Розробка інтегрованої моделі скорочення викидів завдяки енергоефективності та використанню відновлюваних джерел енергії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.345067

Ключові слова:

декарбонізація, стала енергетика, стратегії скорочення викидів, екологічна політика, регресійний аналіз

Анотація

Дослідження зосереджене на енергетичному секторі країни, включаючи виробництво відновлюваної енергії. Проблема, яку потрібно вирішити, полягає в моделюванні впливу енергоефективності та виробництва відновлюваної енергії на викиди парникових газів у країні. Це дослідження досліджує вплив енергоефективності та переходу на відновлювані джерела енергії на викиди парникових газів в Азербайджані, де в енергетичному балансі домінує викопне паливо. Використовуючи аналітичну основу на основі регресії, дослідження кількісно визначає внесок цих факторів у зміни рівнів викидів з часом. Емпіричні результати показують, що підвищення енергоефективності, виміряне як валовий внутрішній продукт (ВВП), що виробляється на одиницю загального споживання енергії, має найбільший вплив на скорочення викидів. Цей висновок свідчить про те, що економічне зростання, зумовлене ефективним використанням енергії, може служити ключовим механізмом декарбонізації. Натомість очікуваний пом'якшувальний ефект частки відновлюваних джерел енергії в національному енергетичному балансі не був статистично значущим. Цей результат, ймовірно, пояснюється відносно невеликою часткою відновлюваних джерел енергії в загальному енергопостачанні Азербайджану та ранньою стадією розвитку сектору відновлюваної енергії країни. Дослідження робить висновок, що ефективна кліматична політика повинна поєднувати заходи щодо прискорення підвищення енергоефективності з ініціативами щодо розширення використання відновлюваної енергії. Запропонована модель підкреслює подвійну важливість оптимізації існуючого споживання енергії та інвестування в чистіші технології. Виходячи з результатів, 80% щорічної зміни викидів парникових газів у країні можна пояснити змінами таких факторів, як виробництво електроенергії з відновлюваних джерел, частка електроенергії з відновлюваних джерел у загальному виробництві електроенергії та ВВП на одиницю споживання енергії. Результати дослідження можуть бути застосовані для розробки стратегій сталого розвитку енергетики та довгострокової політики декарбонізації

Біографії авторів

Ulviyya Rzayeva, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

PhD, Associate Professor

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Rasul Balayev, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Doctor of Science in Economics, Professor

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Emin Ahmadzade, Agrarian Research Center of the Ministry of Agriculture of the Republic of Azerbaijan

PhD in Economics, PhD Student in the Doctor of Science Program

Konul Mirzammadova, Azerbaijan State University of Economics (UNEC)

