Розробка моделі онтології діагностики розподілених інформаційних систем на основі багатосортової мови прикладної логіки

Автор(и)

  • Петр Метталинович Тишин Одеський національный політехнічний університет пр. Шевченка 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-2506-5348
  • Александр Сергеевич Маковецкий Одеський національный політехнічний університет пр. Шевченка 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-6572-7687

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.40548

Ключові слова:

онтологія, сервіси, розподілені інформаційні системи, багатосортова прикладна логіка

Анотація

Розглянуто питання опису закономірностей, що виникають у роботі програмних і апаратних компонентів розподілених інформаційних систем. Введені базові терміни і ряд тверджень, що розширюють багатосортову мову прикладної логіки для опису знань цієї предметної області. Розроблено модель онтології діагностики компонентів розподілених інформаційних систем, що базується на цьому розширенні.

Біографії авторів

Петр Метталинович Тишин, Одеський національный політехнічний університет пр. Шевченка 1, м. Одеса, Україна, 65044

доцент, кандидат фізико-математичних наук

Комп’ютерні інтеллектуальні системи та мережі

Александр Сергеевич Маковецкий, Одеський національный політехнічний університет пр. Шевченка 1, м. Одеса, Україна, 65044

Старший викладач

Кафедра інформаційних систем

Посилання

  1. Lewis, L. (1999). Service Level Management for Enterprise Networks. Norwood: Artech House Inc.
  2. IBM Tivoli Enterprise Console, International Business Machines Corporation. Available at: http://www-306.ibm.com/software/tivoli/products/enterprise-console/
  3. HP OpenView Event Correlation Services, Hewlett Packard Corporation. Available at: http://www.managementsoftware.hp.com/products/ecs/
  4. Netcool, Micromuse Incorporated. Available at: http://www.micromuse.com
  5. Bachant, J. (1984). R1 revisited: four years in the trenches. The AI Magazine, 5 (3), 21–32.
  6. Compton, P., Horn, K., Quinlan, R., Lazarus, L. (1988). Maintaining an expert system. Proceedings of the fourth Australian Conference on Applications of Expert Systems, 110–129.
  7. Appleby, K., Goldszmidt, G., Steinder, M. (2001). Yemanja - A Layered Event Correlation Engine for Multi-domain Server Farms. In Proceedings of the Seventh IFIP/IEEE. International Symposium on Integrated Network Management, Seattle, Washington, USA, 329–344. doi: 10.1109/inm.2001.918051
  8. Dean, M., Schreiber, G. (Eds.) (2004). W3C, OWL Web Ontology Language Reference. W3C Recommendation. Available at: http://www.w3.org/TR/2004/REC-owl-ref-20040210/
  9. Hanemann, A., Sailer, M., Schmitz, D. (2005). A Framework for Failure Impact Analysis and Recovery with Respect to Service Level Agreements. In Proceedings of the IEEE International Conference on Services Computing (SCC 2005), Orlando, Florida, USA, 2, 49–56. doi: 10.1109/scc.2005.10
  10. Gribova, V. V., Kleshchev, A. S. (2011). Problemy sozdaniya zhiznesposobnykh intellektual'nykh sistem i metody ikh resheniya. International Journal "Information Technologies & Knowledge". Bulgaria. Sofia: ITHEA, 5 (3), 250–258.
  11. Kleshchev, A. S., Shalfeeva, E. A. (2012). Sistemnyy analiz pri avtomatizatsii intellektual'noy professional'noy deyatel'nosti. XIII Natsional'naya konferentsiya po iskusstvennomu intellektu s mezhdunarodnym uchastiem «KII-2012». Belgorod: BGTU, 2, 128–135.
  12. Kleshchev, A. S., Gribova, V. V. (2010). Upravlenie intellektual'nymi sistemami. Izvestiya RAN. Teorii i sistemy upravleniya, 6, 122–137.
  13. Kleshchev, A. S., Artem'eva, I. L. (2001). Matematicheskie modeli ontologiy predmetnykh oblastey. Chast' 1.Sushchestvuyushchie podkhody k opredeleniyu ponyatiya „ontologiya”. NTI, 2 (2), 20–27.
  14. Kleshchev, A. S., Artem'eva, I. L. (2005). A mathematical apparatus for ontology simulation. Specialized extensions of the extendable language of applied logic. Inf. Theories and Appl., 12 (3), 265–271.
  15. Nesterenko, S. A., Tishin, P. M., Makovetskiy, A. S. (2013). Model' ontologii analiza tendentsiy dlya diagnostiki slozhnykh vychislitel'nykh sistem. Sovremennye informatsionnye i elektronnye tekhnologii, 42–43.
  16. Nesterenko, S. A., Tishin, P. M., Makovetskiy, A. S. (2012). Razrabotka modeli ontologii diagnostiki servis-orientirovannykh setevykh struktur na osnove mnogosortnogo yazyka prikladnoy logiki. Elektrotekhnicheskie i komp'yuter-nye sistemy, 07 (83), 102–108.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-04-20

Як цитувати

Тишин, П. М., & Маковецкий, А. С. (2015). Розробка моделі онтології діагностики розподілених інформаційних систем на основі багатосортової мови прикладної логіки. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(2(74), 21–26. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.40548

Номер

Том 2 № 2(74) (2015): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Петр Метталинович Тишин, Александр Сергеевич Маковецкий

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.