Виявленння впливу компетентності персоналу підприємств на енергозберігаючі технологічні зміни

Автор(и)

  • Валентин Вікторович Лесінський Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0002-1259-1974
  • Олександр Юрійович Ємельянов Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-1743-1646
  • Оксана Леонідівна Зарицька Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-9736-1280
  • Тетяна Олексіївна Петрушка Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-2005-5573
  • Наталія Юріївна Мирощенко Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-3053-4252

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.356315

Ключові слова:

компетентність персоналу, вплив компетентності на енергозбереження, перешкоди підвищенню енергоефективності, зниження перешкод

Анотація

Об’єктом дослідження є компетентності персоналу підприємств у питаннях розроблення та впровадження проєктів енергозберігаючих технологічних змін. Вирішувалася проблема виявлення впливу цих компетентностей на енергозберігаючі технологічні зміни.

Розвинуто групування компетентностей у питаннях провадження проєктів енергозберігаючих технологічних змін. Використовуючи розроблену трьохрівневу модель оцінювання впливу чинників на енергозберігаючі технологічні зміни на підприємствах, встановлено місце компетентностей персоналу серед цих чинників. Удосконалено методичні засади оцінювання впливу компетентності персоналу на енергозберігаючі технологічні зміни на підприємствах завдяки розробленню інструментарію непрямого та прямого оцінювання зазначеного впливу. Таке оцінювання, серед іншого, передбачає встановлення резервів зниження перешкод при впровадженні енергозберігаючих технологій завдяки підвищенню компетентності персоналу.

Розроблений інструментарій було апробовано за даними 34 підприємств України. Зокрема, встановлено, що перехід підприємств з низьким рівнем компетентності персоналу до класу компаній відповідно з середнім та високим такими рівнями призведе до очікуваного збільшення середньої енергоефективності на 35,89% та 84,15%. При цьому усунення перешкод, зумовлених недостатньо високою компетентністю персоналу, дасть змогу знизити середній за підприємствами загальний рівень таких перешкод за видами економічної діяльності на величину від 35,48% до 54,17%.

Запропонований інструментарій придатний для застосування підприємствами усіх видів економічної діяльності при оцінюванні резервів підвищення енергоефективності за рахунок покращення компетентності працівників

Біографії авторів

Валентин Вікторович Лесінський, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра радіотехніки та інформаційної безпеки

Олександр Юрійович Ємельянов, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Оксана Леонідівна Зарицька, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Тетяна Олексіївна Петрушка, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Наталія Юріївна Мирощенко, Національний університет «Львівська політехніка»

