Використання сердечників з металевого скла в якості магнітопружніх датчиків крутного моменту

Автор(и)

  • Яцек Люцианович Салах Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525, Польща https://orcid.org/0000-0002-6872-2670
  • Роман Юзевич Шевчик Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525, Польща https://orcid.org/0000-0002-6503-5402
  • Михал Станиславович Новицки Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525, Польща https://orcid.org/0000-0003-2513-952X
  • Игорь Вацлавович Коробийчук Промисловий інститут автоматики і вимірювань PIAP, вул. Йерозолімська, 202, м. Варшава, Польща, 02-486, Польща https://orcid.org/0000-0002-5865-7668

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.50153

Ключові слова:

датчики крутного моменту, магніт з аморфною структурою, металеве скло

Анотація

Наведено результати проведених досліджень змін магнітних параметрів при прикладанні крутного моменту до кільцевого сердечника з металевого скла Fe78Si13B9. Представлено також розроблену нову методику і конструкційне рішення передачі крутних моментів до кільцевих сердечників. Результати досліджень показали, що кільцеві сердечники з металевого скла змінюють свої магнітні параметри.

Біографії авторів

Яцек Люцианович Салах, Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525

Кандидат технічних наук

Інститут метрології та біомедичної інженерії, 

Роман Юзевич Шевчик, Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525

доктор технічних наук, професор

Інститут метрології та біомедичної інженерії, 

Михал Станиславович Новицки, Варшавський технологічний університет, вул. Боболі, 8, м. Варшава, Польща, 02-525

Аспірант

Інститут метрології та біомедичної інженерії, 

Игорь Вацлавович Коробийчук, Промисловий інститут автоматики і вимірювань PIAP, вул. Йерозолімська, 202, м. Варшава, Польща, 02-486

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

  1. Lachowicz, H. (1983). Magnetyki amorficzne. Metody wytwarzania, właściwości, zastosowanie techniczne. Materiały I Krajowego Seminarium na temat Magnetycznych Materiałów Amorficznych, Instytut Fizyki PAN, Warszawa.
  2. O’Handley, R. (2000). Modern magnetic materials – princiles and applications. John Wiley & sons, New York, 768.
  3. Bieńkowski, A., Szewczyk, R. (2002). Magnetoelastic Villari Effect in Nanocrystalline Fe73.5Nb3Cu1Si13.5B9 Alloy. Physica Status Solidi A, 189 (3), 821–824. doi: 10.1002/1521-396x(200202)189:3<821::aid-pssa821>3.0.co;2-n
  4. Huang, R., Zhang, L., Chen, C., Wu, C., Yan, L. (2015). Theoretical exploration on the magnetic properties of ferromagnetic metallic glass: An Ising model on random recursive lattice. The European Physical Journal Plus, 130 (7), 127. doi: 10.1140/epjp/i2015-15127-0
  5. Hentschel, H. G. E., Iliyn, V., Procaccia, I., Gupta, B. S. (2014). Barkhausen noise in metallic glasses with strong local anisotropy: Model and theory. Journal of Statistical Mechanics: Theory and Experiment, 2014 (8), P08020. doi: 10.1088/1742-5468/2014/08/p08020
  6. Gutiérrez, J., Muto, V., Squire, P. T. (2001). Induced anisotropy and magnetoelastic properties in Fe-rich metallic glasses. Journal of Non-Crystalline Solids, 287 (1-3), 417–420. doi: 10.1016/s0022-3093(01)00599-3
  7. Ferenc, J. Kowalczyk, M. Erenc-Sȩdziak, T. Cieålak, G. Kulik, T. (2013). Mechanical testing of iron based bulk metallic glasses and their suitability for force sensors. EPJ Web of Conferences, 40, 16001. doi: 10.1051/epjconf/20134016001
  8. Ferenc, J. Kowalczyk, M. Cies̈lak, G. Kulik, T. (2015). Magnetostrictive iron-based bulk metallic glasses for force sensors. IEEE Transactions on Magnetics, 50 (4), 1–3. doi: 10.1109/tmag.2013.2287240
  9. Chiriac, H. Marinescu, C. S., Óvari, T. A., Neagu M. (1999). Sensor applications of amorphous glass-covered wires. Sensors and Actuators A: Physical, 76 (1-3), 208–212. doi: 10.1016/s0924-4247(99)00032-1
  10. Hristoforu, E. (2002). Amorphous magnetostrictive wieres used in delay lines for sensing applications. Journal of magnetism and magnetic materials, 249 (1-2), 387–392. doi: 10.1016/s0304-8853(02)00563-2
  11. Bydzowski, J., Kraus, L., Svec, P., Pasquale, M., Kollar, M. (2004). Strain sensors based on stress-annealed Co69Fe2Cr7Si8B14 amorphous ribbons. Sensors and Actuators A: Physical, 110 (1-3), 82–86. doi: 10.1016/j.sna.2003.09.042

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-24

Як цитувати

Салах, Я. Л., Шевчик, Р. Ю., Новицки, М. С., & Коробийчук, И. В. (2015). Використання сердечників з металевого скла в якості магнітопружніх датчиків крутного моменту. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(5(77), 4–7. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.50153

Номер

Том 5 № 5(77) (2015): Прикладна фізика. Матеріалознавство

Розділ

Прикладна фізика

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Яцек Люцианович Салах, Роман Юзевич Шевчик, Михал Станиславович Новицки, Игорь Вацлавович Коробийчук

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.