Встановлення закономірностей ліквідації осередків пожежі камяного вугілля азотно-повітряними сумішами

Автор(и)

  • Юрій Володимирович Цапко Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-0625-0783
  • Тетяна Миколаївна Ткаченко Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-2105-5951
  • Оксана Миколаївна Касьянова Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0002-5769-2496
  • Олексій Юрійович Цапко Київський національний університет будівництва і архітектури, Україна https://orcid.org/0000-0003-2298-068X
  • Руслан Володимирович Ліхньовський Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0002-9187-9780
  • Юлія Олегівна Березницька Український державний науково-дослідний інститут “Ресурсˮ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7953-3974
  • Віталій В’ячеславович Присяжнюк Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0002-9780-785X
  • Оксана Михайлівна Слуцька Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0003-1723-8181
  • Ольга Іванівна Бедратюк Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту, Україна https://orcid.org/0000-0002-0642-9399

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.322802

Ключові слова:

кам’яне вугілля, осередок пожежі, кількість азоту, гальмування горіння, концентрації кисню

Анотація

Об’єктом досліджень було значення концентрації азоту, за якої проходить ефективне гальмування процесу горіння антрациту. А тому проблема ліквідації осередків самозаймання кам’яного вугілля полягає в вентилюванні насипу азотом, але необхідно врахувати необхідну концентрацію інертного газу. Доведено, що на основі експериментальних досліджень процесу гальмування горіння при омиванні наважки антрациту газоподібним азотом зразок розігрітого вугілля в нормальній повітряній атмосфері продовжує горіти з більшою інтенсивністю. Оскільки зафіксовано підвищення температури в середньому на 20 ºС протягом 40–45 с. Додавання до повітря азоту у кількості 12,85 % на 2 % знижує температуру горіння осередку антрациту, але час охолодження горіння нижче температури займання перевищує 120 с. Для азотно-повітряної суміші з концентрацією азоту 23,81 % зафіксовано зниження температури горіння зразка нижче її займання протягом 120 с. Подальше підвищення кількості азоту у азотно-повітряній суміші до 28,57 % більш ефективно охолоджує горіння антрациту нижче температури займання протягом 70 с. За результатами встановлено, що зі збільшенням концентрації чистого азоту у азотно-повітряній суміші зростають вимоги до чистоти азоту як вогнегасної речовини. Тому в і-й азотно-кисневий склад необхідно ввести його у такій концентрації, щоб вміст азоту в утворених сумішах з повітрям в обох випадках був однаковий. Це обумовлене тим, що чистота азотно-кисневої суміші та її вогнегасна концентрація відображає умови, за яких існує застосування азотно-кисневих сумішей певного складу для пожежогасіння. Практична цінність полягає у тому, що отримані результати визначення вогнегасної концентрації азоту уможливлюють встановлення умов експлуатації сховищ кам’яного вугілля під час ліквідації осередків пожежі

Біографії авторів

Юрій Володимирович Цапко, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці

Тетяна Миколаївна Ткаченко, Київський національний університет будівництва і архітектури

Доктор технічних наук, професор

Кафедра технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці

Оксана Миколаївна Касьянова, Київський національний університет будівництва і архітектури

Кандидат технічних наук

Кафедра технологій захисту навколишнього середовища та охорони праці

Олексій Юрійович Цапко, Київський національний університет будівництва і архітектури

PhD, старший дослідник

Кафедра будівельних матеріалів

Руслан Володимирович Ліхньовський, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кандидат хімічних наук

Науково-випробувальний центр

Юлія Олегівна Березницька, Український державний науково-дослідний інститут “Ресурсˮ

Кандидат технічних наук

Відділ науково-організаційної роботи

Віталій В’ячеславович Присяжнюк, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кандидат технічних наук

Науково-випробувальний центр

Оксана Михайлівна Слуцька, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Кандидат технічних наук

Науково-дослідний центр цивільного захисту

Ольга Іванівна Бедратюк, Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Науково-випробувальний центр

