Основні напрямки підвищення властивостей конструкційних сталей ферито-перлітного класу

Автор(и)

  • Юрий Александрович Бубликов Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.33442

Ключові слова:

конструкційні сталі, ферито-перлітна структура, межа течії, карбонітридне зміцненням, мікролегування

Анотація

Досліджені напрямки по підвищенню міцностних властивостей низьколегованих конструкційних сталей ферито-перлітного класу та можливості їх ефективної реалізації в межах марочного складу. Шляхом статистичної обробки масиву промислових плавок показана можливість підвищення міцності не тільки за рахунок твердорозчинного зміцнення фериту, але і в більшій мірі в результаті дисперсійного і зерномежевого зміцнення. Розглянуто напрямок підвищення міцності низьколегованих сталей за рахунок реалізації механізму карбонітдридного зміцнення шляхом мікролегування сталі азотом, титаном і алюмінієм.

Біографія автора

Юрий Александрович Бубликов, Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005

Доцент, кандидат технічних наук

Кафедра електрометалургії

Посилання

  1. Gol'dshtejn, M. I., Grachev, S. V., Veksler, Ju. G. (1985). Special'nye stali. Moscow: Metallurgija, 408.
  2. Pikering, F. B. (1982). Fizicheskoe metallovedenie i razrabotka stalej. Moscow: Mir, 184.
  3. Honikomb, R. (1972). Plasticheskaja deformacija metallov. Moscow: Mir, 408.
  4. Sarak, V. I., Shirjaev, V. I., Jentin, R. I. (1969). Svojstva zheleza vysokoj chistoty. Metallovedenie i termicheskaja obrabotka metallov, 10, 20–25.
  5. Mak Lin, D. (1965). Mehanicheskie svojstva metallov. Moscow: Metallurgija, 431.
  6. Gol'dshtejn, M. I., Farber, V. M. (1979). Dispersionnoe uprochnenie stalej. Moscow: «Metallurgija», 208.
  7. Malinov, L. S., Malinov, V. L. (2007). Jekonomnolegirovannye splavy s martensitnymi prevrashhenijami i uprochnjajushhie tehnologii. Kharkiv : NNC HFTI, 305.
  8. Tylkin, M. A., Bol'shakov, V. I., Odesskij, P. D. (1983). Struktura i svojstva stroitel'noj stali. Moscow: B.i, 287.
  9. Spivakov, V. I., Orlov, Je. A., Savenkov, V. Ja. (1979). Issledovanie uslovij ohlazhdenija listovoj stali. V sb.: Termicheskaja obrabotka metallov, 8, 16–18.
  10. Mes'kin, V. S. (1964). Osnovy legirovanija stali. Moscow: Metallurgija, 684.
  11. Belaj, G. E., Dembovskij, V. V., Socenko, O. V. (1993). Organizacija metallurgicheskogo jeksperimenta. Moscow: Metallurgija, 256.
  12. Krivosheev, A. E., Belaj, G. E., Socenko, O. V. (1979). Osnovy nauchnyh issledovanij v litejnom proizvodstve. Kiev: Vishha shkola, 272.
  13. Hägg, G. (1931). Gesetzmäßigkeiten im kristallbau bei hydriden boriden, carbiden und nitrogen der übergangselemente. Phys. Chem. Abt. B., 12, 33–56.
  14. Grigorovich, V. K. (1966). Periodicheskij zakon Mendeleeva i jelektronnoe stroenie metallov. Moscow: «Nauka», 287.
  15. Bannyh, O. A., Budbegr, P. B., Alisova, S. P. (1986). Diagrammy sostojanija dvojnyh i mnogokomponentnyh sistem na osnove zheleza. Moscow: Metallurgija, 9, 95, 124.
  16. Gavriljuk, V. G., Efimenko, S. P. (1990). Vlijanie azota na strukturu i svojstva γ- i α- zheleza i perspektivnye napravlenija razrabotki vysokoazotistyh stalej. Vysokoazotistye stali. Kiev, 5–26.
  17. Gudremon, Je. (1966). Special'nye stali. Vol. 2. Moscow: Metallurgija, 1274.
  18. Mittemeier, E. J., Cheng, Lin (1988). Analysis of nanisothermal transformation kinetics; temperingof iron-carbon and iron-nitrogen martensites. Metallurgucal Transactions A, 19 (4), 925–932. doi: 10.1007/bf02628377
  19. Chujko, N. M., Chujko, A. N. (1983). Teorija i tehnologija jelektroplavki stali. Kiev; Doneck: Vishha shkola, 247.
