Адсорбційне очищення соняшникової олії з використанням кислотно-активованого монтморилоніту та оцінка якості

Автор(и)

  • Лариса Василівна Фіалковська Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-4353-0963
  • Валентина Миколаївна Бандура Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-8074-3020
  • Марина Єгорівна Сердюк Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-6504-4093
  • Максим Миколайович Гудзенко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-7959-3627
  • Артем Васильович Антоненко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0001-9397-1209
  • Віталій Сергійович Михайлик Державний торговельно-економічний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7604-4403
  • Ольга Василівна Василишина Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету, Україна https://orcid.org/0000-0001-9906-516X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.354824

Ключові слова:

соняшникова олія, адсорбційне очищення, відбілювання, пероксидне число, колірне число, хром-мас-спектроскопія

Анотація

Об’єктом дослідження є адсорбційне очищення соняшникової олій із використанням кислотно-активованого монтморилоніту Черкаського родовища. Предметом дослідження є зміна якісних показників соняшникової олії внаслідок адсорбційної обробки природними дисперсними мінералами. У роботі розглянуто комплексне вирішення науково-прикладної проблеми обґрунтування та розробки ефективної технології очищення рослинних олій із одночасним видаленням характерних домішок, продуктів первинного та вторинного окислення, а також слідових кількостей катіонів важких металів. Для оцінки ефективності процесу використано комплекс фізико-хімічних методів аналізу, включаючи визначення кислотного, колірного та пероксидного чисел, масової частки фосфоровмісних речовин, вологи й летких речовин, а також хромато-мас-спектрометричний аналіз якісного складу олії. За результатами експериментально-промислових досліджень було підтверджено ефективність застосування активованого монтморилоніту для очищення олії. Адсорбент вносився у кількості 1% до маси продукту за температури 90–110°С з тривалістю контакту 20–30 хв. За таких умов пероксидне число зменшувалося до 3,0–3,9 ммоль О₂/кг. Колірне число знижувалося до 6–9 мг I₂. Масова частка фосфоровмісних речовин становила 0,01–0,05%.

Показано, що адсорбційне очищення не впливає на базовий тригліцеридний склад олії, але сприяє видаленню окиснених сполук, які погіршують її споживчі властивості та окиснювальну стабільність. Запропонована технологія адсорбційного очищення може бути реалізована у промислових умовах без суттєвих змін існуючих схем виробництва та є економічно доцільною альтернативою імпортним відбілювальним глинам

Біографії авторів

Лариса Василівна Фіалковська, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи

Валентина Миколаївна Бандура, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор технічних наук, професор

Кафедра процесів і обладнання переробки продукції АПК

Марина Єгорівна Сердюк, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Доктор технічних наук, професор

Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції

Максим Миколайович Гудзенко, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра процесів і обладнання переробки продукції АПК

Артем Васильович Антоненко, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції

Віталій Сергійович Михайлик, Державний торговельно-економічний університет

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра ресторанних і крафтових технологій

Ольга Василівна Василишина, Вінницький торговельно-економічний інститут Державного торговельно-економічного університету

