Метод оценивания информационных моделей наблюдаемых процессов в компьютерной сети

Автор(и)

  • Алексей Игоревич Гриценко Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61000, Україна https://orcid.org/0000-0001-8821-8626

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36277

Ключові слова:

аппроксимация, мониторинг компьютерной сети, наблюдаемый процесс, Windows Management Instrumentation (WMI)

Анотація

Решается задача аппроксимации контролируемых процессов в компьютерной сети с целью снижения уровня служебного трафика, генерируемого при мониторинге контролируемых процессов. Предложен метод оценивания информационных моделей контролируемых процессов в компьютерной сети. Метод позволяет рассчитать значения параметров информационных моделей, на основании которых может быть выбрана адекватная аппроксимирующая модель контролируемого процесса.

Біографія автора

Алексей Игоревич Гриценко, Харківський національний університет радіоелектроніки пр. Леніна 14, м. Харків, Україна, 61000

Аспірант

Кафедра інформаційних управляючих систем

Посилання

  1. Hoeksema, F. W., Van der Veen, J. T., Van Beijnum, B. J. (1997). A methodical approach to performance measurement experiments: measure and measurement specification. University of Twente, Centre for Telematics and Information Technology (CTIT), 113.
  2. Sidibé, M., Mehaoua, A. (2008). QoS monitoring for end-to-end heterogeneous networks configurations management. IEEE international conference on automation, quality and testing, robotics AQTR, 1, 364–368. doi: 10.1109/aqtr.2008.4588769
  3. Lahmadi, A., Boeglin, A., Festor, O. (2013). Efficient distributed monitoring in 6LoWPAN networks. In proceedings of the 9th international conference on network and service management, 1, 268–276.
  4. Yu, C., Lumezanu, C., Zhang, Y., Singh, V., Jiang, G., Madhyasth H. V. (2013). FlowSense: Monitoring Network Utilization with Zero Measurement Cost. In proceedings of the 14th international conference on Passive and Active Measurement, 34–41.
  5. Ballard, J. R., Rae, I., Akella A. (2010). Extensible and Scalable Network Monitoring Using OpenSAFE. In proceedings of the 2010 internet network management conference on Research on enterprise networking, 1–6.
  6. Narayanan, H. T. S., Geetha, I., Sumitra N. (2013). Feasibility of SNMP OID compression. Journal of King Saud University – Computer and Information Sciences, 25 (1), 35–42. doi: 10.1016/j.jksuci.2012.05.006
  7. Sayenko, V. I., Grytsenko, O. I. (2007). A sampling method for the processes of continuous monitoring. Radioelectronics and Informatics, 4, 119–122.
  8. Hernandez, E., Chidester, M., George, A. (2001). Adaptive Sampling for Network Management. Journal of Network and Systems Management, 9 (4), 409–434.
  9. Andrey, L., Festor, O., Lahmadi, A., Pras, A., Schönwälder, J. (2009). Survey of SNMP performance analysis studies. International journal of network management, 19 (6), 527–548. doi: 10.1002/nem.729
  10. Pras, A., Drevers, T., Van de Meent, R., Quartel, D. (2004). Comparing the Performance of SNMP and Web Services-Based Management. IEEE: Transactions on network and service management, 1 (2), 72–82. doi: 10.1109/tnsm.2004.4798292
  11. Ayvazyan, S. A., Mkhitaryan, V. S. (1998). Prikladnaya statistika i osnovy ekonometriki, 1005.
  12. Strizhov, V. V, Krymova, E. A. (2010). Metody vybora regressionnykh modeley. Moscow: Vychislitel'nyy tsentr RAN, 60.
  13. Karabutov, N. N. (2008). Vybor struktury modeli pri obrabotke rezul'tatov izmereniy v sistemakh upravleniya. Izmeritel'naya tekhnika, 9, 29–33.
  14. Sayenko, V., Grytsenko, O. (2014). Information models of controlled processes for the computer network monitoring. Vestnik natsional'nogo tekhnicheskogo universiteta «KHPI». Seriya: «Novyye resheniya v sovremennykh tekhnologiyakh», 48, 55–66.
  15. Lavy, M., Meggitt, A. (2001). Windows Management Instrumentation (WMI). New Riders Publishing, 432.
  16. (2010). DMTF Std. DSP0004, Specification Version 2.6.0. Common Information Model (CIM) Infrastructure, 186.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-27

Як цитувати

Гриценко, А. И. (2015). Метод оценивания информационных моделей наблюдаемых процессов в компьютерной сети. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(2(73), 4–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.36277

Номер

Том 1 № 2(73) (2015): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Алексей Игоревич Гриценко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.