  20. Asnis, A. E., Ivashhenko, G. A. (1985). Povyshenie prochnosti svarnyh konstrukcij. Kiev: B.i., 256.
  21. Rekomendacii po primeneniju stali dlja svarnyh stal'nyh konstrukcij zdanij i sooruzhenij (1980). Sojuzmetallostrojniiproekt, Centralniy nauchno-isledovatelskii i proektnii institut stroitelnoy metallokonstrukcij. Moscow: B. i., 23.
  22. Odesskij, P. D., Vedjakov, I. I. (1999). Malouglerodistye stali dlja stroitel'nyh konstrukcij. Moscow: ZAO «Intermet Inzhiniring», 224.
  23. Smirnov, L. A. (2003). Jeffektivnost' primenenija vanadija dlja legirovanija stali. Jelektrometallurgija, 2, 4–11.
  24. Smirnov, L. A., Mitchell, P. S. (2003). Dostizhenija v ispol'zovanii vanadija v stali. Stal, 2, 93–95.
  25. Shipicin, S. Ja., Babaskin, Ju. Z. (1998). Special'nye azotsoderzhashhie jekonomnolegirovannye stali s karbonitridnym uprochneniem. Processy littja, 3–4, 122–130.
  26. Eissa, M., El-Fawakhry, K., Ahmed, M. H. et. al. (1997). Development of superior high strength low impact transition temperature steels microalloyed with vanadium and nitrogen. J. Mater. Sci. and Technol., 5 (1), 3–19.
  27. Filippenkov, A. A., Derjabin, Ju. A., Smirnov, L. A. (2001). Jeffektivnye tehnologii legirovanija stali vanadiem. Ekaterinburg : Izd-vo UrORAN, 207.
  28. Gol'dshtejn, M. I., Grin', A. V., Bljum, Je. Je. (1970). Uprochnenie konstrukcionnyh stalej nitridami. Moscow: Metallurgija, 222.
  29. Babaskin, Ju. Z., Shypicin, S. Ja., Aftandiljanc, Je. G. (1998). Doslidzhennja i vykorystannja lytyh stalej, mikrolegovannyh azotom ta vanadiem. Metaloznavstvo ta obrobka metaliv, 3, 60–65.
  30. Babaskin, Ju. Z., Kravcov, B. L., Laptev, V. K. (1983). Jeffektivnost' nitridvanadievogo uprochnenija trub neftjanogo sortamenta iz stali 45 i 36G2S. Metallurg, 3, 25–26.
  31. Panfilova, L. M., Smirnov, L. A. (2005). Osobennosti mikrolegirovanija vanadiem i azotom armaturnogo i polosovogo prokata. OAO «Chermetinformacija», Bjuleten' «Chernaja metallurgija», 11, 41–43.
  32. Smirnov, L. A., Korchinskij, M. M., Katunin, V. V., Panfilova, L. M. (2005). Strategija uspeshnogo proizvodstva i primenenija vanadija. Bjull. «Chermetinformacija», 6, 7–12.
  33. Smirnov, L. A., Panfilova, L. M., Belen'kij, B. Z. (2005). Problemy rasshirenija proizvodstva vanadijsoderzhashhih stalej v Rossii. Stal, 6, 108–123.
  34. Panfilova, L. M., Smirnov, L. A., Mitchell, P. S. (2005). Mikrolegirovanie vanadiem stalej dlja tonkolistovogo gorjachekatanogo prokata. Chernaja metallurgija : Bjul. NTI, 7, 36–42.
  35. Vorozhishhev, V. M., Pavlov, V. V., Shur, E. A. (2005). Kachestvo rel'sov iz zajevtektoidnoj stali, mikrolegirovannoj vanadiem i azotom. Izvestija vuzov. Chernaja metallurgija, 8, 41–44.
  36. Matrosov, Ju. I., Litvinenko, D. A., Golovanenko, S. A. (1989). Stal' dlja magistral'nyh gazoprovodov. Moscow: Metallurgija, 288.
  37. Adamczyk, Ja., Carsi, M., Kzik, R., Wusatowski, R. (1995). Structure forming process during hot deformation of a C-Mn-V-N steel. Steel Res., 66 (7), 305–308.
  38. Revidriego, F. J., Abad, R., Lopez, B., Gutiérrez, I., Urcola, J. J. (1996). Influence of incomplete dissolution of precipitates on static recrystallisation of vanadium microalloyed steels. Scripta Materialia, 34 (10), 1589–1594. doi: 10.1016/1359-6462(96)00020-6
  39. Morrison, W. B., Cochrane, R. C., Mitchell, P. S. (1993). The influence of precipitation mode and dislocation substructure on the properties of vanadium-treated steels. ISIJ International, 33 (10), 1095–1103. doi: 10.2355/isijinternational.33.1095
  40. Jur'ev, A. B., Godik, L. A., Kozyrev, N. A. (2008). Ispol'zovanie splava Nitrovan v proizvodstve rel'sovoj stali nizkotemperaturnoj nadezhnosti. Stal, 9, 31–33.
