Вплив мікрокремнезему на фазовий склад і властивості шпінелеутворюючої композиції

Автор(и)

  • Вікторія Вікторівна Пісчанська Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7500-336X
  • Ганна Сергіївна Войтюк Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005, Україна https://orcid.org/0000-0001-7156-2025
  • Ярослав Миколайович Пітак Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" вул. Фрунзе 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5421-6702

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47276

Ключові слова:

глиноземмагнезіальний бетон, мікрокремнезем, шпінелеутворюючі реагенти, фазовий склад, легкоплавкі сполуки

Анотація

Досліджено вплив кількості мікрокремнезему на фазовий склад композиційної суміші, що містить кальцій-алюмінатний цемент і шпінелеутворюючі реагенти – кальцинований глинозем і спечений периклаз, після випалу при 1700 0С. Встановлено, що в результаті взаємодії алюмінатів кальцію цементу з мікрокремнеземом утворюється анортит, геленит і склофаза, які при підвищенні вмісту мікрокремнезему погіршують фізико-технічні властивості композиту.

Біографії авторів

Вікторія Вікторівна Пісчанська, Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра хімічної технології кераміки і вогнетривів

Ганна Сергіївна Войтюк, Національна металургійна академія України пр. Гагаріна 4, м. Дніпропетровськ, Україна, 49005

Аспірант

Кафедра металургійного палива та вогнетривів

Ярослав Миколайович Пітак, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" вул. Фрунзе 21, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор, заступник завідувача кафедри

Кафедра хімічної технології кераміки, вогнетривів, скла і емалей

Посилання

  1. Pivinskii, Yu. E. (2005). Neformovannye ogneupory. Vol. 1. Obshchie voprosy tehnologii. M.: Teploenergetik, 448.
  2. Migal, V. P., Margashvili, A. P., Skurikhin, V. V., Rusakov, G. V., Alekseev, P. E. (2009). Neformovannye ogneupornye materialy dlya metallurgicheskoy promyshlenosti. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 4–5, 27–33.
  3. Migal, V. P., Skurikhin, V. V., Bulin, V. V. (2011). Neformovannye ogneupory, vypuskaemye OAO «Borovchinskiy kombinat ogneuporov». Novye ogneupory, № 10, 11–14.
  4. Tokarev, A. V., Akselerod, L. M., Korol, L. N., Shebko, P. A. (2005). Nizkotsementnye betony firmy «DALMOND» v futerovke stalerazlivochnykh kovshey. Novye ogneupory, № 6, 63–68.
  5. Kondratev, E. A., Valiulina, M. A. (2014). Perspektivnye tekhnologii neformovannykh ogneuporov vypuskaemykh v Bogdanovichskom OAO « Ogneupory ». Novye ogneupory, № 9, 14–16.
  6. Polonskiy, M. G. (2003). Primenenie glinozemshpinelnykh i glinozemmagnezialnykh betonov v futerovkakh stalerazlivochnykh kovshey. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 3, 37–42.
  7. Ochagova, I. G. (2002). Mokroe torkretirovanie betonami nizkoy vlazhnosti – novyy sposob remonta i izgotovleniya futerovki stalerozlivochnykh kovshey. Novye ogneupory, № 6, 50–53.
  8. Shirama, N., Murakami, K., Takita, I. (2001). Monolithic refractories lining for RH degassers with wet gunning. Taikabutsu Refractories, Vol. 53, № 8, 481–487.
  9. Ko, Y. C. (2000). Influence of the characteristics of spinels on the slag resistance of Al2O3 – MgO and Al2O3 – Spinel castables. Journal of the American Ceramic Society, Vol. 83, № 9, 2333–2335. doi:10.1111/j.1151-2916.2000.tb01559.x
  10. Braulio, M., Bittenkurt, L., Pandolfelli, V. (2011). Nanoshpineleobrazuyushchiy ogneupornyy beton. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 6, 27–31.
  11. Myhre, B. (2005). Microsilica in refractory castables. – How does microsilica quality influence perfomance. 9th Biennial Warldwide congress on refractories, 191–195.
  12. Myhre, B., Hundere, A. M. (1997). Substitution of reactive alumina with microsilica in low cement and ultra low cement castables. Part I: Properties Related to Installation and Demoulding, № 4–7, 91–100.
  13. Göğtaş, C., Ünlü, N., Odabaşı, A., Sezer, L., Çınar, F., Güner, Ş., Göller, G., Eruslu, N. (2010, January). Preparation and characterisation of self-flowing refractory material containing 971U type microsilica. Advances in Applied Ceramics, Vol. 109, № 1, 6–11. doi:10.1179/174367609x422199
  14. Shirama, N., Murakami, K., Shimizu, I. (2000). Development of low silica wet gunning material for steel ledie. Taikabutsu Refractories, Vol. 52, № 12, 662–666.
  15. Samanta, A. K., Satpathy, S., Ganguli, S., Goswani, J., Fdak, S. (2013). Vliyanie mikrokremnezema i alyuminatkaltsievogo tsementa na termomekhanicheskie svoystva nizkotsementnykh ogneupornykh betonov. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 1–2, 66–70.
  16. Strakhov, V. I., Korzhikov, V. V., Pavlova, E. A., Zhidkov, A. B., Denisov, D. E. (2007). Ob izmenenii fazovogo sostava matrits ogneupornykh betonov CaO – Al2O3 – SiO2 pri termicheskom vozdeystvii. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 8, 3–7.
  17. Rettore, R., Silva, S., Brittu, M., Matsura, S., Andrade, S. (2007). Vliyanie sootnosheniya «tsement/oksid magniya» na svoystva betonov sistemy Al2O3 – MgO. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 8, 39–45.
  18. Salomao, R., Pandolfelli, L., Bittenkurt R. (2011). Vliyanie gidravlicheskikh vyazhushchikh na gidratatsiyu spechenogo magnezita v ogneupornykh betonakh. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 4–5, 59–63.
  19. Karibozorg, Z., Gasemzade, M., Yuzbashizade, Kh. (2007). Vliyanie Al2O3 i MgO na svoistva ogneupornykh shpinelnykh nizkotsementnykh betonov. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 3, 37–41.
  20. Nemati, A., Nemati, E. (2010). Sravnenie vliyaniya organicheskikh i neorganicheskikh dobavok v betonakh s nizkim soderzhaniem tsementa. Ogneupory i tekhnichtskaya keramika, № 6, 22–26.
  21. Ide, K., Suzuki, T., Asano, K., Nishi, T., Isobe, T. (2005). Expansion behavior of alumina-magnesia castables. Journal of the Technical Association of Refractories, Vol. 25, № 3, 202–208.
  22. Yang, Z. X., Youn, S. H., Kim, J. J. (2005). Effects of Spinel Formation in Al2O3 – MgO Refractory Castables. UNITECR, 129–133.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-08-18

Як цитувати

Пісчанська, В. В., Войтюк, Г. С., & Пітак, Я. М. (2015). Вплив мікрокремнезему на фазовий склад і властивості шпінелеутворюючої композиції. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(6(76), 8–12. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.47276

Номер

Том 4 № 6(76) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Вікторія Вікторівна Пісчанська, Ганна Сергіївна Войтюк, Ярослав Миколайович Пітак

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.