Встановлення закономірностей зміни вогнестійкості наметової тканини при оброблені порошковою фарбою
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.357600Ключові слова:
наметова тканина, порошкова поліефірна фарба, інтумесцентна система, вогнезахисне покриття, пінококсАнотація
Об’єктом досліджень є процес виникнення вогнестійкого покриття на основі порошкової поліефірної фарби наметової тканини. Проблема, яка досліджувалась, полягає у забезпечені вогнестійкості наметової тканини при обробленні покриттям на основі порошкової поліефірної фарби. Це важливо, оскільки виробництво з вогнестійких матеріалів для будівництва є актуальним. Доведено, що під впливом полум’я пальника на зразок наметової тканини, обробленої порошковим покриттям на основі поліефірної фарби, протягом 15 с на поверхні утворився теплоізолювальний шар пінококсу близько 4 мм. Але в окремих місцях виявлено відсутність пінококсу. Про те на поверхні зразка наметової тканини, обробленої сумішшю порошкової поліефірної фарби та інтумесцентної системи, утворився шар пінококсу довжиною понад 50 мм та шириною 20 ÷ 30, а висота спучення становить понад 10 мм. Це відносить наметову тканину до важкогорючих матеріалів, оскільки під час температурного впливу не було зафіксовано горіння та тління, а температура не перевищила 100ºС. Дослідження показали, що отримані термогравіметричні показники уможливлюють встановлення швидкості термічного розкладу покриття при певних температурах та показують якісне оцінювання теплових ефектів і термодеструкцію матеріалів, що характеризується втратою маси. Так, ендотермічні процеси для порошкової поліефірної фарби починаються при досягнені 210–290°С з послідуючою інтенсивною втратою маси, що склала близько 70%, а при додаванні інтумесцентної системи ендотермічні ефекти зміщуються в область близько 300–340°С з втратою маси менше 56%. Таким чином, є підстави стверджувати про можливість ефективного створення експлуатаційно стійких біокомпозитів для будівництва
Посилання
- Rabajczyk, A., Zielecka, M., Chmiel, M. (2025). Modern Fire-Resistant Fabrics – Requirements for Durability of Materials After Washing After a Fire. Materials, 19 (1), 44. https://doi.org/10.3390/ma19010044
- Ma, Y., Wu, Z., Qu, M., Chen, R., Guo, J., Bin, Y. (2025). Hydrophobic surface modified calcium alginate fibers for preparing flame retardant and comfortable Janus fabrics. Carbohydrate Polymers, 369, 124340. https://doi.org/10.1016/j.carbpol.2025.124340
- Smith, D. L., Montemayor, M. D., Carosio, F., Grunlan, J. C. (2024). Universal intumescent polyelectrolyte complex treatment for cotton, polyester, and blends thereof. Polymer Degradation and Stability, 228, 110936. https://doi.org/10.1016/j.polymdegradstab.2024.110936
- Chen, S., Liang, F., Jin, L., Ji, C., Xu, N., Qian, K., Guo, W. (2024). A molecularly engineered fully bio-derived phosphorylated furan-based flame retardant for biomass-based fabrics. International Journal of Biological Macromolecules, 263, 129836. https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2024.129836
- Aly, N. M. (2023). Fire protective textiles. Advances in Healthcare and Protective Textiles, 203–258. https://doi.org/10.1016/b978-0-323-91188-7.00007-8
- Tamás-Bényei, P., Sántha, P. (2022). Potential applications of basalt fibre composites in thermal shielding. Journal of Thermal Analysis and Calorimetry, 148 (2), 271–279. https://doi.org/10.1007/s10973-022-11799-2
- Mohanraj, S. (2022). Effect of Natural Agents on the Mechanical and Flame Retardant Properties of Cotton Fabric–Dyeing Technique. Journal of Testing and Evaluation, 50 (4), 2009–2020. https://doi.org/10.1520/jte20210773
- Faheem, S., Nahid, N., Wiener, J., Baheti, V., Mazari, A., Militky, J. (2022). Estimation of Radiant Heat Resistance of Cotton Fabrics Treated with Bio-Based Flame Retardant. Journal of Fiber Bioengineering and Informatics, 15 (2), 67–77. https://doi.org/10.3993/jfbim00383
- Zhu, W., Wang, S., Peng, W., Xu, S., Liu, J., Ma, K. et al. (2026). Scalable preparation of cottonseed meal-based flame retardants via mechanical grinding for surface modification of cotton fibers. Applied Surface Science, 718, 164879. https://doi.org/10.1016/j.apsusc.2025.164879
- Khan, J., Shibly, M. A. H., Shahruzzaman, M., Muntasir, K. S., Khan, M., Hasan, Md. M. (2026). Evaluation of flame retardant knitted fabrics treated with nitrogen containing natural substances using Taguchi method. Discover Applied Sciences, 8 (2). https://doi.org/10.1007/s42452-025-08163-y
- Ramaiah, G., Meko, R. L., Abreham, A., Negawo, T. A., Baraki, S. Y., Asfaw, D. (2025). Development of eco-friendly, flame-retardant cotton fabric via coating with calcium phosphate extracted from waste chicken bones. Journal of Material Cycles and Waste Management, 28 (1), 232–252. https://doi.org/10.1007/s10163-025-02412-3
- Luo, T., Zhang, X., Chen, J., Gu, M., Hu, Y., Hu, C., Liu, B. (2026). Impact of N-P flame retardants on PET fabric’s fire safety: Combustion resistance and melt-dripping suppression. Colloids and Surfaces A: Physicochemical and Engineering Aspects, 737, 139642. https://doi.org/10.1016/j.colsurfa.2026.139642
- Broido, A. (1969). A simple, sensitive graphical method of treating thermogravimetric analysis data. Journal of Polymer Science Part A-2: Polymer Physics, 7 (10), 1761–1773. https://doi.org/10.1002/pol.1969.160071012
- Tsapko, Y., Tsapko, А., Bondarenko, O., Chudovska, V. (2021). Thermophysical characteristics of the formed layer of foam coke when protecting fabric from fire by a formulation based on modified phosphorus-ammonium compounds. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (10 (111)), 34–41. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.233479
- Tsapko, Y., Tsapko, А. (2018). Establishment of fire protective effectiveness of reed treated with an impregnating solution and coatings. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4 (10 (94)), 62–68. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.141030
- Tsapko, Y., Tsapko, А., Berdnyk, O., Likhnyovskyi, R., Bielikova, K., Slutska, O. et al. (2026). Establishing patterns in the formation of a fire-resistant sip panel with hemp insulation. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (139)), 39–48. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.352433
- Tsapko, Y., Tsapko, A., Likhnyovskyi, R., Berdnyk, O., Sukhanevych, M., Slutska, O. et al. (2025). Establishing the thermal changes in the foam layer of a biocomposite coating upon the addition of potassium nitrate. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (10 (137)), 67–76. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2025.341605
- Tsapko, Y., Tsapko, А., Bondarenko, O. (2021). Defining patterns of heat transfer through the fire-protected fabric to wood. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (10 (114)), 49–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2021.245713
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Yuriy Tsapko, Аleksii Tsapko, Oksana Berdnyk, Ruslan Likhnyovskyi, Tetiana Nehrii, Oksana Kasianova, Stanislav Skarlat, Anduij Lyn, Yarema Velykyi, Roman Konanets

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.





