Розроблення інструментарію оцінювання фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств щодо реалізації енергозберігаючих заходів

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Прохорова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-2552-2131
  • Олександр Юрійович Ємельянов Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0002-1743-1646
  • Орест Ярославович Колещук Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0001-8995-5206
  • Світлана Миколаївна Шепеленко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0009-0006-3952-2035
  • Кристина Ігорівна Сластьяникова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-7114-5165
  • Дмитро Русланович Гаврась Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0009-0003-6241-6618

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.364237

Ключові слова:

фінансово-інвестиційний потенціал, енергозбереження на підприємстві, компетентність персоналу, енергозберігаючий проєкт

Анотація

Об’єктом цього дослідження є процес оцінювання фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств щодо реалізації ними енергозберігаючих заходів. В якості проблеми, яка вирішувалася у дослідженні, виступало розроблення дієвого інструментарію для здійснення такого оцінювання.

Виконане дослідження дало змогу зробити внесок у вирішення цієї проблеми. Зокрема, виділено складові фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств з реалізації ними енергозберігаючих заходів. Побудовано показники оцінювання зазначеного потенціалу та його складників. Запропоновано виконувати таке оцінювання у декілька етапів із застосуванням оптимізаційного підходу.

Розроблений інструментарій було апробовано на вибірці зі 105 підприємств, які належать до трьох енергоємних галузей промисловості. Було оцінено фінансово-інвестиційний потенціал досліджуваних підприємств з реалізації енергозберігаючих заходів. Встановлено, що основним лімітуючим чинником величини цього потенціалу виступає його фінансова складова. Обчислено рівень використання цього потенціал досліджуваними компаніями. Виявлено, що цей рівень для підприємств з високою енергоємністю продукції коливається за галузями промисловості від 37,19% до 44,29%. Встановлено, що із зростанням енергоефективності зменшується величина фінансово-інвестиційного потенціалу досліджуваних підприємств з реалізації ними енергозберігаючих заходів, проте зростає рівень реалізації цього потенціалу.

Запропонований інструментарій є придатним для застосування як на рівні окремих компаній, так і на галузевому рівні. Таке застосування дасть змогу керівникам фірм більш обґрунтовано підходити до розроблення фінансово-інвестиційних  стратегій провадження заходів з енергозбереження

Біографії авторів

Вікторія Володимирівна Прохорова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Олександр Юрійович Ємельянов, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Орест Ярославович Колещук, Національний університет «Львівська політехніка»

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Світлана Миколаївна Шепеленко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор економічних наук, професор

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Кристина Ігорівна Сластьяникова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Асистент

Кафедра економіки та бізнес-адміністрування

Дмитро Русланович Гаврась, Національний університет «Львівська політехніка»

