Чутливість амплітудно-енергетичних параметрів акустичнеої емісії до зміни властивостей оброблюваного композиту

Автор(и)

  • Сергей Федорович Филоненко Національний авіаційний університет пр. Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03680, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.43733

Ключові слова:

акустична емісія, композиційний матеріал, сигнал, амплітуда, механічна обробка, властивості матеріалу

Анотація

Проведено моделювання зміни енергії сигналів акустичної емісії при механічній обробці композиційного матеріалу в залежності від його властивостей для механічної моделі акустичного випромінювання. Показано, що зростання значення параметру, який характеризує властивості матеріалу, приводить до падіння енергетичних характеристик акустичної емісії. Визначено, що падіння дисперсії середнього рівня енергії випереджає падіння інших енергетичних та амплітудних параметрів акустичної емісії.

Біографія автора

Сергей Федорович Филоненко, Національний авіаційний університет пр. Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03680

Доктор технічних наук, професор, директор

Інститут інформаційно-діагностичних систем

Посилання

  1. Dongre, P. R., Chiddarwar, S. S., Deshpande, V. S. (2013). Tool Condition Monitoring in various machining operations and use of acoustic signature analysis. International Journal on Mechanical Engineering and Robotics, 1 (1), 34–38.
  2. Ali, Y. H., Abd Rahman, R., Raja Hamzah, R. I. (2014). Acoustic Emission Signal Analysis and Artificial Intelligence Techniques in Machine Condition Monitoring and Fault Diagnosis: A Review. Jurnal Teknologi, 69 (2), 121–126. doi: 10.11113/jt.v69.3121
  3. Mandal, S. (2014). Applicability of Tool Condition Monitoring Methods Used for Conventional Milling in Micromilling: A Comparative Review. Journal of Industrial Engineering, 2014, 1–8. doi: 10.1155/2014/837390
  4. Mukhopadhyay, C. K., Jayakumar, T., Raj, B., Venugopal, S. (2012). Statistical analysis of acoustic emission signals generated during turning of a metal matrix composite. Journal of the Brazilian Society of Mechanical Sciences and Engineering, 34 (2), 145–154. doi: 10.1590/s1678-58782012000200006
  5. Lu, P. (2013). An investigation into interface behavior and delamination wear for diamond-coated cutting tools. A dissertation submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the department of mechanical engineering in the Graduate School of the University of Alabama, 155.
  6. Qin, F., Hu, J., Chou, Y. K., Thompson, R. G. (2009). Delamination wear of nano-diamond coated cutting tools in composite machining. Wear, 267 (5-8), 991–995. doi: 10.1016/j.wear.2008.12.065
  7. Thepsonthi, T. (2014). Modeling and optimization of micro-end milling process for micro-micromanufacturing. A dissertation submitted In partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in the Graduate School-New Brunswick Rutgers, The State University of New Jersey, 246.
  8. Giriraj, B. (2012). Prediction of progressive tool wear using acoustic emission technique and artificial neural network. Journal of Civil Engineering Science: An International Journal, 1 (1-2), 43–46.
  9. Fadare, D. A, Sales, W. F, Bonney, J, Ezugwu, E. O. (2012). Influence of Cutting Parameters and Tool Wear on Acoustic Emission Signal in High-speed Turning of Ti-6Al-4V Alloy. Journal of Emerging Trends in Engineering and Applied Sciences, 3 (3), 547–555.
  10. Filonenko, S. F. (2015). Influencing processed composite material properties on acoustic emission. Eastern European Journal of Enterprise Technologies, 2/5(74), 60-64. doi: 10.15587/1729-4061.2015.40191
  11. Ren, Q., Balazinski, M., Baron, L. (2012). High-order interval type-2 Takagi-Sugeno-Kang fuzzy logic system and its application in acoustic emission signal modeling in turning process. The International Journal of Advanced Manufacturing Technology, 63 (9-12), 1057–1063. doi: 10.1007/s00170-012-3956-z

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-17

Як цитувати

Филоненко, С. Ф. (2015). Чутливість амплітудно-енергетичних параметрів акустичнеої емісії до зміни властивостей оброблюваного композиту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(5(75), 28–31. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.43733

Номер

Том 3 № 5(75) (2015): Прикладна фізика

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Сергей Федорович Филоненко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.