Використання іонно – плазмового азотування для підвищення корозійно – механічної тривкості деталей машин

Автор(и)

  • Зоя Антонівна Дурягіна Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики Інституту математики та фундаментальних наук Національний університет “Львівська політехніка”, Україна
  • Олександр Васильович Нестеров Запорізський національний технічний університет, Україна
  • Наталя Валентинівна Щербовських Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики Інституту математики та фундаментальних наук Національний університет “Львівська політехніка”, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.3305

Ключові слова:

азотування іонно–плазмове, сталь, шар

Анотація

Досліджено сталі феритного (08Х8СЮТч) та аустенітного (12Х18Н10Т) класів після іонно - плазмового азотування. Показано, що залежно від умов експлуатації та структурного класу сталей можна свідомо керувати процесом структуроутворення.

Біографії авторів

Зоя Антонівна Дурягіна, Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики Інституту математики та фундаментальних наук Національний університет “Львівська політехніка”

Доктор технічних наук, професор

Олександр Васильович Нестеров, Запорізський національний технічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Наталя Валентинівна Щербовських, Кафедра інженерного матеріалознавства та прикладної фізики Інституту математики та фундаментальних наук Національний університет “Львівська політехніка”

Аспірант

Посилання

  1. Milman Yu.V., Galanov B.A., Chugunova S.I. Plasticity characteristic obtained through hardness mesurement// Acta. Metall. Mater. - 1993. – Vol. 41, № 9. – 2523-2532.
  2. Нестеров А.В. Исследование и разработка экономнолегированной ферритной жаростойкой стали для системы выхлопного тракта автомобиля: дис. канд. техн. наук: 15.06.2000./ Нестеров Александр Васильевич. – Запорожье, 2000. – 120 с.
  3. Ионная химико – термическая обработка сплавов. – Б.Н. Арзамасов, А.Г. Братухин, Ю.С. Алексээв, Т.А. Панайоти. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1999. – 400 с.
  4. Дурягіна З.А. Фізика та хімія поверхні. Монографія.-Львів: Вид-во Національного університету «Львівська політехніка», 2009. - 208 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-11-10

Як цитувати

Дурягіна, З. А., Нестеров, О. В., & Щербовських, Н. В. (2010). Використання іонно – плазмового азотування для підвищення корозійно – механічної тривкості деталей машин. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(5(48), 8–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.3305

Номер

Том 6 № 5(48) (2010): Прикладна фізика та матеріалознавство

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Зоя Антонівна Дурягіна, Олександр Васильович Нестеров, Наталя Валентинівна Щербовських

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.