Вплив редокс потенціалу середовища на міграцію фосфору в муловій рідині

Автор(и)

  • Валентина Александровна Юрченко Харківський національнийуніверситет будівництва та архітектури вул.Сумська,40, Харків, Україна,61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7123-710X
  • Александр Владимирович Смирнов Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-9109-6030
  • Анна Юрьевна Бахарева Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-0765-9943

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55395

Ключові слова:

стоки, активний мул, фосфаты, окисно-відновлювальний потенціал, летучі жирні кислоти

Анотація

Досліджені характеристики впливу окисно-відновлювального потенціалу середовища на процес біологічної очистки стічних вод від фосфатів. Кількісні залежності встановлювали при лабораторному моделюванні аеробних і анаеробних умов культивування мулової рідини, а також при дослідженні діючих очисних споруд каналізації. Встановлено, що чим нижче ОВП середовища, тим більше фосфатів мобілізується з мулу у водне середовище в анаеробних умовах обробки і тим більш фосфатів імобілізуються з водного середовища в мул в аеробних умовах.

Біографії авторів

Валентина Александровна Юрченко, Харківський національнийуніверситет будівництва та архітектури вул.Сумська,40, Харків, Україна,61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра безпеки життєдіяльності та інженерної екології

Александр Владимирович Смирнов, Харківський національний університет будівництва та архітектури вул. Сумська, 40, Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра безпеки життєдіяльності та інженерної екології

Анна Юрьевна Бахарева, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра охорони праці та навколишнього середовища

Посилання

  1. Chemical-physical methods for the removal of phosphorus from wastewater (2004). Standart ATV-DVWK-A 202E, 25.
  2. Zaljotova, N. A. (2011). Osobennosti himicheskogo udalenija fosfora pri biologicheskoj ochistki stochnyh vod // Vodosnabzhenie i sanitarnaja tehnika, 11, 40–46.
  3. Henze, M., Harremoes, P., Janssen, P. M. J., Arvin E. (1995). Wastewater treatment – biological and chemical processes. Springer Verlag.
  4. Ruston, G., Fort, C. (2012). Engineering considerations for phosphorus removal. IWEA O&M: seminar, 14.
  5. Barnard, J. L. (2006). Biological nutrient removal: where we have been, where we are going? Proceedings of the Water Environment Federation (WEFTEC), 13, 1–25. doi: 10.2175/193864706783710578
  6. Imhoff, K. R. (1996). Surface water quality objectives and standards in relation to improvement projects. Metropolitan Areas and Rivers : general reports. Roma: Maggio, 1, 33–57.
  7. Randall, C. W., Barnard, J. L., Stensel, H. D. (1992). Design and retrofit of wastewater treatment plants for biological nutrient removal. Water quality management library. Lancaster: TECHNOMIC Publication, 5, 420.
  8. Keller, J., Subramaniam, K., Gosswein, J., Greenfield, P. F. (1997). Nutrient removal from industrial wastewater using single tank sequencing batch reactors. Water Science and Technology, 35 (6), 137–144. doi: 10.1016/s0273-1223(97)00104-2
  9. Mahdy, A. M., Elkhatib E. A., Fathi, N. O. (2007). Drinkig water treatment residuals as an amendment to alkaline soils: Effects on the growth of corn and phosphorus extractabilit. International Journal of Environmental Science and Technology, 4 (4), 489–496. doi: 10.1007/bf03325985
  10. Griffiths, P. C., Stratton, H. M., Seviour, R. J. (2002). Enviromental factors contributing to the “G bacteria” population in full-scale EBPR plants. Water Science and Technology, 46 (4–5), 185–192.
  11. de-Bashan, L. E., Bashan, Y. (2004). Recent advances in removing phosphorus from wastewater and its future use as fertilizer (1997-2003). Water Research, 38 (19), 4222–4246. doi: 10.1016/j.watres.2004.07.014
  12. Banu, R. J., Do, K. U., Yeom, I. T. (2008). Phosphorus removal in low alkalinity secondary effluent using alum. International Journal of Environmental Science and Technology, 5 (1), 93–98. doi: 10.1007/bf03326001
  13. Chemical-Physical Methods for the Removal of Phosphorus from Wastewater (2004). Standard ATV-DVWK-A 202E, 25.
  14. Christensson, M. (1997). Enhanced biological phosphorous. Department of Biotechnology, Lund University. Lund, Sweden, 79.
  15. Janssen, P. M. J., Meinema, K., van der Roest, H. F. (2002). Biological phosphorus removal: manual for design and operation. London: IWA Publishing, 26.
  16. Deinema, M. H., Loosdrecht, M. V., Scholten, A. (1985). Some physiological characteristics of Acinetobacter spp. accumulating large amounts of phosphate. Water Science and Technology, 17, 119–125.
  17. He, S., Gu A. Z., McMahon, K. D. (2006). Fine-scale differences between Accumulibacter-like bacteria in enhanced biological phosphorous removal activated sludge. Water Science and Technology, 54 (1), 111–117. doi: 10.2166/wst.2006.378
  18. Blackall, L. L., Crocetti, G. R., Saunders, A. M., Bond, P. L. (2002). A review and update of the microbiology of enhanced biological phosphorous removal in wastewater treatment plants. Antonie Van Leeuwenhoek, 81, 681–691.
  19. Cloete, T. E., Oosthuizen, D. J. (2001). The role of extracellular exopolymers in the removal of phosphorous from activated sludge. Water Resources, 35 (15), 3595–3598. doi: 10.1016/s0043-1354(01)00093-8
  20. Lur’e, Y. Y., Rybnikova, A. I. (1974). Chimicheskiy analiz proizvodstvenih stochnih vod. Мoscow: Chimiya, 336.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-22

Як цитувати

Юрченко, В. А., Смирнов, А. В., & Бахарева, А. Ю. (2015). Вплив редокс потенціалу середовища на міграцію фосфору в муловій рідині. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6(78), 78–84. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55395

Номер

Том 6 № 6(78) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин. Екологія

Розділ

Екологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Валентина Александровна Юрченко, Александр Владимирович Смирнов, Анна Юрьевна Бахарева

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.