Розробка швидкісної технології борування легованої сталі

Автор(и)

  • Катерина Олександрівна Костик Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4139-9970

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55015

Ключові слова:

борування, сталь, дифузійні шари, мікротвердість, глибина шару, математична модель, номограма

Анотація

Розроблена проста для використання та енергетично доцільна нанотехнологія борування деталей з легованої сталі 30ХГСА, яка скорочує тривалість обробки при одержанні високоякісних боридних шарів. Виконана математична обробка результатів дозволяє визначати конкретні температуру та тривалість борування виходячи з заданої глибини шару боридів. Розрахунок коефіцієнту дифузії бору підтвердив прискорення процесу у 3 рази.

Біографія автора

Катерина Олександрівна Костик, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра ливарного виробництва

Посилання

  1. Czerwinski, F. (2012). Thermochemical Treatment of Metals. Heat Treatment – Conventional and Novel Applications, 73–112. doi: 10.5772/51566
  2. Kulka, M., Makuch, N., Pertek, A., Piasecki, A. (2012). Microstructure and properties of borocarburized and laser–modified 17CrNi6–6 steel. Optics and Laser Technology, 44 (4), 872–881. doi: 10.1016/j.optlastec.2011.11.016
  3. Aghaie–Khafri, M. Mohamadpour, M. (2012). A study of chromo–boronizing on DIN 1.2714 steel by duplex surface treatment. Journal of Metals, 64 (6), 694–701. doi: 10.1007/s11837–012–0337–x
  4. Kartal, G., Kahvecioglu, O., Timur, S. (2006). Investigating the morphology and corrosion behavior of electrochemically bo rided steel. Surface and Coating Technologies, 200 (11), 3590–3593. doi: 10.1016/j.surfcoat.2005.02.210
  5. Veropaha, N. V., Veropaha, D. N., Skorikov, A. V. et al. (2006). Vlijanie zhidkostnogo borirovanija na iznoso– i korrozionnuju stojkost' dlinnomernyh izdelij. Izvestija vuzov. Severo–Kavkazskij region. Serija : Tehnicheskie nauki, Spec. vyp.: Aktual'nye problemy mashinostroenija, 20–21.
  6. Aliev, A. A., Bulgakov, V. P., Prihod'ko, B. S. (2005). Diffuzionnoe borirovanie stali i sherohovatost' poverhnosti. Vestnik Astrahanskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta, 2, 91–94.
  7. Stergioudis, G. (2006). Formation of boride layers on steel substrates. Crystal Research and Technology, 41 (10), 1002–1004. doi: 10.1002/crat.200610711
  8. Saduman, S., Ugur, S., Cuma, B. (2005). An approach to kinetic study of borieded steels. Surfaceand Coating Technologies, 191 (2–3), 274–285. doi: 10.1016/j.surfcoat.2004.03.040
  9. Shashina, L. T., Maharov, D. M. (07.03.86). Certificate of authorship 1216249 SSSR, MPK7 С 23 С 8/70. Sostav obmazki dlja borirovanija stal'nyh izdelij (SSSR). 3793701/22–02; declared 24.09.84, № 9.
  10. Jancen, G. I., Astashhenko, V. I., Sergeeva, E. I. (15.02.92). Certificate of authorship 1712462 SSSR, MPK7 С 23 С 8/70. Poroshkoobraznyj sostav dlja borirovanija stal'nyh izdelij (SSSR). 4792103/02; declared 13.02.90, № 6.
  11. Pavljuchenko, O. O., Kostik, V. O., Kostik, K. O. (2008). Sklad dlja boruvannja stalevyh vyrobiv. Patent of Ukraine №33654, MPK8 C 23 C 8/00. № u200800226; declared 04.01.08; published 10.07.08, № 13.
  12. Kostyk, K. O. (2013). Zmicnennja pres–form lyttja pid tyskom po nanotehnologii'. Mashynobuduvannja, 12, 113–118.
  13. Hartman, K., Leckij, Je., Shefer, V. (1977). Planirovanie jeksperimenta v issledovanii tehnologicheskih processov. Moscow: Mir, 552.
  14. Seraya, O. V., Demin, D. A. (2012). Linear regression analysis of a small sample of fuzzy input data. Journal of Automation and Information Sciences, 44 (7), 34–48. doi: 10.1615/jautomatinfscien.v44.i7.40
  15. Kovalenko, B. P., Djomin, D. A., Bozhko, A. B. (2006).Optimizacija sostava holodnotverdejushhih smesej (HTS) s propilenkarbonatom. Eastern–European Journal of Enterprise Technologies, 6, 59–61.
  16. D'omin, D. O. (1995). Dejaki aspekty upravlinnja jakistju chavunu z plastynchastym grafitom. Kharkiv, 24.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-23

Як цитувати

Костик, К. О. (2015). Розробка швидкісної технології борування легованої сталі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11(78), 8–15. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55015

Номер

Том 6 № 11(78) (2015): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Катерина Олександрівна Костик

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.