Кандидат педагогічних наук, доцент

Кафедра товарознавства, експертизи та торговельного підприємництва

Посилання

  1. Lee, Y.-Ying, Tang, T.-K., Phuah, E.-T., Lai, O.-M. (Eds.) (2022). Recent Advances in Edible Fats and Oils Technology. Springer Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-16-5113-7
  2. Gharby, S. (2022). Refining Vegetable Oils: Chemical and Physical Refining. The Scientific World Journal, 2022, 1–10. https://doi.org/10.1155/2022/6627013
  3. Susik, J., Ptasznik, S. (2023). Effect of bleaching with different clay on the final composition of post-fermentation corn oil with high content of β-sitosterol. LWT, 184, 114958. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2023.114958
  4. O’Brien, R. D. (2008). Fats and Oils. CRC Press. https://doi.org/10.1201/9781420061673
  5. Hoffmann, G. (1989). Refining. The Chemistry and Technology of Edible Oils and Fats and Their High Fat Products, 139–200. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-352055-5.50011-5
  6. Bandura, V., Fialkovska, L., Osadchuk, P., Levtrynskaia, Y., Palvashova, A. (2022). Investigation of properties of sunflower and rapeseed oils obtained by the soxhlet and microwave extraction methods. Agraarteadus, 33 (1), 48–58. https://doi.org/10.15159/jas.22.17
  7. Burdo, O., Bandura, V., Kolianovska, L., Dukulis, I. (2017). Experimental research of oil extraction from canola by using microwave technology. Engineering for Rural Development. https://doi.org/10.22616/erdev2017.16.n056
  8. Osadchuk, P., Enakiev, Y., Domuschi, D., Mortev, I., Bandura, V. (2024). Increasing of the Vegetable Oils Purification Efficiency in an Electromagnetic Field. 2024 32nd National Conference with International Participation (TELECOM), 1–4. https://doi.org/10.1109/telecom63374.2024.10812287
  9. Osadchuk, P. I., Bandura, V. N., Enakiev, Y. I., Elenov, B. P., Domuschi, D. P. (2024). Engineering Methods for Calculating the Process of Filtration of Vegetable Oils under Ultrasonic Cavitation Conditions. 2024 9th International Conference on Energy Efficiency and Agricultural Engineering (EE&AE), 1–6. https://doi.org/10.1109/eeae60309.2024.10600604
  10. Rhazi, L., Depeint, F., Ayerdi Gotor, A. (2022). Loss in the Intrinsic Quality and the Antioxidant Activity of Sunflower (Helianthus annuus L.) Oil during an Industrial Refining Process. Molecules, 27 (3), 916. https://doi.org/10.3390/molecules27030916
  11. Łaska-Zieja, B., Marcinkowski, D., Golimowski, W., Niedbała, G., Wojciechowska, E. (2020). Low-Cost Investment with High Quality Performance. Bleaching Earths for Phosphorus Reduction in the Low-Temperature Bleaching Process of Rapeseed Oil. Foods, 9 (5), 603. https://doi.org/10.3390/foods9050603
  12. Sedaghat Boroujeni, L., Ghavami, M., Piravi Vanak, Z., Ghasemi Pirbalouti, A. (2020). Optimization of sunflower oil bleaching parameters: using Response Surface Methodology (RSM). Food Science and Technology, 40 (suppl 1), 322–330. https://doi.org/10.1590/fst.10919
  13. Fialkovska, L. (2021). Effective ways of cleaning sunflower oil from impurities. Scientific Bulletin of the Tavria State Agrotechnological University, 11 (2), 26. https://doi.org/10.31388/2220-8674-2021-2-26
  14. Vuorte, M., Vierros, S., Kuitunen, S., Sammalkorpi, M. (2020). Adsorption of impurities in vegetable oil: A molecular modelling study. Journal of Colloid and Interface Science, 571, 55–65. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2020.03.012
  15. Vasiljević, N., Yusup, S., Mićić, V., Tadić, G., Lazić, D., Kostić, D. (2025). Optimization of The Bleaching Process of Sunflower Oil. Acta Chimica Slovenica, 72 (3), 478–490. https://doi.org/10.17344/acsi.2024.8816
