Розробка методики оцінки економічної ефективності управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств в умовах цифрової когерентності

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Прохорова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2552-2131
  • Олександр Павлович Буданов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-2122-2708
  • Павло Феофанович Буданов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-1542-9390
  • Анатолій Валерійович Бабічев Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7587-4824
  • Кристина Ігорівна Сластьяникова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7114-5165

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.344259

Ключові слова:

інформаційний потенціал, цифрова когерентність, цифрова трансформація, економічна ефективність, енергетичне підприємство

Анотація

Об'єктом дослідження є процес оцінки економічної ефективності реалізації інвестиційного проєкту, спрямованого на управління інформаційним потенціалом енергетичного підприємств з урахуванням чинників цифрової когерентності.

У дослідженні вирішувалась проблема відсутності цілісної методики, яка б дозволяла кількісно оцінити економічну ефективність управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств з урахуванням рівня цифрової когерентності.

Розроблено та обґрунтовано методику оцінки економічної ефективності управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств в умовах цифрової когерентності. Методика розглянута як інтегрований інструмент діагностики, аналізу та прогнозування результативності управлінських рішень, що базуються на узгодженості цифрових, аналітичних, організаційних і стратегічних складових підприємства.

Методика дозволяє оцінювати економічну ефективність використання інформаційного потенціалу з урахуванням цифрової когерентності, виявляти дисбаланси цифрової архітектури та обґрунтовувати управлінські рішення щодо оптимізації цифрових ресурсів і трансформацій в енергетичному секторі.

Сформовано систему кількісних критеріїв та показників для оцінювання економічної ефективності управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств, що відображає рівень цифрової когерентності та дозволяє здійснювати об’єктивний аналіз результатів цифрової трансформації.

Проведено апробацію методики на прикладі Запорізькій електростанції, що дозволило простежити індекс економічної ефективності, який збільшився з 0,295 до 0,616, що підтверджує понад дворазове зростання результативності управління інформаційним потенціалом

Біографії авторів

Вікторія Володимирівна Прохорова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Олександр Павлович Буданов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Аспірант

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Павло Феофанович Буданов, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електротехніки і електроенергетики

Анатолій Валерійович Бабічев, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Кандидат наук з державного управління, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи

Кристина Ігорівна Сластьяникова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Асистент