Асистент

Кафедра економіки підприємства та інвестицій

Посилання

  1. Klymash, N., Bagatska, K., Melnychuk, O., Zhuk, O., Kondratiuk, O., Edeh, F. O. (2026). Determinants of investment potential in the context of ensuring the economic sustainability of enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 167–175. https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-2/167
  2. Prokhorova, V., Yemelyanov, O., Koleshchuk, O., Mnykh, O., Us, Y. (2024). Development of tools for assessing the impact of logistics communications on investment activities of enterprises in the context of capital movement. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (13 (129)), 34–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2024.304257
  3. Krylovskyi, V. (2024). Increasing the financial potential of investment activity of business entities. Economics, Entrepreneurship, Management, 11 (1), 65–76. https://doi.org/10.56318/eem2024.02.065
  4. Yurkiv, R. (2021). Formation and use of financial potential of investment activity of small enterprises. Three Seas Economic Journal, 2 (1), 104–109. https://doi.org/10.30525/2661-5150/2021-1-17
  5. Yepifanova, I., Dzhedzhula, V., Kosaruk, O., Saulyak, A. (2022). Management of the investment potential of food industry enterprises. Innovation and Sustainability, 2, 8–17. https://doi.org/10.31649/ins.2022.2.8.17
  6. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Koleshchuk, O., Petrushka, K., Dzhedzhula, V. (2026). Impact of Energy-Saving Technological Changes on the Level of Competitiveness of Enterprises. Data-Centric Business and Applications, 267–284. https://doi.org/10.1007/978-3-032-06608-4_14
  7. Backman, F. (2017). Barriers to Energy Efficiency in Swedish Non-Energy-Intensive Micro- and Small-Sized Enterprises – A Case Study of a Local Energy Program. Energies, 10 (1), 100. https://doi.org/10.3390/en10010100
  8. Valencik, R., Cervenka, J. (2016). Analysis Tools of Connecting Investment Opportunities and Investment Means in the Area of Small and Medium-Sized Enterprises. European Research Studies Journal, XIX (4), 130–139. https://doi.org/10.35808/ersj/586
  9. Yepifanova, I., Dzhedzhula, V. (2020). Methodology of evaluation of innovative potential of enterprises. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 6 (3), 171–190. https://doi.org/10.51599/are.2020.06.03.10
  10. Prokhorova, V., Mrykhina, O., Koleshchuk, O., Slastianykova, K., Harmatiy, M. (2023). The holistic evaluation system of R&D results under the circular economy conditions. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6 (13 (126)), 15–23. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2023.291380
  11. Zalutska, K., Morklyanyk, B., Balanyuk, Y., Maslak, T., Malyk, M. (2025). Conceptual principles for building a balanced and competitive development portfolio for a diversified enterprise. Technology Audit and Production Reserves, 4 (4 (84)), 30–38. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.336245
  12. Laitner, J. A. (2013). An overview of the energy efficiency potential. Environmental Innovation and Societal Transitions, 9, 38–42. https://doi.org/10.1016/j.eist.2013.09.005
  13. Feng, C., Wang, M. (2017). Analysis of energy efficiency and energy savings potential in China’s provincial industrial sectors. Journal of Cleaner Production, 164, 1531–1541. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.07.081
  14. Zhou, N., Khanna, N., Feng, W., Ke, J., Levine, M. (2018). Scenarios of energy efficiency and CO2 emissions reduction potential in the buildings sector in China to year 2050. Nature Energy, 3 (11), 978–984. https://doi.org/10.1038/s41560-018-0253-6
  15. Yemelyanov, O., Petrushka, I., Zahoretska, O., Petrushka, K., Havryliak, A. (2023). Information support for managing energy-saving technological changes at enterprises. Procedia Computer Science, 217, 258–267. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.221
  16. Prokhorova, V. V., Yemelyanov, O. Y., Koleshchuk, O. Y., Antonenko, N. S., Zaitseva, A. S. (2023). Information support for management of energy-saving economic development of enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 175–183. https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-6/175
  17. Yemelyanov, O., Petrushka, T., Koleshchuk, O., Petrushka, K., Mashkovskyi, M. (2026). The Impact of the Level of Information Support for Technological Change Management on the Scope, Speed, and Effectiveness of Its Implementation in Enterprises. Procedia Computer Science, 277, 948–957. https://doi.org/10.1016/j.procs.2026.02.135
  18. Solnørdal, M., Foss, L. (2018). Closing the Energy Efficiency Gap – A Systematic Review of Empirical Articles on Drivers to Energy Efficiency in Manufacturing Firms. Energies, 11 (3), 518. https://doi.org/10.3390/en11030518
  19. Chen, Y.-S. (2007). The Driver of Green Innovation and Green Image – Green Core Competence. Journal of Business Ethics, 81 (3), 531–543. https://doi.org/10.1007/s10551-007-9522-1
  20. Klemke-Pitek, M., Majchrzak, M. (2022). Pro-Ecological Activities and Shaping the Competitive Advantage of Small and Medium-Sized Enterprises in the Aspect of Sustainable Energy Management. Energies, 15 (6), 2192. https://doi.org/10.3390/en15062192
  21. König, W., Löbbe, S., Büttner, S., Schneider, C. (2020). Establishing Energy Efficiency – Drivers for Energy Efficiency in German Manufacturing Small- and Medium-Sized Enterprises. Energies, 13 (19), 5144. https://doi.org/10.3390/en13195144
  22. Angori, G., Aristei, D. (2018). A Panel Data Analysis of Firms’ Access to Credit in the Euro Area: Endogenous Selection, Individual Heterogeneity and Time Persistence. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.3254358
  23. Rostamkalaei, A., Freel, M. (2015). The cost of growth: small firms and the pricing of bank loans. Small Business Economics, 46 (2), 255–272. https://doi.org/10.1007/s11187-015-9681-x
  24. Bhalli, M. T., Hashmi, S. M., Majeed, A. (2017). Impact of Credit Constraints on Firms Growth: A Case Study of Manufacturing Sector of Pakistan. Journal of Quantitative Methods, 1 (1), 4–40. https://doi.org/10.29145/2017/jqm/010102
  25. Prokhorova, V. V., Yemelyanov, O. Y., Koleshchuk, O. Y., Petrushka, K. I. (2023). Tools for assessing obstacles in implementation of energy saving measures by enterprises. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 1, 160–168. https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-1/160
  26. Dong, J., Huo, H. (2017). Identification of Financing Barriers to Energy Efficiency in Small and Medium-Sized Enterprises by Integrating the Fuzzy Delphi and Fuzzy DEMATEL Approaches. Energies, 10 (8), 1172. https://doi.org/10.3390/en10081172
Розроблення інструментарію оцінювання фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств щодо реалізації енергозберігаючих заходів

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-29

Як цитувати

Прохорова, В. В., Ємельянов, О. Ю., Колещук, О. Я., Шепеленко, С. М., Сластьяникова, К. І., & Гаврась, Д. Р. (2026). Розроблення інструментарію оцінювання фінансово-інвестиційного потенціалу підприємств щодо реалізації енергозберігаючих заходів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(13 (141), 46–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2026.364237

Номер

Том 3 № 13 (141) (2026): Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Розділ

Трансфер технологій: промисловість, енергетика, нанотехнології

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Viktoriia Prokhorova, Olexandr Yemelyanov, Orest Koleshchuk, Svitlana Shepelenko, Krystyna Slastianykova, Dmytro Havras

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.