Мастила на основі поліетилсилоксану та церійвмісного кремнеземного нанокомпозиту
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2010.3344Ключові слова:
нанокомпозит СеО2/SiO2, загусник, пластичне мастилоАнотація
Досліджено використання нанокомпозиту СеО2/SiO2, одержаного методом “молекулярного нашарування” СеО2 на поверхню високодисперсного кремнезему. Нанокомпозит, що містить 5% мас. СеО2 був використаний як загусник пластичних мастил на основі поліетилсилоксану ПЭС-5. Отримане мастило характеризуються високою механічною стабільністю і працює до температури 200 °С.Посилання
- Синицын В.В. Подбор и применение пластических смазок. 2-е изд. – М.: Химия, 1974. – 414 с.
- Ищук Ю Л. Состав, структура и свойства пластических смазок. – К.: Наукова думка, 1996. – 516 с.
- Фукс И.Г., Бакалейников М.Б., Рассохин В.Д., Уварова Є.М., Долганова В.Г., Гейко Ю.А. Стабильность силикагелевых смазок против окисления // Химия и технология топлив и масел. – 1970. – №11. – С. 48 – 52.
- Кобзова Р.И., Егорова З.Д., Михеев В.А. Противоизносные и противозадирные свойства силикагелевых смазок // Хим. и технол. топлив и масел. – 1973. – №11. – С. 40 – 42.
- Борисенко Л.И., Мнищенко Г.Г., Кулик К.С. и др. Нанокомпозиты диоксидов кремния, титана, циркония и церия – загустители пластичных смазок // Химия, физика и технология поверхности. – 2010. Вып. 1. – С. 111 – 116.
- Кулик К.С., Борисенко Н.В. Синтез и свойства нанокомпозитов СеО2/SiО2 // Химия, физика и технология поверхности. – 2009. Вып. 15. – С. 303 – 310.
- Бакалейников М.Б., Синицын В.В. Свойства силикагелевых пластичных смазок на нефтяных маслах // Химия и технология топлив и масел. – 1967. – №3. – С. 50 – 52.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Микола Васильович Борисенко, Лариса Іванівна Борисенко, Валерій Володимирович Єфименко, Олександр Валерійович Єфіменко, Юлія Альбертівна Хаматова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
