Розробка методики інтелектуального управління параметрами захищеності інформаційних систем

Автор(и)

  • Геннадій Миколайович Шаповалов Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0002-8979-0648
  • Ольга Федорівна Cальнікова Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0002-7190-6091
  • Андрій Володимирович Шишацький Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6731-6390
  • Олексій Вікторович Кувшинов Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2183-7224
  • Олексій Леонідович Налапко Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3515-2026
  • Оксана Іллівна Дмитрієва Харківський національний автомобільно-дорожній університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-9314-350X
  • Григорій Сергійович Степанов Національний університет оборони України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9190-2821
  • Євгеній Сергійович Капран Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут, Україна https://orcid.org/0009-0009-9131-5756
  • Віктор Борисович Єрко Державний науково-дослідний інститут авіації, Україна https://orcid.org/0000-0002-5150-5303
  • Ігор Володимирович Борисов Науково-дослідний інститут воєнної розвідки, Україна https://orcid.org/0000-0003-2276-9913

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.355570

Ключові слова:

багатовимірність оцінки, складні системи, оперативність прийняття рішень, оперативність оцінки, біоінспіровані алгоритми

Анотація

Об’єктом дослідження є інформаційні системи (ІС). Проблема, яка вирішується в дослідженні, є підвищення рівня захищеності ІС. В дослідженні проведено розробку методики інтелектуального управління параметрами захищеності ІС. Оригінальність дослідження полягає у:

– проведенні багаторівневої та системної оцінку стану захищеності ІС за допомогою запропонованої сукупності аналітичних виразів;

– визначенні впливу параметрів захищеності ІС один на одного при зміні стану захищеності ІС за рахунок використання нечітких аналітичних виразів;

– побудові багатовимірних залежностей стану захищеності ІС спеціального призначення, чим здійснюється оцінка захищеності ІС за довільною кількістю параметрів;

– оцінці захищеності ІС в умовах неповноти інформації про параметри оцінки, чим вирішується проблему розмірності;

– побудові часових залежностей зміни параметрів, які характеризують стан захищеності ІС, чим дозволяється визначити моменти відхилення їх значень від номінального;

– зменшенні помилки оцінювання стану захищеності ІС, що обумовлені людським фактором за рахунок верифікації параметрів ІС;

– залученні додаткових обчислювальних ресурсів (у разі необхідності), чим досягається недопущення зациклювання роботи методики;

– визначенні впливу управляючих рішень на окремо визначений параметр оцінки стану захищеності ІС, чим досягається підвищення точності здійснення управляючих впливів.

Проведено моделювання роботи запропонованої методики, в ході якого встановлено, що підвищення захищеності ІС досягається за рахунок підвищення оперативності прийняття рішень на рівні 12−16% за рахунок використання додаткових процедур та забезпечення достовірності (правильності) прийнятих рішень на рівні 0.94. Це дозволяє уникнути викривлень та спотворень інформації, що надається для осіб (систем) що приймають керуючі рішення

Біографії авторів

Геннадій Миколайович Шаповалов, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Доктор філософії (PhD), старший науковий співробітник

Науково-дослідний відділ інформаційного протиборства

Науково-дослідний центр

Ольга Федорівна Cальнікова, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Доктор наук з державного управління, старший науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України, професор

Кафедра теорії та практики управління

Андрій Володимирович Шишацький, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Доктор технічних наук, старший дослідник, професор

Кафедра комп’ютерних наук і інформаційних систем

Олексій Вікторович Кувшинов, Національний університет оборони України

заступник начальника інституту

Інститут професійної військової освіти «Вишкіл лідерів»

Олексій Леонідович Налапко, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України

Доктор філософії (PhD), докторант

Науково-організаційний відділу

Оксана Іллівна Дмитрієва, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Доктор економічних наук, професор, завідуюча кафедри

Кафедра економіки і підприємництва

Григорій Сергійович Степанов, Національний університет оборони України

Кандидат військових наук, доцент, заступник начальника кафедри

Кафедра повітряних сил

Євгеній Сергійович Капран, Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут

Адюнкт

Науково-організаційний відділ

Віктор Борисович Єрко, Державний науково-дослідний інститут авіації

Кандидат технічних наук, старший дослідник, начальник відділу

Науково-дослідного відділ

Ігор Володимирович Борисов, Науково-дослідний інститут воєнної розвідки

Кандидат технічних наук, доцент, заступник иначальника інституту з наукової робот

