), 1223–1225. https://doi.org/10.1109/tassp.1987.1165266
  19. Khudov, H., Mynko, P., Ikhsanov, S., Diakonov, O., Kovalenko, O., Solomonenko, Y. et al. (2021). Development a method for determining the coordinates of air objects by radars with the additional use of multilateration technology. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (113)), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.242935
  20. Oleksenko, O., Khudov, H., Petrenko, K., Horobets, Y., Kolianda, V., Kuchuk, N. et al. (2021). The Development of the Method of Radar Observation System Construction of the Airspace on the Basis of Genetic Algorithm. International Journal of Emerging Technology and Advanced Engineering, 11 (8), 23–30. https://doi.org/10.46338/ijetae0821_04
  21. Ryu, H., Wee, I., Kim, T., Shim, D. H. (2020). Heterogeneous sensor fusion based omnidirectional object detection. 2020 20th International Conference on Control, Automation and Systems (ICCAS), 924–927. https://doi.org/10.23919/iccas50221.2020.9268431
  22. Salman, S., Mir, J., Farooq, M. T., Malik, A. N., Haleemdeen, R. (2021). Machine Learning Inspired Efficient Audio Drone Detection using Acoustic Features. 2021 International Bhurban Conference on Applied Sciences and Technologies (IBCAST), 335–339. https://doi.org/10.1109/ibcast51254.2021.9393232
  23. SHAHED-136 Loitering munition / Kamikaze-Suicide drone – Iran (2024). Available at: https://www.armyrecognition.com/iran_unmanned_ground_aerial_vehicles_systems/shahed-136_loitering_munition_kamikaze-suicide_drone_iran_data.html
  24. Luo, D., Wen, G. (2024). Distributed Phased Multiple-Input Multiple-Output Radars for Early Warning: Observation Area Generation. Remote Sensing, 16 (16), 3052–3082. https://doi.org/10.3390/rs16163052
  25. Kalkan, Y. (2024). 20 Years of MIMO Radar. IEEE Aerospace and Electronic Systems Magazine, 39 (3), 28–35. https://doi.org/10.1109/maes.2023.3349228
  26. Khudov, H., Trofymov, I., Repilo, I., Makoveichuk, O., Tkachenko, V., Kotov, D. et al. (2024). Devising a method for detecting an aerial object by radar with an additional channel of passive reception. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (131)), 28–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.313161
  27. Khudov, H., Kostianets, O., Kovalenko, O., Maslenko, O., Solomonenko, Y. (2023). Using Software-Defined radio receivers for determining the coordinates of low-visible aerial objects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (124)), 61–73. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286466
  28. Chang, L. ZALA Lancet. Loitering munition. Available at: https://www.militarytoday.com/aircraft/lancet.htm
  29. Weber, C., Peter, M., Felhauer, T. (2015). Automatic modulation classification technique for radio monitoring. Electronics Letters, 51 (10), 794–796. https://doi.org/10.1049/el.2015.0610
  30. Barabash, O., Kyrianov, A. (2023). Development of control laws of unmanned aerial vehicles for performing group flight at the straight-line horizontal flight stage. Advanced Information Systems, 7 (4), 13–20. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2023.4.02
  31. HackRF One Original (Great Scott Gadgets). Available at: https://sdr.in.ua/product/hackrf-one-original-great-scott-gadgets/?srsltid=AfmBOooymKqjiCKPJPpb70a1HNkLNDqkDi6mCPe7p2n3iKTyaFmohxdL
  32. Greatscottgadgets/hackrf. Available at: https://github.com/greatscottgadgets/hackrf
  33. TinySA ULTRA. Available at: https://radioscan.com.ua/ua/p1905630806-tinysa-ultra-100kgts.html
  34. MMANA – programma dlia analiza kharakteristik antenn. Available at: https://radiostorage.net/2701-mmana-programma-dlya-analiza-harakteristik-antenn.html
  35. P-19МА. Available at: https://www.aerotechnica.ua/p-19ma.html
Розробка методу визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Як цитувати

Худов, Г. В., Маковейчук, О. М., Костиря, О. О., Бутко, І. М., Поляков, А. О., Кожушко K., Яровий, С. В., Сердюк, О. В., Минко, П. Є., & Худов, Р. Г. (2024). Розробка методу визначення координат безпілотного літального апарату мережею портативних спектроаналізаторів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(9 (132), 97–107. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.318551

Номер

Розділ

Інформаційно-керуючі системи