Аналіз прийнятності мір центральної тенденції для оцінювання успішності авиаційного оператора

Автор(и)

  • Сергій Павлович Борсук Національний авіаційний університет пр. Космонавта Комарова 1, м. Київ, Україна, 03058, Україна https://orcid.org/0000-0002-7034-7857

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37795

Ключові слова:

безпека польотів, авіаційні оператори, моделі підготовки, постійні особистісні властивості оператора

Анотація

Розглянуто роль людини у забезпеченні безпеки польотів в системі «льотний екіпаж – повітряне судно – середа – орган обслуговування повітряного руху». Показана можливість моделювання процесу підготовки із використанням стохастичних моделей. Визначені складові стаціонарної стохастичної моделі процесу професійної підготовки авіаційного оператора. Розглянуті міри центральних тенденцій та функції агрегації, як потенційні показники постійних особистісних властивостей авіаційного оператора. 

Біографія автора

Сергій Павлович Борсук, Національний авіаційний університет пр. Космонавта Комарова 1, м. Київ, Україна, 03058

Кандидат технічних наук, доцент

Інститут заочного та дистанційного навчання 

Посилання

  1. Strelkov, Y. К. (2001). Injenernaya I professiobalnaya psihologiya. Moscow: Vyshshaya shkola, 360.
  2. ICAO. (2001). Rukovodstvo po upravleniyu bezopasnostyu polyotov (RUBP): Doc. ICAO 9859 – AN / 474. Kanada, 300.
  3. Zade, L.; Moyseev, N. N., Orlovskii, S. A. (Eds.) (1976). Onyatie lingvisticheskoy peremennoy I ego primenenie k prinyatiyu priblijennih resheniy. Moscow: Mir. 165.
  4. Reva, A. N., Tymishwv, K. M. (2007). Chelovecheskiy factor I bezopasnost polyotov (proaktivnoe issledovani vliyaniya) Almati, 242.
  5. Reva, A. N., Borsuk, S. P., Mirzoev, B. M., Kamishin, V. V. (2013). Splayn-model formirovaniya professionalnih navikov u aviatsionnih operatorov. Baki, 89–97.
  6. Reva, O. M. (2000). Mikropodhod v modeli professionalnoy pidgotovki ta prognozuvannya tehniki pilotuvannya. Kirovograd, DLAU, 170‑188.
  7. Ventsel, E. S. (1969). Teoriya veroyatnostey. Moscow: Nauka, 576.
  8. Borsuk, S. P. (2013). Stohastichna model viyavlennya momentu pripinennya trenuvan aviatsiybih operatoriv. Kharkiv, 208–215.
  9. Borsuk, S. P. (2013). Skladovi stohastichnih pokaznikiv navchenosti dlya chotiryoh rejkimiv robori aviatsiynogo operatora. Iskusstvenniy intellek, 2 (60), 100–108.
  10. Sheffe, G. (1980). Dispersionniy analiz. Nauka, 512.
  11. Prohorov, S. S., Grafkin, V. V. (2010). Strukturno-spektralniy analiz sluchaynih processov. Samara: SNC RAN, 128.
  12. Sizova, T. M. (2005). Statistika SpB, GUITMO, 80.
  13. Utkyna, V. F., Krjuchkova, Ju. V. (Eds.) (1988). Nadejnost I effektivnost v tehnike. Spravochbik v 10 t. T 3 Effektivnost tehnicheskih system. vMashinostroenie. 328.
  14. Peregudov, F. I., Tarasenko, F. P. (1989). Vvedenie v sistemniy analiz. Moscow: Vishshaya shkola, 367.
  15. Adler, Y. P., Markova, E. V., Granovskiy, Y. V. (1976). Planirovanie eksperimenta pri pioske optimalnih usloviy. Moscow: Nauka, 277.
  16. Reva, A. N., Vdovichenko, V. I., Borsuk, S. P. et al. (2013). Aktualnie napravleniya razrabotki proktivnih modeley resheniya “treugolnika riskov”. Kherson: ICAO HDMA, 334–338.
  17. Afifi, A., Eyzen, S. (1982). Statisticheskiy analiz: Podhod s ispolzovaniem EVM. Moscow: Mir, 488.
  18. Ayvazyan, S. A., Mhitaryan, V. S. (2001). Prikladnaya statistika, osnovi ekonometrii. Moscow: YUNITI-DANA, 656.
  19. Hoaglin, D. C., Mosteller, F., Tukey, J. W. (2000). Understanding Robustand Exploratory Data Analysis. JohnWiley&Sons, 448.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-02-27

Як цитувати

Борсук, С. П. (2015). Аналіз прийнятності мір центральної тенденції для оцінювання успішності авиаційного оператора. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(3(73), 49–52. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.37795

Номер

Том 1 № 3(73) (2015): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Сергій Павлович Борсук

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.