Визначення вогнегасної ефективності компресійної піни із модифікованою добавкою NH₄H₂PO₄
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.345244Ключові слова:
компресійна піна, модифіковані добавки, вогнегасні властивості, пожежі класу А, водаАнотація
Об’єктом дослідження є вогнегасна ефективність водних вогнегасних речовин, як компресійна піна із модифікованою добавкою NH4H2PO4, компресійна піна традиційного складу, вода та гелеутворювальний склад.
Основна гіпотеза полягає в тому, що компресійна піна із модифікованою добавкою NH4H2PO4 має більш ефективні вогнегасні властивості при гасінні пожеж класу А у порівняння із компресійною піною традиційного складу, водою та гелеутворювальними складами.
Проблема, що вирішувалась, – відсутність науково обґрунтованих порівняльних даних щодо вогнегасної ефективності водних вогнегасних речовин при гасінні ними стандартизованих модельних вогнищ пожежі класу 1А: компресійної піни з модифікованою добавкою NH4H2PO4, компресійної піни традиційного складу, води та гелеутворювального складу.
При використанні всіх зазначених вогнегасних засобів спостерігалось успішна ліквідація горіння. Проте найнижчий час та витрачена маса на гасіння були встановлені саме для КП із МД NH4H2PO4. Маса, що була витрачена на гасіння вогнища КП із NH4H2PO4, на 7 % менша за масу КП традиційного складу та 52 % менша за масу води. Для компресійної піни із МД NH4H2PO4 зафіксований час гасіння на 10 % менший за час, необхідний для гасіння вогнища КП традиційного складу, та на 51 % менший за час гасіння водою.
Порівняно показники ефективності гасіння КП із МД NH4H2PO4, КП традиційного складу, ГУС та води між собою. У результаті показник для КП із МД NH4H2PO4 становить Іе.e = 16,5 м2/кг∙с, для КП традиційного складу Іе.e = 14,03 м2/кг∙с, для ГУС Іе.e = 11,9 м2/кг∙с, для води Іе.e = 3,94 м2/кг∙с.
Отримані результати підкреслюють, що застосування МД у складі КП, зокрема NH4H2PO4, підвищує її вогнегасні властивості, при гасінні пожеж класу А. Доведено, що вогнегасна ефективність КП зі вмістом МД на 15 % вище відносно до КП традиційного складу. Порівняно з ГУС ефективність вища на 28 %, а порівняно з водою – на 77 %
Посилання
- Dubinin, D., Korytchenko, K., Lisnyak, A., Hrytsyna, I., Trigub, V. (2018). Improving the installation for fire extinguishing with finelydispersed water. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (92)), 38–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.127865
- Ostapov, K., Kirichenko, I., Senchykhin, Y., Syrovyi, V., Vorontsova, D., Belikov, A. et al. (2019). Improvement of the installation with an extended barrel of cranked type used for fire extinguishing by gel-forming compositions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (100)), 30–36. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.174592
- Shakhov, S., Vinogradov, S., Grishenko, D. (2023). Analysis of ways to increase the efficiency of compressed air foam for extinguishing solid materials. Municipal Economy of Cities, 1 (175), 151–159. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-1-175-151-159
- Shakhov, S., Vinogradov, S., Gruschenko, D. (2023). Analysis of the experience of using modifiing additives and their physico-chemical properties for further application in the composition of compressed air foam. Fire Safety, 42, 85–95. https://doi.org/10.32447/20786662.42.2023.10
- Shakhov, S., Vynohradov, S., Kodryk, A., Titenko, O., Melnychenko, A., Hryschenko, D. et al. (2024). Influence of modified additives on the properties of compressed air foam. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (6 (130)), 38–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.310371
- Shakhov, S., Vynohradov, S., Hryschenko, D., Savchenko, A., Grinchenko, E., Knaub, L. et al. (2025). Determining the effect of modified additives on the fire-extinguishing properties of compressed air foam. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (10 (134)), 44–52. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.325930
- Rappsilber, T., Krüger, S. (2018). Design fires with mixed-material burning cribs to determine the extinguishing effects of compressed air foams. Fire Safety Journal, 98, 3–14. https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2018.03.004
- Rappsilber, T., Below, P., Krüger, S. (2019). Wood crib fire tests to evaluate the influence of extinguishing media and jet type on extinguishing performance at close range. Fire Safety Journal, 106, 136–145. https://doi.org/10.1016/j.firesaf.2019.04.014
- Shakhov, S., Vinogradov, S. (2020). Fire extinguishing efficiency of compressed air foam, water and gel forming agents in a standard class A test fire. Safety & Fire Technology, 55 (1), 154–160. https://doi.org/10.12845/sft.55.1.2020.10
- Huang, C., Dai, Z., Jiang, Z., Chen, Y., Zhong, M. (2024). Wood stack fire tests to evaluate the influence of extinguishing medium and driving pressure on fire extinguishing efficacy of forest trees. Thermal Science and Engineering Progress, 49, 102464. https://doi.org/10.1016/j.tsep.2024.102464
- Wu, C., Jing, L., Pan, Y., Zhao, J. (2025). Development and Experimental Evaluation of a Tree Model Test System for Fire Extinguishing Agents. Journal of Physics: Conference Series, 3121 (1), 012042. https://doi.org/10.1088/1742-6596/3121/1/012042
- Kim, T.-S., Park, T.-H., Park, J.-H., Yang, J.-H., Han, D.-H., Lee, B.-C., Kwon, J.-S. (2024). Thermal characteristics of fire extinguishing agents in compartment fire suppression. Science Progress, 107 (3). https://doi.org/10.1177/00368504241263435
- Park, T.-H., Kim, T.-S., Park, J.-H., Yang, J.-H., Lee, B.-C., Kim, T.-D. et al. (2023). Experiments on the Application of Class A and B Fires to Derive the Optimum Air Ratio of Compressed Air Foam Systems. Fire Science and Engineering, 37 (4), 38–43. https://doi.org/10.7731/kifse.95785771
- Yang, J.-H., Kim, T.-S., Park, T.-H., Kwon, J.-S. (2025). Effectiveness of Surface Pre-Application of Compressed Air Foam in Delaying Combustion Spread to Adjacent Buildings. Fire, 8 (9), 359. https://doi.org/10.3390/fire8090359
- Weinschenk, C. G., Madrzykowski, D. M., Stakes, K., Willi, J. M. (2017). Examination of Compressed Air Foam (CAF) for interior fire fighting. National Institute of Standards and Technology. https://doi.org/10.6028/nist.tn.1927
- Thomitzek, A., Ondruch, J., Chudová, D., Kučera, P. (2015). Effects Of Compressed Air Foam Application On Heat Conditions In Fire Within A Closed Space. TRANSACTIONS of the VŠB – Technical University of Ostrava, Safety Engineering Series, 10 (2), 20–25. https://doi.org/10.1515/tvsbses-2015-0009
- Savchenko, О. V., Kireev, О. О., Ostroverx, O. O. (2011). Determination of Fire-fighting ability is optimized nogo-quantitative composition of the gel-forming system CaCl2 – Na2O·2,95 SiO2 – Н2О on the standard model fire. Problemy pozharnoy bezopasnosti, 29, 149–155. Available at: http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/3316
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Stanislav Shakhov, Stanislav Vynohradov, Dmytry Hryschenko, Andrii Melnychenko, Evgen Grinchenko, Liudmyla Knaub, Nataliia Maslich, Tetiana Mohylianets, Volodymyr Pinder, Yuriy Pavlyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