Посилання

  1. Sova, O., Radzivilov, H., Shyshatskyi, A., Shvets, P., Tkachenko, V., Nevhad, S. et al. (2022). Development of a method to improve the reliability of assessing the condition of the monitoring object in special-purpose information systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2 (3 (116)), 6–14. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.254122
  2. Dudnyk, V., Sinenko, Y., Matsyk, M., Demchenko, Y., Zhyvotovskyi, R., Repilo, I. et al. (2020). Development of a method for training artificial neural networks for intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (2 (105)), 37–47. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.203301
  3. Sova, O., Shyshatskyi, A., Salnikova, O., Zhuk, O., Trotsko, O., Hrokholskyi, Y. (2021). Development of a method for assessment and forecasting of the radio electronic environment. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 30–40. https://doi.org/10.21303/2461-4262.2021.001940
  4. Pievtsov, H., Turinskyi, O., Zhyvotovskyi, R., Sova, O., Zvieriev, O., Lanetskii, B., Shyshatskyi, A. (2020). Development of an advanced method of finding solutions for neuro-fuzzy expert systems of analysis of the radioelectronic situation. EUREKA: Physics and Engineering, 4, 78–89. https://doi.org/10.21303/2461-4262.2020.001353
  5. Zuiev, P., Zhyvotovskyi, R., Zvieriev, O., Hatsenko, S., Kuprii, V., Nakonechnyi, O. et al. (2020). Development of complex methodology of processing heterogeneous data in intelligent decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (9 (106)), 14–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.208554
  6. Wang, J., Neil, M., Fenton, N. (2020). A Bayesian network approach for cybersecurity risk assessment implementing and extending the FAIR model. Computers & Security, 89, 101659. https://doi.org/10.1016/j.cose.2019.101659
  7. Matheu-García, S. N., Hernández-Ramos, J. L., Skarmeta, A. F., Baldini, G. (2019). Risk-based automated assessment and testing for the cybersecurity certification and labelling of IoT devices. Computer Standards & Interfaces, 62, 64–83. https://doi.org/10.1016/j.csi.2018.08.003
  8. Henriques de Gusmão, A. P., Mendonça Silva, M., Poleto, T., Camara e Silva, L., Cabral Seixas Costa, A. P. (2018). Cybersecurity risk analysis model using fault tree analysis and fuzzy decision theory. International Journal of Information Management, 43, 248–260. https://doi.org/10.1016/j.ijinfomgt.2018.08.008
  9. Folorunso, O., Mustapha, O. A. (2015). A fuzzy expert system to Trust-Based Access Control in crowdsourcing environments. Applied Computing and Informatics, 11 (2), 116–129. https://doi.org/10.1016/j.aci.2014.07.001
  10. Mohammad, A. (2020). Development of the concept of electronic government construction in the conditions of synergetic threats. Technology Audit and Production Reserves, 3 (2 (53)), 42–46. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.207066
  11. Bodin, L. D., Gordon, L. A., Loeb, M. P., Wang, A. (2018). Cybersecurity insurance and risk-sharing. Journal of Accounting and Public Policy, 37 (6), 527–544. https://doi.org/10.1016/j.jaccpubpol.2018.10.004
  12. Cormier, A., Ng, C. (2020). Integrating cybersecurity in hazard and risk analyses. Journal of Loss Prevention in the Process Industries, 64, 104044. https://doi.org/10.1016/j.jlp.2020.104044
  13. Hoffmann, R., Napiórkowski, J., Protasowicki, T., Stanik, J. (2020). Risk based approach in scope of cybersecurity threats and requirements. Procedia Manufacturing, 44, 655–662. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.02.243
  14. Perrine, K. A., Levin, M. W., Yahia, C. N., Duell, M., Boyles, S. D. (2019). Implications of traffic signal cybersecurity on potential deliberate traffic disruptions. Transportation Research Part A: Policy and Practice, 120, 58–70. https://doi.org/10.1016/j.tra.2018.12.009
  15. Isong, A., Stephen, B. U.-A., Asuquo, P., Ihemereze, C., Enang, I. (2026). Machine learning based cloud computing intrusion detection. Advanced Information Systems, 10 (1), 115–125. https://doi.org/10.20998/2522-9052.2026.1.13
  16. Zarreh, A., Saygin, C., Wan, H., Lee, Y., Bracho, A. (2018). A game theory based cybersecurity assessment model for advanced manufacturing systems. Procedia Manufacturing, 26, 1255–1264. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2018.07.162
  17. Zhuravskyi, Y. (Ed.) (2026). Intelligent decision support systems: methods for optimizing and supporting management decisions. Kharkiv: TECHNOLOGY CENTER PC. https://doi.org/10.15587/978-617-8360-23-8
  18. Koval, M., Sova, O., Shyshatskyi, A., Artabaiev, Y., Garashchuk, N., Yivzhenko, Y. et al. (2022). Improving the method for increasing the efficiency of decision-making based on bio-inspired algorithms. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (4 (120)), 6–13. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2022.268621
  19. Shyshatskyi, A. (Ed.) (2024). Information and control systems: modelling and optimizations. Kharkiv: TECHNOLOGY CENTER PC. https://doi.org/10.15587/978-617-8360-04-7
  20. Voznytsia, A., Sharonova, N., Babenko, V., Ostapchuk, V., Neronov, S., Feoktystov, S. et al. (2025). Development of methods for intelligent assessment of parameters in decision support systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (4 (136)), 73–82. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.337528
Розробка методики інтелектуального управління параметрами захищеності інформаційних систем

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-30

Як цитувати

Шаповалов, Г. М., Cальнікова О. Ф., Шишацький, А. В., Кувшинов, О. В., Налапко, О. Л., Дмитрієва, О. І., Степанов, Г. С., Капран, Є. С., Єрко, В. Б., & Борисов, І. В. (2026). Розробка методики інтелектуального управління параметрами захищеності інформаційних систем. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(4 (140), 16–25. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.355570

Номер

Том 2 № 4 (140) (2026): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Hennadii Shapovalov, Olha Salnikova, Andrii Shyshatskyi, Oleksii Kuvshynov, Oleksii Nalapko, Oksana Dmytriieva, Hryhorii Stepanov, Yevhenii Kapran, Viktor Yerko, Ihor Borysov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.