Комбінація електрофоретичних систем для визначення фракційного складу протеїнів у препаратах лактоферину

Автор(и)

  • Володимир Глібович Юкало Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна https://orcid.org/0000-0003-3553-6713
  • Катерина Євгенівна Дацишин Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна https://orcid.org/0000-0002-9229-9059
  • Ольга Миколаївна Крупа Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна https://orcid.org/0000-0003-3445-2470
  • Людмила Анатоліївна Сторож Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Україна https://orcid.org/0000-0002-3635-2900

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.338604

Ключові слова:

препарати лактоферину, гель-фільтрація, електрофорез, білкові фракції, білки сироватки, казеїни

Анотація

Об’єктом дослідження є три препарати лактоферину (LF), які використовуються як біоактивні добавки. Вирішувалась проблема визначення фракційного складу білків у препаратах лактоферину. Молекулярні маси білків у препаратах LF визначались гель-фільтрацією на сефадексах G-25 і G-100. Було встановлено, що до складу всіх трьох препаратів входять білки, значення молекулярних мас яких, включаючи LF, знаходяться в діапазоні від 5000 до 100 000 Да. В одному препараті знайдені низькомолекулярні (близько 1000 Да) пептиди, які становлять 9 ± 3% від всіх білкових домішок. Для ідентифікації білків у препаратах LF використано чотири різні електрофоретичні системи в поліакриламідному гелі (ПАГ). Встановлено, що для виявлення фракцій білків сироватки молока в препаратах доцільно поєднувати електрофоретичні системи в нативних умовах з системою диск-електрофорезу в присутності додецилсульфату натрію (ДСН). Казеїнові фракції можна виявити при поєднанні електрофорезу в присутності сечовини і диск-електрофорезу з ДСН. Кількісний аналіз відносного вмісту білків домішок проводився денситометрією пластинок ПАГ після диск-електрофорезу в присутності ДСН. В досліджуваних препаратах (LF1, LF2, LF3), окрім LF, виявлено β-лактоглобулін (β-Lg), альбумін сироватки (BSA) і αS1-казеїн (αS1-CN). Відносний вміст цих фракцій від усіх білків препаратів становить: в LF1 – β-Lg (3 ± 0,4%), αS1-CN (< 1%), BSA (< 1%); в LF2 – β-Lg (3 ± 0,3%), αS1-CN (1 ± 0,2%), BSA (1 ± 0,3%) і в LF3 – β-Lg (3 ± 0,4%), αS1-CN (1 ± 0,2%), BSA (5 ± 0,6%). Усі досліджувані препарати LF відрізняються вмістом і співвідношенням білкових фракцій, що може свідчити про необхідність аналізу білкового складу кожної партії препарату

Біографії авторів

Володимир Глібович Юкало, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Доктор біологічних наук, професор

Кафедра харчової біотехнології і хімії

Катерина Євгенівна Дацишин, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчової біотехнології і хімії

Ольга Миколаївна Крупа, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчової біотехнології і хімії

Людмила Анатоліївна Сторож, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчової біотехнології і хімії

