Вплив микрохвильового проміння на температурні особливості зневодненя

Автор(и)

  • Игорь Михайлович Рыщенко Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Александр Иванович Русинов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна
  • Николай Андреевич Блинков Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, 61002, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.51359

Ключові слова:

кристалогідрати, випромінювання, регенерація, лід, фаза, решітка, тиск, температура

Анотація

Застосуванням мікрохвильового опромінення вдалося домогтися більш ефективної регенерації неорганічних солей-кристалогідратів, знизити температуру її початку, а також встановити будову кристалізаційної води і порівняти її з прототипами – фазовими модифікаціями льоду. Встановили, що застосування мікрохвильового випромінювання може бути корисними при заміні традиційного способу регенерації кристалогідратів із застосуванням високої температури.

Біографії авторів

Игорь Михайлович Рыщенко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра загальної та неорганічної хімії

Александр Иванович Русинов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандідат технічних наук, доцент

Кафедра загальної та неорганічної хімії

Николай Андреевич Блинков, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, 61002

Аспірант

Кафедра загальної та неорганічної хімії

Посилання

  1. Borisenko, E. M. (1989). Izuchenie kinetiki degidratatsii nekotoryh kristallogidratov. Minsk: Belorusskii ordena trudovogo krasnogo znameni gosudarstvennyi institut im. V. I. Lenina, 5–10.
  2. Kariakyn, A. V., Kryventseva, H. A. (1979). Sostoianye vodu v orhanycheskykh y neorhanycheskykh soedynenyiakh. Moscow, 126–129.
  3. Krestov, H. A. (1984). Termodynamyka yonnikh protsessov v rastvorakh, second edition. Khymycheskaia entsyklopedyia, Vol. 1. Saint-Petersburg, 86–88.
  4. Uolly, Dzh., Khaimen, Kh. Kh., Khollanda, K. Dzh. (1971). Nevodnuye rastvorytely. Moscow: Chemistrya, 65–70.
  5. Barannyk, V. P., Emelianov, V. E., Makarov, V. V. (2005). Ethylovyi spyrtbv motornom toplyve. Proyzvodstvo y oborot denaturyrovannoi spyrtosoderzhashchei produktsyy. Moscow: Rau-University, 235–240.
  6. Sydorov, A. Y.; Torocheshnykov, N. S. (Ed.) (1972). Adsorbtsyonnaia osushka hazov. Moskovskyi khymyko-tekhnolohycheskyi ynstytut im. D. Y. Mendeleeva, 68–82.
  7. Sarycheva, E. A. (2007). Fyzyko-khymycheskoe yssledovanye hydratatsyy y dehydratatsyy krystallohydratov, fosfatov y sulfata kaltsyia s uchastyem parov vody. Moscow, 16–19.
  8. Havrylova, N. D., Davydova, A. A. (2013). Electroprovodnost, dielektricheslaya pronytsaemost v electricheskom module krystallohydratov formyata erbyia na chastotakh 0,07-1 MHts. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho unyversyteta im.Lomonosova. Seryia 3. Fyzyka, Astronomyiat, 68 (3), 45–52.
  9. Fyrsova, L. L. (2010). Prochnost hranul na osnove solvatov sulfata kaltsyia. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho unyversyteta im. Lomonosova, Seryia 5, Khymyia, 51 (4), 333–336.
  10. Hryhoreva, V. V., Samyilenko, V. M., Sych, A. M. (1991). Obshchaia khymyia. Uchebnyk. Second edition. Kyiv: Visshaia shkola, 481.
  11. Myshchenko, Y. T. (2007). Skvazhynnaia dobucha nefty. Yzdanye vtoroe, yspravlennoe. Moscow: RHU ym. Hubkyna, 530.
  12. Horonovskyi, Y. T., Nazarenko, Yu. P., Nekriach, E. F. (1987). Kratkyi spravochnyk po khymyy. Piatoe yzdanye, yspravlennoe y dopolnennoe. Kyiv: Naukova Dumka, 600–603.
  13. Myner, B. (2012). Fazu lda. Moscow-Sankt-Peterburh: Eksmo-Domyno, 230–234.
  14. Kuklyn, A. Y., Utrobyn, P. K., Yvankov, O. Y. (2009). Ustanovka visokoho hydrostatycheskoho davlenyia na malouhlovom spektrometre YuMO. Dubna, Obyedynennui unstytut yadernukh usloviy, 512–517.
  15. Chaplin, M. (2009). Water Phase Diagram.Water Structure and Science. Wales, England, 344–346.
  16. Murray, B. J., Knopf, D. A., Bertram, A. K. (2005). The formation of cubic ice under conditions relevant to Earth's atmosphere. Nature, 434 (7030), 202–205. doi: 10.1038/nature03403
  17. Falenty, A., Hansen, T. C., Kuhs, W. F. (2014). Formation and properties of ice XVI obtained by emptying a type sII clathrate hydrate. Nature, 516 (7530), 231–233. doi: 10.1038/nature14014

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-10-16

Як цитувати

Рыщенко, И. М., Русинов, А. И., & Блинков, Н. А. (2015). Вплив микрохвильового проміння на температурні особливості зневодненя. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5(6(77), 29–34. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.51359

Номер

Том 5 № 6(77) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Николай Андреевич Блинков, Игорь Михайлович Рыщенко, Александр Иванович Русинов

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.