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Посилання

  1. Bag, S., Wood, L. C., Mangla, S. K., Luthra, S. (2020). Procurement 4.0 and its implications on business process performance in a circular economy. Resources, Conservation and Recycling, 152, 104502. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2019.104502
  2. Sacchi, R., Terlouw, T., Siala, K., Dirnaichner, A., Bauer, C., Cox, B. et al. (2022). PRospective EnvironMental Impact asSEment (premise): A streamlined approach to producing databases for prospective life cycle assessment using integrated assessment models. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 160, 112311. https://doi.org/10.1016/j.rser.2022.112311
  3. Varadarajan, R. (2020). Customer information resources advantage, marketing strategy and business performance: A market resources based view. Industrial Marketing Management, 89, 89–97. https://doi.org/10.1016/j.indmarman.2020.03.003
  4. Yu, C., Moslehpour, M., Tran, T. K., Trung, L. M., Ou, J. P., Tien, N. H. (2023). Impact of non-renewable energy and natural resources on economic recovery: Empirical evidence from selected developing economies. Resources Policy, 80, 103221. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2022.103221
  5. Wang, S., Sun, L., Iqbal, S. (2022). Green financing role on renewable energy dependence and energy transition in E7 economies. Renewable Energy, 200, 1561–1572. https://doi.org/10.1016/j.renene.2022.10.067
  6. Sergi, S. B., D’Aleo, V., Arbolino, R., Carlucci, F., Barilla, D., Ioppolo, G. (2020). Evaluation of the Italian transport infrastructures: A technical and economic efficiency analysis. Land Use Policy, 99, 104961. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2020.104961
  7. Zhao, L., Chau, K. Y., Tran, T. K., Sadiq, M., Xuyen, N. T. M., Phan, T. T. H. (2022). Enhancing green economic recovery through green bonds financing and energy efficiency investments. Economic Analysis and Policy, 76, 488–501. https://doi.org/10.1016/j.eap.2022.08.019
  8. Liu, H., Khan, I., Zakari, A., Alharthi, M. (2022). Roles of trilemma in the world energy sector and transition towards sustainable energy: A study of economic growth and the environment. Energy Policy, 170, 113238. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2022.113238
  9. Caglar, A. E., Zafar, M. W., Bekun, F. V., Mert, M. (2022). Determinants of CO2 emissions in the BRICS economies: The role of partnerships investment in energy and economic complexity. Sustainable Energy Technologies and Assessments, 51, 101907. https://doi.org/10.1016/j.seta.2021.101907
  10. Zakari, A., Khan, I., Tan, D., Alvarado, R., Dagar, V. (2022). Energy efficiency and sustainable development goals (SDGs). Energy, 239, 122365. https://doi.org/10.1016/j.energy.2021.122365
  11. Wang, L., Shao, J. (2023). Digital economy, entrepreneurship and energy efficiency. Energy, 269, 126801. https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.126801
  12. Di Maio, F., Rem, P. C., Baldé, K., Polder, M. (2017). Measuring resource efficiency and circular economy: A market value approach. Resources, Conservation and Recycling, 122, 163–171. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.02.009
  13. Zhao, X., Guo, Y., Feng, T. (2023). Towards green recovery: Natural resources utilization efficiency under the impact of environmental information disclosure. Resources Policy, 83, 103657. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2023.103657
  14. Prokhorova, V., Mushnykova, S., Zaitseva, A., Gavrysh, O. (2024). Convergence of dominant forms of investment capital in the development of socio-economic systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (13 (127)), 122–130. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.299127
  15. Prokhorova, V., Mushnykova, S., Kovalenko, D., Koleshchuk, O., Babichev, A. (2023). Convergence of educational technologies as an imperative for the development of innovation cooperation in the context of circular transformation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (124)), 26–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.286183
  16. Prokhorova, V., Budanov, M., Budanov, P. (2024). Devising an integrated methodology for energy safety assessment at an industrial power-generating enterprise. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (130)), 118–131. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308056
  17. Budanov, P., Brovko, K., Melnikov, V., Yakymchuk, M., Kononov, V., Kyrysov, I. et al. (2025). Construction of an information model of the digital twin of the technological process in a power unit at a nuclear power plant. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (8 (136)), 39–49. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.335712
  18. Brovko, K., Budanov, P., Velykohorskyi, O., Vynokurova, N. (2025). Providing quantitative assessment of the quality of management of the technological process of a NPP power unit using digital twin. Bulletin of the National Technical University «KhPI» Series: New Solutions in Modern Technologies, 3 (25), 3–12. https://doi.org/10.20998/2413-4295.2025.03.01
  19. Prokhorova, V., Budanov, O., Budanov, P., Slastianykova, K. (2025). Comprehensive methodology for estimating information safety at enterprises of electroenergy system under the conditions of digital coherence. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (13 (134)), 27–37. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.327159
  20. Prokhorova, V., Budanov, O., Budanov, P., Slastianykova, K. (2025). Devising a methodology for estimating the information potential of energy enterprises under the conditions of digital coherency. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (13 (135)), 6–16. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.332324
  21. Prokhorova, V., Budanov, O., Budanov, M., Slastianykova, K. (2025). Building a consolidated model of digital coherence for managing the information potential at power enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (136)), 58–69. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.336641
Розробка методики оцінки економічної ефективності управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств в умовах цифрової когерентності

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Прохорова, В. В., Буданов, О. П., Буданов, П. Ф., Бабічев, А. В., & Сластьяникова, К. І. (2025). Розробка методики оцінки економічної ефективності управління інформаційним потенціалом енергетичних підприємств в умовах цифрової когерентності. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(13 (138), 46–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.344259

Номер

Том 6 № 13 (138) (2025): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Viktoriia Prokhorova, Oleksandr Budanov, Pavlo Budanov, Anatoliy Babichev, Krystyna Slastianykova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.