Посилання

  1. Gombert, P., Davesne, J.-M., Heib, M. A. (2024). Analysis of the Risks, and the Mitigation of Heating and Combustion in Coal Slag Heaps. Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-4568535/v1
  2. Wu, M., Li, H., Wang, J., Wang, L., Li, S., Wang, Y. et al. (2025). Inhibitory performance and mechanism analysis of modified fly-ash inhibitor on the coal spontaneous combustion: A combined study of laboratory experiments and molecular dynamic simulation. Process Safety and Environmental Protection, 193, 313–326. https://doi.org/10.1016/j.psep.2024.11.049
  3. Guo, J., Wen, H., Zheng, X., Liu, Y., Cheng, X. (2019). A method for evaluating the spontaneous combustion of coal by monitoring various gases. Process Safety and Environmental Protection, 126, 223–231. https://doi.org/10.1016/j.psep.2019.04.014
  4. Fan, J., Wang, G., Zhang, J. (2019). Study on Spontaneous Combustion Tendency of Coals with Different Metamorphic Grade at Low Moisture Content Based on TPO-DSC. Energies, 12 (20), 3890. https://doi.org/10.3390/en12203890
  5. Zhang, Y., Zhang, X., Hu, S. (2020). Structural Transformations of Coal at Low Temperature Oxidation via In-situ FTIR. Combustion Science and Technology, 193 (11), 1885–1902. https://doi.org/10.1080/00102202.2020.1716341
  6. Liu, T.-S., Chen, W., He, Y.-J., Deng, J., Wang, C.-P., Li, H.-J. (2024). Study on the Influence of Different Gas Concentrations on Coal Spontaneous Combustion. Combustion Science and Technology, 1–28. https://doi.org/10.1080/00102202.2024.2320681
  7. Hu, L., Zhu, H., Wang, J., Qu, B., Liao, Q., Tao, R., Zhang, Z. (2024). Research and application of continuous and precise nitrogen injection fire extinguishing technology in coal mines. Minerals Engineering, 215, 108801. https://doi.org/10.1016/j.mineng.2024.108801
  8. Li, T., Zhao, H., Qi, Y., Zhang, Y., Li, Y. (2024). Study on preparation and properties of steel slag based composite gel for mine fire prevention and extinguishing. Arabian Journal of Chemistry, 17 (10), 105966. https://doi.org/10.1016/j.arabjc.2024.105966
  9. Song, Y., Su, S., Liu, Y., Zhao, Z., Xu, K., Xu, J. et al. (2024). Characteristics of OH formation during single coal particle ignition and volatile combustion in O2/N2 and O2/CO2 atmospheres. Energy, 288, 129743. https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.129743
  10. Xu, X., Yuan, S., Li, J., Guo, S., Yan, Z. (2023). Preparation of lignin-based intumescent nanogel and its mechanism of inhibiting coal spontaneous combustion. Energy, 275, 127513. https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.127513
  11. Liu, H., Tang, Y., Ma, D. (2022). Experimental investigation of spontaneous combustion of anthracite controlled by the chemical deposition of two-phase (hydroxide and CO2) aerosols. Fuel, 319, 123765. https://doi.org/10.1016/j.fuel.2022.123765
  12. Zhang, L., Li, S., Liu, A., Wang, W., Wang, J., Bao, J., Li, X. (2022). Improved Evaluation Method of Coal Spontaneous Combustion/Oxidation Characteristics. Proceedings of the 3rd International Conference on Green Energy, Environment and Sustainable Development (GEESD2022). https://doi.org/10.3233/atde220381
  13. Wang, C.-P., Yang, N.-N., Xiao, Y., Bai, Z.-J., Deng, J., Shu, C.-M. (2020). Effects of Moisture and Associated Pyrite on the Microstructure of Anthracite Coal for Spontaneous Combustion. ACS Omega, 5 (42), 27607–27617. https://doi.org/10.1021/acsomega.0c04161
  14. Anthracite. Available at: https://en.wikipedia.org/wiki/Anthracite
  15. Tsapko, Y., Tsapko, А. (2017). Influence of dry mixtures in a coating on the effectiveness of wood protection from the action of a magnesium flame. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (89)), 55–60. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.111106
  16. Tsapko, Y., Rogovskii, I., Titova, L., Shatrov, R., Tsapko, А., Bondarenko, O., Mazurchuk, S. (2020). Establishing patterns of heat transfer to timber through a protective structure. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (108)), 65–71. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.217970
  17. Tsapko, Y., Likhnyovskyi, R., Tsapko, А., Kovalenko, V., Slutska, O., Illiuchenko, P. et al. (2023). Determining the patterns of extinguishing polar flammable liquids with a film-forming foaming agent. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (123)), 48–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.278910
  18. Tsapko, Y., Rogovskii, I., Titova, L., Bilko, T., Tsapko, А., Bondarenko, O., Mazurchuk, S. (2020). Establishing regularities in the insulating capacity of a foaming agent for localizing flammable liquids. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (107)), 51–57. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.215130
  19. Likhnyovskyi, R., Tsapko, Y., Kovalenko, V., Onyshchuk, A. (2023). The Possibility of Using 1301 and 2402 Mixtures of Halons for Fire Extinguishing Purposes. Key Engineering Materials, 954, 135–144. https://doi.org/10.4028/p-coko1k
Встановлення закономірностей ліквідації осередків пожежі камяного вугілля азотно-повітряними сумішами

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-02-21

Як цитувати

Цапко, Ю. В., Ткаченко, Т. М., Касьянова, О. М., Цапко, О. Ю., Ліхньовський, Р. В., Березницька, Ю. О., Присяжнюк, В. В., Слуцька, О. М., & Бедратюк, О. І. (2025). Встановлення закономірностей ліквідації осередків пожежі камяного вугілля азотно-повітряними сумішами. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(10 (133), 28–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.322802

Номер

Розділ

Екологія