Senior Lecturer

Department of Digital Technologies and Applied Informatics

Посилання

  1. Shang, Y., Sang, S., Tiwari, A. K., Khan, S., Zhao, X. (2024). Impacts of renewable energy on climate risk: A global perspective for energy transition in a climate adaptation framework. Applied Energy, 362, 122994. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2024.122994
  2. Nunes, L. J. R. (2023). The Rising Threat of Atmospheric CO2: A Review on the Causes, Impacts, and Mitigation Strategies. Environments, 10 (4), 66. https://doi.org/10.3390/environments10040066
  3. Smith, H. B., Vaughan, N. E., Forster, J. (2024). Residual emissions in long-term national climate strategies show limited climate ambition. One Earth, 7 (5), 867–884. https://doi.org/10.1016/j.oneear.2024.04.009
  4. Wang, W., Melnyk, L., Kubatko, O., Kovalov, B., Hens, L. (2023). Economic and Technological Efficiency of Renewable Energy Technologies Implementation. Sustainability, 15 (11), 8802. https://doi.org/10.3390/su15118802
  5. Alam, M. S., Manigandan, P., Kisswani, K. M., Baig, I. A. (2025). Achieving goals of the 2030 sustainable development agenda through renewable energy utilization: Comparing the environmental sustainability effects of economic growth and financial development. Sustainable Futures, 9, 100534. https://doi.org/10.1016/j.sftr.2025.100534
  6. Diaconescu, M., Marinas, L. E., Marinoiu, A. M., Popescu, M.-F., Diaconescu, M. (2024). Towards Renewable Energy Transition: Insights from Bibliometric Analysis on Scholar Discourse to Policy Actions. Energies, 17 (18), 4719. https://doi.org/10.3390/en17184719
  7. Yu, H., Wen, B., Zahidi, I., Chow, M. F., Liang, D., Madsen, D. Ø. (2024). The critical role of energy transition in addressing climate change at COP28. Results in Engineering, 22, 102324. https://doi.org/10.1016/j.rineng.2024.102324
  8. Rzayeva, U., Guliyeva, A., Jafarova, N. (2021). Analysis of some indicators by means of fuzzy logic on the example of Azerbaijani energy enterprises. E3S Web of Conferences, 250, 02001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125002001
  9. Candra, O., Chammam, A., Alvarez, J. R. N., Muda, I., Aybar, H. Ş. (2023). The Impact of Renewable Energy Sources on the Sustainable Development of the Economy and Greenhouse Gas Emissions. Sustainability, 15 (3), 2104. https://doi.org/10.3390/su15032104
  10. Szeberényi, A., Rokicki, T., Papp-Váry, Á. (2022). Examining the Relationship between Renewable Energy and Environmental Awareness. Energies, 15 (19), 7082. https://doi.org/10.3390/en15197082
  11. Atstāja, D. (2025). Renewable Energy for Sustainable Development: Opportunities and Current Landscape. Energies, 18 (1), 196. https://doi.org/10.3390/en18010196
  12. Suleman, S., Sowah, J. N. (2024). Investigating the implications of energy transition on electricity tariffs in Ghana. Social Sciences & Humanities Open, 10, 101185. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2024.101185
  13. Guliyeva, A., Rzayeva, U., Azimzadeh, A. (2023). Navigating Investment Risks in the Renewable Energy Market of Developing Countries. Analyzing Energy Crises and the Impact of Country Policies on the World, 54–81. https://doi.org/10.4018/979-8-3693-0440-2.ch004
  14. Lorente-de-Las-Casas, A., Marrero, G. A. (2025). Impact of renewable energies on CO2 emissions in the OECD. Energy Sources, Part B: Economics, Planning, and Policy, 20 (1). https://doi.org/10.1080/15567249.2025.2517325
  15. Ibishova, B., Misund, B., Tveterås, R. (2024). Driving green: Financial benefits of carbon emission reduction in companies. International Review of Financial Analysis, 96, 103757. https://doi.org/10.1016/j.irfa.2024.103757
  16. Hasanov, F. J., Mukhtarov, S., Suleymanov, E. (2023). The role of renewable energy and total factor productivity in reducing CO2 emissions in Azerbaijan. Fresh insights from a new theoretical framework coupled with Autometrics. Energy Strategy Reviews, 47, 101079. https://doi.org/10.1016/j.esr.2023.101079
  17. Mustafayev, F., Kulawczuk, P., Orobello, C. (2022). Renewable Energy Status in Azerbaijan: Solar and Wind Potentials for Future Development. Energies, 15 (2), 401. https://doi.org/10.3390/en15020401
  18. Qamruzzaman, M., Karim, S. (2023). Does public-private investment augment renewable energy consumption in BIMSTEC nations? Evidence from symmetric and asymmetric assessment. Energy Strategy Reviews, 49, 101169. https://doi.org/10.1016/j.esr.2023.101169
  19. Tvinnereim, E., Mehling, M. (2018). Carbon pricing and deep decarbonisation. Energy Policy, 121, 185–189. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2018.06.020
  20. Liu, W., Zhang, X., Feng, S. (2019). Does renewable energy policy work? Evidence from a panel data analysis. Renewable Energy, 135, 635–642. https://doi.org/10.1016/j.renene.2018.12.037
  21. Sribna, Y., Stupnytskyi, V., Stupnytska, N. (2023). Problems and trends of ukraine’s transition to the EU environmental and energy system. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 1 (101), 204–215. https://doi.org/10.31713/ve1202318
  22. Us, Y., Pimonenko, T., Lyulyov, O. (2021). The impact of energy efficiency policy on Ukraine’s green brand: a bibliometrics analysis. Polityka Energetyczna – Energy Policy Journal, 24 (4), 5–18. https://doi.org/10.33223/epj/142462
  23. Tachega, M. A., Yao, X., Liu, Y., Ahmed, D., Li, H., Mintah, C. (2021). Energy efficiency evaluation of oil producing economies in Africa: DEA, malmquist and multiple regression approaches. Cleaner Environmental Systems, 2, 100025. https://doi.org/10.1016/j.cesys.2021.100025
  24. Energy supply from renewable sources. The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaija. Available at: https://www.stat.gov.az/search/?q=b%C9%99rpa+olunan+enerji&lang=en
  25. Energy. The State Statistical Committee of the Republic of Azerbaija. Energy supply from renewable sources. Available at: https://www.stat.gov.az/source/balance_fuel/?lang=en
  26. Azerbaijan Renewable Energy. Available at: https://www.macrotrends.net/global-metrics/countries/aze/azerbaijan/renewable-energy-statistics#:~:text=Azerbaijan%20renewable%20energy%20for%202021,a%200.01%25%20increase%20from%202017
  27. Azerbaijan AZ:(GDP) Gross Domestic Productper Unit of Energy Use: PPP per Kg of Oil Equivalent. Available at: https://www.ceicdata.com/en/azerbaijan/environmental-energy-production-and-consumption/az-gdp-per-unit-of-energy-use-ppp-per-kg-of-oil-equivalent
  28. Global Historical Emissions. Available at: https://www.climatewatchdata.org/ghg-emissions?breakBy=sector&chartType=area&regions=AZE&source=Climate%20Watch
  29. Wang, A., Lin, Q., Liu, C., Yang, L., Sun, S. (2024). Sustainable Energy Development: Reviewing Carbon Emission Reduction in Photovoltaic Power Systems. Sustainability, 16 (23), 10428. https://doi.org/10.3390/su162310428
  30. Gajdzik, B., Wolniak, R., Nagaj, R., Žuromskaitė-Nagaj, B., Grebski, W. W. (2024). The Influence of the Global Energy Crisis on Energy Efficiency: A Comprehensive Analysis. Energies, 17 (4), 947. https://doi.org/10.3390/en17040947
  31. Berardi, U. (2017). A cross-country comparison of the building energy consumptions and their trends. Resources, Conservation and Recycling, 123, 230–241. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2016.03.014
  32. Oliveira, H., Moutinho, V. (2021). Renewable Energy, Economic Growth and Economic Development Nexus: A Bibliometric Analysis. Energies, 14 (15), 4578. https://doi.org/10.3390/en14154578
Розробка інтегрованої моделі скорочення викидів завдяки енергоефективності та використанню відновлюваних джерел енергії

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Rzayeva, U., Balayev, R., Ahmadzade, E., & Mirzammadova, K. (2025). Розробка інтегрованої моделі скорочення викидів завдяки енергоефективності та використанню відновлюваних джерел енергії. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(10 (138), 14–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.345067

Номер

Том 6 № 10 (138) (2025): Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Ulviyya Rzayeva, Rasul Balayev, Emin Ahmadzade, Konul Mirzammadova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.