  41. Ljakishev, N. P., Tishaev, S. I., Parshin, V. A. (1995). Fiziko-himicheskie aspekty mikrolegirovanija maloperlitnyh stalej povyshennoj prochnosti i hladostojkosti dlja metallicheskih konstrukcij. Metally, 3, 45–55.
  42. Gol'dshtejn, M. I., Popov, V. V. (1989). Rastvorimost' faz vnedrenija pri termicheskoj obrabotke stali. Moscow: Metallurgija, 200.
  43. Sage, A. M. (1989). Microalloyed Steels for structural application. Metals and Materials, 10, 584–588.
  44. Rabinovich, A. V., Bublikov, Ju. A., Tregubenko, G. N. (2008). Uluchshenie struktury i povyshenie svojstv lityh ferrito-perlitnyh stalej dlja transportnogo mashinostoenija. Sovremennaja jelektrometallurgija, 36–40.
  45. Rabinovich, A. V., Tregubenko, G. N., Puchikov, A. V. (2010). Vlijanie mikrodobavok titana na strukturu i svojstva lityh jelektrostalej. Teorija i praktika metallurgii, 5-6, 60–64
  46. Rabinovich, A. V., Tregubenko, G. N., Bublikov, Ju. A. (2012). Razrabotka i proizvodstvo konstrukcionnyh stalej s karbonitridnym uprochnenijam na osnove kompleksnogo mikrolegirovanija N-Ti-Al. Metallofizika. Novejshie tehnologii, 34 (10), 1385–1395.
  47. Uzlov, I. G., Puchikov, A. V., Uzlov, O. V. (2013). Vysokoprochnaja termicheski uprochnennaja mikrolegirovannaja konstrukcionnaja stal' dlja vagonostroenija. Metallurgicheskaja i gornorudnaja promyshlennost, 2, 51–54.
  48. Rabinovich, A. V., Tregubenko, G. N., Taras'ev, M. I., Bublikov, Ju. A. (2005). Teoreticheskie osnovy i tehnologija optimal'nogo mikrolegirovanija jelektrostali azotom, titanom i aljuminiem. Zb. naukovih prac' “Suchasnі problemi metalurgіi”, 7, 97–107.
  49. Demin, D. A. (2013). Nechetkaja klasterizacija v zadache postroenija modelej «sostav – svojstvo» po dannym passivnogo jeksperimenta v uslovijah neopredeljonnosti. Problemy mashinostroenija, 6, 15–23.
  50. Seraja, O. V., Demin, D. A. (2010). Ocenka predstavitel'nosti usechennyh ortogonal'nyh podplanov plana polnogo faktornogo jeksperimenta. Sistemnі doslіdzhennja ta іnformacіjnі tehnologіi, 3, 84–88.
  51. Demin, D. A., Katkova, T. I. (2010). Metod obrabotki maloj vyborki nechetkih rezul'tatov ortogonalizovannogo passivnogo jeksperimenta. Vіsnik Іnzhenernoї Akademіi, 2, 234–237.
  52. Seraja, O. V., Demin, D. A. (2009). Ocenivanie parametrov uravnenija regressii v uslovijah maloj vyborki. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6/4(42), 14–19.
  53. Seraya, O. V., Demin, D. A. (2012). Linear regression analysis of a small sample of fuzzy input data. Journal of Automation and Information Sciences, 44 (7), 34–48. doi: 10.1615/jautomatinfscien.v44.i7.40
  54. Demin, D. A. (2013). Artificial orthogonalization in searching of optimal control of technological processes under uncertainty conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5/9(65), 45–53. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/18452/16199
  55. Ivchenko, A. V., Rabinovich, A. V., Ambrazhej, M. Ju., Bublikov, Ju. A. (2010). K voprosu o proizvodstve holodnodeformirovannogo armaturnogo prokata iz katanki s karbonitridnym uprochneniem. Metizy. Specializirovannyj zhurnal, 01 (22), 50–52.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-12-15

Як цитувати

Бубликов, Ю. А. (2014). Основні напрямки підвищення властивостей конструкційних сталей ферито-перлітного класу. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11(72), 50–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2014.33442

Номер

Том 6 № 11(72) (2014): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Юрий Александрович Бубликов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.