Посилання

  1. Kell, D. B., Heyden, E. L., Pretorius, E. (2020). The Biology of Lactoferrin, an Iron-Binding Protein That Can Help Defend Against Viruses and Bacteria. Frontiers in Immunology, 11. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.01221
  2. Cutone, A., Rosa, L., Ianiro, G., Lepanto, M. S., Bonaccorsi di Patti, M. C., Valenti, P., Musci, G. (2020). Lactoferrin’s Anti-Cancer Properties: Safety, Selectivity, and Wide Range of Action. Biomolecules, 10 (3), 456. https://doi.org/10.3390/biom10030456
  3. Min, Q.-Q., Qin, L.-Q., Sun, Z.-Z., Zuo, W.-T., Zhao, L., Xu, J.-Y. (2018). Effects of Metformin Combined with Lactoferrin on Lipid Accumulation and Metabolism in Mice Fed with High-Fat Diet. Nutrients, 10 (11), 1628. https://doi.org/10.3390/nu10111628
  4. Superti, F. (2020). Lactoferrin from Bovine Milk: A Protective Companion for Life. Nutrients, 12 (9), 2562. https://doi.org/10.3390/nu12092562
  5. Duran, A., Kahve, H. I. (2017). The use of lactoferrin in food industry. Academic Journal of Science, 07 (02), 89–94. Available at: https://universitypublications.net/ajs/0702/html/DE6C406.xml
  6. Slyvka, I., Tsisaryk, O., Musii, L., Kushnir, I., Koziorowski, M., Koziorowska, A. (2022). Identification and Investigation of properties of strains Enterococcus spp. Isolated from artisanal Carpathian cheese. Biocatalysis and Agricultural Biotechnology, 39, 102259. https://doi.org/10.1016/j.bcab.2021.102259
  7. Tsizh, B., Skulska, I., Tsisaryk, O., Slyvka, N., Musiy, L., Slyvka, I. (2024). Characteristics of the course of proteolytic processes in brynza with reduced common salt content. Zywnosc Nauka Technologia Jakosc/Food Science Technology Quality, 31 (4), 23–44. https://doi.org/10.15193/zntj/2024/141/519
  8. Fox, P. F., Uniacke-Lowe, T., McSweeney, P. L. H., O’Mahony, J. A. (2015). Dairy Chemistry and Biochemistry. Springer International Publishing. https://doi.org/10.1007/978-3-319-14892-2
  9. Krolitzki, E., Schwaminger, S. P., Pagel, M., Ostertag, F., Hinrichs, J., Berensmeier, S. (2022). Current practices with commercial scale bovine lactoferrin production and alternative approaches. International Dairy Journal, 126, 105263. https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2021.105263
  10. Wakabayashi, H., Yamauchi, K., Abe, F. (2018). Quality control of commercial bovine lactoferrin. BioMetals, 31 (3), 313–319. https://doi.org/10.1007/s10534-018-0098-2
  11. Yukalo, V. H. (2021). Biolohichna aktyvnist proteiniv i peptydiv moloka. Ternopil: Vyd-vo TNTU imeni Ivana Puliuia, 372. Available at: https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/36801
  12. Laemmli, U. K. (1970). Cleavage of Structural Proteins during the Assembly of the Head of Bacteriophage T4. Nature, 227 (5259), 680–685. https://doi.org/10.1038/227680a0
  13. Perraudin, J.-P., Valck, L. D. (2020). Lactoferrin Production from Bovine Milk or Cheese Whey. Journal of Engineering and Applied Sciences Technology, 2 (1), 1–9. https://doi.org/10.47363/jeast/2020(2)103
  14. Deeth, H. C., Bansal, N. (Eds.) (2019). Whey Proteins: From Milk to Medicine. Academic Press. https://doi.org/10.1016/c2016-0-02581-0
  15. Sharma, N., Sharma, R., Rajput, Y. S., Mann, B., Singh, R., Gandhi, K. (2021). Separation methods for milk proteins on polyacrylamide gel electrophoresis: Critical analysis and options for better resolution. International Dairy Journal, 114, 104920. https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2020.104920
  16. Yukalo, V., Datsyshyn, K., Krupa, O., Storozh, L. (2024). Adaptation of Stadier’s apparatus for electrophoresis of main milk proteins. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (11 (127)), 73–80. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.296753
  17. Yukalo, V., Datsyshyn, K., Storozh, L. (2019). Electrophoretic system for express analysis of whey protein fractions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (11 (98)), 37–44. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.160186
  18. Tarapata, J., Maciejczyk, M., Zulewska, J. (2022). Microfiltration of buttermilk: Partitioning of proteins and modelling using a resistance-in-series model. International Dairy Journal, 134, 105445. https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2022.105445
  19. Kukhtyn, M., Kremenchuk, I., Horiuk, Y., Salata, V., Kochetova, H., Kladnytska, L. et al. (2025). Development and evaluation of technology for preserving hard cheese with staphylococcal bacteriophage. Scifood, 19, 208–223. https://doi.org/10.5219/scifood.16
  20. Kukhtyn, M., Arutiunian, D., Pokotylo, O., Kravcheniuk, K., Salata, V., Horiuk, Y. et al. (2024). Microbiological characteristics of hard cheese with flax seeds. Potravinarstvo Slovak Journal of Food Sciences, 18, 281–296. https://doi.org/10.5219/1956
Комбінація електрофоретичних систем для визначення фракційного складу протеїнів у препаратах лактоферину

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-23

Як цитувати

Юкало, В. Г., Дацишин, К. Є., Крупа, О. М., & Сторож, Л. А. (2025). Комбінація електрофоретичних систем для визначення фракційного складу протеїнів у препаратах лактоферину. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(11 (137), 79–85. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.338604

Номер

Том 5 № 11 (137) (2025): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Volodymyr Yukalo, Kateryna Datsyshyn, Olha Krupa, Liudmyla Storozh

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.