  16. Guseinova, E. A. (2022). Adsorption Purification of Used Industrial Oil Using Natural Aluminosilicates. Bulletin of the Karaganda University. “Chemistry” Series, 108 (4), 162–170. https://doi.org/10.31489/2022ch4/4-22-1
  17. Bhattacharyya, K. G., Gupta, S. S. (2008). Influence of acid activation on adsorption of Ni(II) and Cu(II) on kaolinite and montmorillonite: Kinetic and thermodynamic study. Chemical Engineering Journal, 136 (1), 1–13. https://doi.org/10.1016/j.cej.2007.03.005
  18. Yilmaz, E., Yücetepe, E. (2023). Bazi Natural Ve Asit-Aktive Natural Killerin, Sentetik Adsorbanlarin Ve Metal-Organik Çerçevelerin Alkali-Nötralize Ayçiçeği Yaği Ağartma Yeteneklerinin İncelenmesi. Gıda, 48 (3), 653–669. https://doi.org/10.15237/gida.gd23046
  19. Kooli, F., Khimyak, Y. Z., Alshahateet, S. F., Chen, F. (2005). Effect of the Acid Activation Levels of Montmorillonite Clay on the Cetyltrimethylammonium Cations Adsorption. Langmuir, 21 (19), 8717–8723. https://doi.org/10.1021/la050774z
  20. Petrović, Z., Mihajlović, J., Botić, T., Lazić, D., Fazlić, A., Ćebić, A. (2023). Possibility of bleaching sunflower oil with synthetic zeolite. Technologica Acta, 15 (2), 25–31. https://doi.org/10.51558/2232-7568.2022.15.2.25
  21. Maulana, M. R., Parlindungan, J. Y. (2025). Characterization of clay from Merauke Regency and its utilization as an adsorbent of free fatty acids in the purification of waste cooking oil. Fullerene Journal of Chemistry, 10 (2), 128–135. Available at: https://indochembull.com/index.php/fulerene/article/view/747
  22. ISO 5508:1990. Animal and vegetable fats and oils – Analysis by gas chromatography of methyl esters of fatty acids. ISO. Available at: https://www.fao.org/fao-who-codexalimentarius/codex-texts/list-standards/en/
  23. Andreeva, O., Shunko, V., Grechanovska, O. (2016). Comparative analysis of the mineral composition of bentonite from Cherkassy bentonitic area. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 2 (73), 13–19. https://doi.org/10.17721/1728-2713.73.02
  24. CXS 210-1999. Standard for named vegetable oils. Codex Alimentarius. Available at: https://www.fao.org/fao-who-codexalimentarius/sh-proxy/tr/?lnk=1&url=https%253A%252F%252Fworkspace.fao.org%252Fsites%252Fcodex%252FStandards%252FCXS%2B210-1999%252FCXS_210e.pdf
  25. Shattar, S. F. A., Zakaria, N. A., Foo, K. Y. (2020). One step acid activation of bentonite derived adsorbent for the effective remediation of the new generation of industrial pesticides. Scientific Reports, 10 (1). https://doi.org/10.1038/s41598-020-76723-w
  26. Abedi, E., Akhavan, H., Hashemi, S. M. B., Oliyaei, N., Sourghali, M., Karimzadeh, A., Rownaghi, M. (2025). Comparison Between Emerging and Conventional Methods for Edible Oils Bleaching. Food Science & Nutrition, 13 (11). https://doi.org/10.1002/fsn3.71121
  27. Huda, M. S., Wilson, P., Sarker, N. C., Monono, E. (2024). Optimizing Bleaching Process Parameters of Distillers Corn Oil for edible applications using a response surface methodology. LWT, 212, 116991. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2024.116991
Адсорбційне очищення соняшникової олії з використанням кислотно-активованого монтморилоніту та оцінка якості

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Фіалковська, Л. В., Бандура, В. М., Сердюк, М. Є., Гудзенко, М. М., Антоненко, А. В., Михайлик, В. С., & Василишина, О. В. (2026). Адсорбційне очищення соняшникової олії з використанням кислотно-активованого монтморилоніту та оцінка якості. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(6 (140), 17–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.354824

Номер

Том 2 № 6 (140) (2026): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Larisa Fialkovska, Valentyna Bandura, Marina Serdyuk, Maksym Hudzenko, Artem Antonenko, Vitalii Mihailik, Olga Vasylyshyna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.