Розробка безкодового методу для виявлення ознак інформаційно-психологічних впливів в повідомленнях

Автор(и)

  • Дмитро Володимирович Ланде Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3945-1178
  • Костянтин Вікторович Єфремов Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3495-6417
  • Артем Миколайович Соболєв Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-4027-042X
  • Іван Олександрович Пишнограєв Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-3346-8318

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.342297

Ключові слова:

інформаційно-психологічна операція, семантична мережа, LLM, промпт-інженеринг, безкодова аналітика, ШІ, дезінформація

Анотація

Об’єктом дослідження є текстові повідомлення, що потенційно містять ознаки інформаційно-психологічних операцій (ІПСО). Роботу спрямовано на вирішення проблеми виявлення ознак ІПСО в медіа-просторі. Запропоновано інноваційний метод виявлення таких ознак, що базується на побудові та аналізі семантичних мереж та реалізується без використання програмного коду шляхом застосування великих мовних моделей (LLM). Це дозволяє створювати формалізовані аналітичні запити до LLM у вигляді безкодової системи, яка ґрунтується на композиції структурованих промптів. Унікальність методу полягає в паралельному аналізі даних із двох джерел знань: внутрішнього та зовнішнього. Внутрішнє містить узагальнені патерни ІПСО, сформовані на основі широкого корпусу даних. Зовнішнє включає верифіковані приклади фейкових повідомлень із соціальних мереж, новинних ресурсів та архівів фактчекінгових організацій. Для підвищення точності аналізу застосовується семантична нормалізація концептів, яка використовує вбудовані вектори для уніфікації термінології, а також порівняння каузальних шляхів у семантичних мережах для виявлення зв’язків. Оцінка ймовірності належності повідомлення до ІПСО формується шляхом агрегації результатів з використанням зваженого середнього, що дозволяє врахувати семантичну та структурну схожість. Наведено приклад застосування методу до аналізу дезінформаційного повідомлення, що демонструє здатність виявляти ключові ознаки психологічного впливу: маніпулятивні наративи, емоційну зарядженість і причинно-наслідкові зв’язки. Запропонований метод є гнучким, відтворюваним і доступним для дослідників без навичок програмування, що робить його цінним інструментом для моніторингу інформаційних загроз і аналізу дезінформації в умовах інформаційних протистоянь

Біографії авторів

Дмитро Володимирович Ланде, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра інформаційної безпеки

Костянтин Вікторович Єфремов, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук

Навчально-науковий центр «Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку»

Артем Миколайович Соболєв, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат технічних наук

Навчально-науковий центр «Світовий центр даних з геоінформатики та сталого розвитку»

Іван Олександрович Пишнограєв, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат фізико-математичних наук, доцент

Кафедра штучного інтелекту

Посилання

  1. Hassan, S. U., Ahamed, J., Ahmad, K. (2022). Analytics of machine learning-based algorithms for text classification. Sustainable Operations and Computers, 3, 238–248. https://doi.org/10.1016/j.susoc.2022.03.001
  2. Zgurovsky, M., Lande, D., Dmytrenko, O., Yefremov, K., Boldak, A., Soboliev, A. (2023). Technological Principles of Using Media Content for Evaluating Social Opinion. System Analysis and Artificial Intelligence, 379–396. https://doi.org/10.1007/978-3-031-37450-0_22
  3. Ahmad Tamerin, A. S., Bakar, N. A. A., Hassan, N. H., Maarop, N. (2023). Counter-Narrative Cyber Security Model to Address the Issues of Cyber Terrorism. Open International Journal of Informatics, 11 (1), 96–113. https://doi.org/10.11113/oiji2023.11n1.30
  4. Lande, D., Strashnoy, L. (2025). Semantic AI Framework for Prompt Engineering. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.5172867
  5. Lande, D., Strashnoy, L. (2025). Advanced Semantic Networking based on large language models. Kyiv: Engineering, 264.
  6. Kingdon, A. (2021). The Meme Is the Method: Examining the Power of the Image Within Extremist Propaganda. Researching Cybercrimes, 301–322. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74837-1_15
  7. Guleria, P. (2024). NLP-based clinical text classification and sentiment analyses of complex medical transcripts using transformer model and machine learning classifiers. Neural Computing and Applications, 37 (1), 341–366. https://doi.org/10.1007/s00521-024-10482-x
  8. Dhiman, P., Kaur, A., Gupta, D., Juneja, S., Nauman, A., Muhammad, G. (2024). GBERT: A hybrid deep learning model based on GPT-BERT for fake news detection. Heliyon, 10 (16), e35865. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e35865
  9. Piña-García, C. A. (2025). In-context learning for propaganda detection on Twitter Mexico using large language model meta AI. Telematics and Informatics Reports, 19, 100232. https://doi.org/10.1016/j.teler.2025.100232
  10. Liu, Z., Zhang, T., Yang, K., Thompson, P., Yu, Z., Ananiadou, S. (2024). Emotion detection for misinformation: A review. Information Fusion, 107, 102300. https://doi.org/10.1016/j.inffus.2024.102300
  11. Hu, L., Wei, S., Zhao, Z., Wu, B. (2022). Deep learning for fake news detection: A comprehensive survey. AI Open, 3, 133–155. https://doi.org/10.1016/j.aiopen.2022.09.001
  12. Aïmeur, E., Amri, S., Brassard, G. (2023). Fake news, disinformation and misinformation in social media: a review. Social Network Analysis and Mining, 13 (1). https://doi.org/10.1007/s13278-023-01028-5
  13. Barabash, O. V., Hryshchuk, R. V., Molodetska-Hrynchuk, K. V. (2018). Identification threats to the state information security in the text content of social networking services. Science-Based Technologies, 38 (2). https://doi.org/10.18372/2310-5461.38.12855
  14. Lande, D., Hyrda, V. (2024). Use of large language models to identify fake information. Collection “Information Technology and Security,” 12 (2), 236–242. https://doi.org/10.20535/2411-1031.2024.12.2.315743
  15. Strashnoy, L., Lande, D. (2024). Implementation Of The Concept Of A "Swarm Of Virtual Experts" In The Formation Of Semantic Networks In The Field Of Cybersecurity Based On Large Language Models. https://doi.org/10.2139/ssrn.4978924
  16. Hryshchuk, R., Molodetska, K., Syerov, Y. (2019). Method of improving the information security of virtual communities in social networking services. CEUR Workshop Proceedings. Available at: https://ceur-ws.org/Vol-2392/paper3.pdf
  17. Abels, A., Lenaerts, T. (2025). Wisdom from Diversity: Bias Mitigation Through Hybrid Human-LLM Crowds. Proceedings of the Thirty-Fourth International Joint Conference on Artificial Intelligence, 321–329. https://doi.org/10.24963/ijcai.2025/37
Розробка безкодового методу для виявлення ознак інформаційно-психологічних впливів в повідомленнях

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-31

Як цитувати

Ланде, Д. В., Єфремов, К. В., Соболєв, А. М., & Пишнограєв, І. О. (2025). Розробка безкодового методу для виявлення ознак інформаційно-психологічних впливів в повідомленнях. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(2 (137), 55–69. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.342297