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Посилання

  1. Kirikkaleli, D., Güngör, H., Adebayo, T. S. (2021). Consumption‐based carbon emissions, renewable energy consumption, financial development and economic growth in Chile. Business Strategy and the Environment, 31 (3), 1123–1137. https://doi.org/10.1002/bse.2945
  2. Liutak, O., Baula, O., Poruchnyk, A., Stoliarchuk, Ya., Kravchuk, P., Kostynets, Iu. (2021). The Development Of Renewable Energy In The Context Of Formation Of Innovative Economy And Energy Independence As The Geopolitical Priorities Of The State. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628 (1), 012012. https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012012
  3. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Lesyk, L., Havryliak, A., Yanevych, N., Kurylo, O. et al. (2023). Assessing the Sustainability of the Consumption of Agricultural Products with Regard to a Possible Reduction in Its Imports: The Case of Countries That Import Corn and Wheat. Sustainability, 15 (12), 9761. https://doi.org/10.3390/su15129761
  4. Biscione, A., Boccanfuso, D., de Felice, A., Porcelli, F. (2022). Barriers to firms’ energy efficiency in transition countries. Applied Economics, 55 (36), 4258–4272. https://doi.org/10.1080/00036846.2022.2128180
  5. Sugar, K., Wade, F., Webb, J. (2024). Local authority engagement with small and medium‐sized enterprises in energy efficiency: Governance approaches used in the Energy Efficient Scotland programme. Environmental Policy and Governance, 34 (6), 709–723. https://doi.org/10.1002/eet.2119
  6. Backman, F. (2017). Barriers to Energy Efficiency in Swedish Non-Energy-Intensive Micro- and Small-Sized Enterprises – A Case Study of a Local Energy Program. Energies, 10 (1), 100. https://doi.org/10.3390/en10010100
  7. Musiiovska, O., Petrushka, K., Muzychenko-Kozlovska, O., Yemelyanov, O., Zhyhalo, O. (2024). System of Indicators for Assessing the Susceptibility of Enterprises to Energy-Saving Technologies. Systems, Decision and Control in Energy VI, 173–192. https://doi.org/10.1007/978-3-031-67091-6_8
  8. Direction, S. (2019) Uncovering the human competencies that drive sustainable strategic management: A focus on Brazilian enterprises with ambitions to save the planet. Strategic Direction, 35 (6), 5–7. https://doi.org/10.1108/sd-03-2019-0058
  9. Sushchenko, O. A., Trunina, I. M., Zagirniak, D. M. (2017). Determination of electrical engineering business entity’s core fields of competence as sources of its competitive advantages. 2017 International Conference on Modern Electrical and Energy Systems (MEES), 344–347. https://doi.org/10.1109/mees.2017.8248928
  10. Loan, N. T., Nguyen, T. D., Nam, N. K. (2023). The impacts of management competence on small and medium-sized enterprises performance: from the balanced scorecard perspective. Przestrzeń Społeczna (Social Space), 23 (1), 148–172. Available at: https://socialspacejournal.eu/menu-script/index.php/ssj/article/view/166
  11. Kocot, M., Kwasek, A., Maciaszczyk, M., Golińska-Pieszyńska, M., Protasowicki, I., Kandefer, K., Soboń, J. (2024). The Role of Employee Competencies in the Sustainable Development and Energy Efficiency of Agile Organizations. Sustainability, 16 (22), 9755. https://doi.org/10.3390/su16229755
  12. Abdelfattah, F., Salah, M., Dahleez, K., Darwazeh, R., Halbusi, H. A. (2025). Public policy and sustainability: How green core competence, government trust, and policy satisfaction influence green R&D investments in the private sector. Sustainable Futures, 9, 100461. https://doi.org/10.1016/j.sftr.2025.100461
  13. Solnørdal, M., Foss, L. (2018). Closing the Energy Efficiency Gap – A Systematic Review of Empirical Articles on Drivers to Energy Efficiency in Manufacturing Firms. Energies, 11 (3), 518. https://doi.org/10.3390/en11030518
  14. Klemke-Pitek, M., Majchrzak, M. (2022). Pro-Ecological Activities and Shaping the Competitive Advantage of Small and Medium-Sized Enterprises in the Aspect of Sustainable Energy Management. Energies, 15 (6), 2192. https://doi.org/10.3390/en15062192
  15. König, W., Löbbe, S., Büttner, S., Schneider, C. (2020). Establishing Energy Efficiency – Drivers for Energy Efficiency in German Manufacturing Small- and Medium-Sized Enterprises. Energies, 13 (19), 5144. https://doi.org/10.3390/en13195144
  16. Nikolajenko-Skarbalė, J., Viederytė, R., Šneiderienė, A. (2021). The Significance of “Green” Skills and Competencies Making the Transition Towards the “Greener” Economy. Rural Sustainability Research, 46 (341), 53–65. https://doi.org/10.2478/plua-2021-0017
  17. Kumari, N., Solanki, C. S., Kumar, A. (2025). Responsible energy production and consumption: improving knowledge, attitude and behaviour through energy literacy training in India. Climate Policy, 25 (10), 1580–1594. https://doi.org/10.1080/14693062.2025.2475029
  18. Poller, R., Hopf, H., Krones, M., Müller, E. (2015). Centre of energy competence - logistics and factory planning: concept and implementation of a qualification system for energy efficiency. International Journal of Strategic Engineering Asset Management, 2 (3), 228. https://doi.org/10.1504/ijseam.2015.072126
  19. Yemelyanov, O., Petrushka, I., Zahoretska, O., Petrushka, K., Havryliak, A. (2023). Information support for managing energy-saving technological changes at enterprises. Procedia Computer Science, 217, 258–267. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.221
  20. Palm, J., Backman, F. (2020). Energy efficiency in SMEs: overcoming the communication barrier. Energy Efficiency, 13 (5), 809–821. https://doi.org/10.1007/s12053-020-09839-7
  21. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Symak, A., Petrushka, T. (2021). Devising a toolset for assessing the potential of loan financing of projects aimed at implementing energy-saving technologies. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (112)), 15–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.238795
  22. Petrushka, I., Yemelyanov, O., Zagozetska, O., Musiiovska, O., Petrushka, K. (2023). Assessment of the Impact of Biofuel Production on the Sustainable Development of Enterprises in the Agrarian Sector of Ukraine. Developments in Information and Knowledge Management Systems for Business Applications, 117–132. https://doi.org/10.1007/978-3-031-25695-0_6
  23. Lesinskyi, V., Yemelyanov, O., Zarytska, O., Petrushka, T., Myroshchenko, N. (2024). Designing a toolset for assessing and implementing the potential of energy-saving economic development of enterprises. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (13 (130)), 31–43. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.308986
  24. Dolšak, J., Hrovatin, N., Zorić, J. (2024). What Impacts the strength of perceived barriers to and drivers of energy efficiency in manufacturing SMEs? Heliyon, 10 (1), e24020. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e24020
  25. Prokhorova, V. V., Yemelyanov, O. Y., Koleshchuk, O. Y., Petrushka, K. I. (2023). Tools for assessing obstacles in implementation of energy saving measures by enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, 160–168. https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-1/160
  26. Kim, T. K. (2017). Understanding one-way ANOVA using conceptual figures. Korean Journal of Anesthesiology, 70 (1), 22. https://doi.org/10.4097/kjae.2017.70.1.22
  27. Fouladvand, J., Fiori, F., Okur, Ö. (2024). Perception towards reducing natural gas consumption and imports in Europe: A theoretical and empirical investigation. Heliyon, 10 (9), e30719. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e30719
Виявленння впливу компетентності персоналу підприємств на енергозберігаючі технологічні зміни

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-28

Як цитувати

Лесінський, В. В., Ємельянов, О. Ю., Зарицька, О. Л., Петрушка, Т. О., & Мирощенко, Н. Ю. (2026). Виявленння впливу компетентності персоналу підприємств на енергозберігаючі технологічні зміни. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(13 (140), 18–29. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.356315

Номер

Том 2 № 13 (140) (2026): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Valentyn Lesinskyi, Olexandr Yemelyanov, Oksana Zarytska, Tetyana Petrushka, Nataliia Myroshchenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.