Вплив пероксиду водню на кислотне вилуговування ванадію з відпрацьованих каталізаторів
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36014Ключові слова:
каталізатор, ванадій, вилуговування, пероксид водню, термогідролізАнотація
Досліджено вилуговування ванадію з відпрацьованих каталізаторів конверсії сірчистого газу в розчинах сірчаної кислоти з додаванням допоміжного агенту – перекису водню. При низьких концентраціях H2SO4 (до 10 г/л) досягнуто підвищення ступеня вилуговування на 30−40% для каталізаторів, що містять у своєму складі сульфати рубідію та цезію. Термогідролітичне осадження п’ятивалентного ванадію можливо здійснювати без нейтралізації розчинів та зміни їх сольового складу.
Посилання
- Kolobov, G. A., Ivashhenko, V. I. (1995). Izvlechenie redkikh metallov iz otrabotanykh katalizatorov. Texnologii i oborudovanie dlya utilizacii trudno pererabatyvaemykh otxodov cvetnoj metallurgiyu, 116–128.
- Zhukovskij, T. F. (2000). Vanadievye resursy Ukrainy i tekhnicheskie resheniya po ikh pererabotke. Khimiya, tekhnologiya i primenenie vanadiya. Sbornik nauchnykh statej, 34–35.
- Mukhlenov, I. P., Ikramov, S. A., Matveeva, N. P. (1972). Vliyanie solej shhelochnykh metallov na svojstva vanadievykh katalizatorov okisleniya sernistogo gaza . Zhurnal prikladnoj khimii, 45 (6), 1341–1344.
- Ivanenko, S. V., Dzhoraev, P. P. (1995). Aktivnost vanadievykh sernokislotnykh katalizatorov, promotirovannykh soedineniyami Na, K, Rb, Cs i Mg pri razlichnykh parcialnykh davleniyakh. Zhurnal prikladnoj khimii, 6 (68), 966–970.
- Terlikhbaeva, A. M., Filcev, Y. N., Kozlov, V. A. (1994). Kompleksnaya utilizaciya otrabotannykh vanadievykh katalizatorov sernokislogo proizvodstva. Kompleksnoe ispolzovanie mineralnogo syrya, 3, 87.
- Lozano, L. J., Juan, D. (2001). Leaching of vanadium from spent sulfuric acid caralysts. Minerals Engineering, 14 (5), 543–546. doi: 10.1016/s0892-6875(01)00042-5
- Mulak, W., Szymerycha, A., Lesniewicz, A., Zyrnick, W. (2006). Preliminary results of metals leaching from a spent hydrodesulfurization (HDS) catalysts. Physicochem. Prob. Miner. Process, 40, 69–76.
- Aarabi-Karasgani, M., Rashchi, F., Mostoufi, N., Vahidi, E. (2010). Leaching of vanadium from LD convertal slag using sulfuric acid. Hydrometallurgy, 102 (1-4), 14–21. doi: 10.1016/j.hydromet.2010.01.006
- Mousa, Kh., Safa, K. (2010). Study of Vanadium Recovery from Spent Catalysts Used in the Manufacture of Sulfuric Acid. Iraqi Journal of Chemical and Petroleum Engineering, 11 (2), 49–54.
- Goddard, J. B. (1987). USA Patent № 4640823. U. S. Vanadium Corporation.
- Koksalova, P., Mrnka, M. (1994). Reprocessing of spent catalysts from the production of sulfuric acid. Chemichy Prumisl, 44 (6), 182–186.
- Luis, S. (2000). Vanadium recovery by leaching in spent catalysts for sulfuric acid production. Science and technology, 8 (16), 85–90.
- Podvalnaya, N. V., Mirolyubov, V. R., Volkov, V. L. (2004). Rastvorimost geksavanadatov rubidiya i ceziya v sernoj kislote. Zhurnal neorganicheskoj khimii, 5, 858–861.
- Chufarova, N. G., Ivankin, A. A., Petunina, N. I. (1984). Rastvorimost v sisteme RbVO2SO4 – Rb2SO4 – H2SO4. Zhurnal neorganicheskoj khimii, 5, 1308–1311.
- Guadong, D., Espenson, H. (2005). Oxidation of vanadium (III) by Hydrogen Peroxide and Oxomonoperoxo Vanadium (V) Ion in Acidic Aqueous Solutions . A Kinetic and Simulation Study. Inorganic Chemistry, 44 (15), 5514–5522. doi: 10.1021/ic050502j
- Pasenko, O. O., Nіkіforova, A. Y., Kukuruzenko, K. I. (2014). Viluchennya vanadіyu z vіdpracovanikh katalіzatorіv sintezu sіrchanoї kisloti. Khіmіchnі karazіnskі chitannya, V. N. Karazin Kharkiv National University, 74.
- Muzgin, V. N., Khamzina, L. B. (1981). Analiticheskaya khimiya vanadiya. Moscow: Nauka, 215.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2015 Анна Юріївна Нікіфорова, Олег Вікторович Кожура, Олександр Олександрович Пасенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
