Розробка та аналіз нейромережі для прогнозування параметрів ефективності насадки регенератора сколварної печі

Автор(и)

  • Артем Александрович Мигура Національний технічний університет «ХПІ» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5057-254X
  • Александр Вадимович Кошельник Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України вул. Дм. Пожарського, 2/10, м. Харків, Україна, 61046, Україна https://orcid.org/0000-0001-6521-4403

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55482

Ключові слова:

скловарна піч, регенератор, насадка, вогнетрив, прогнозування, нейронні мережі, активаційна функція

Анотація

Розглянуто основні режимні та конструктивні параметри, що впливають на ефективність роботи регенераторів скловарних печей. Розроблено та проаналізовано нейронна мережа для вибору оптимальних видів вогнетривких матеріалів насадки регенератора в залежності від температури та типу насадки. Надано рекомендації щодо вибору архітектури нейромережевої моделі для прогнозування різноманітних характеристик регенератора.

Біографії авторів

Артем Александрович Мигура, Національний технічний університет «ХПІ» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Молодший науковий співробітник

Александр Вадимович Кошельник, Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України вул. Дм. Пожарського, 2/10, м. Харків, Україна, 61046

Кандидат технічних наук, доцент

Посилання

  1. Alemasov, V. (1989). Matematicheskoe modelirovanie vysokotemperaturnykh protsessov v enerhosilovykh ustanovkakh. Moscow: Nauka, 256.
  2. Energopotreblenie v proizvodstve sortovogo, borosilikatnogo i specialnogo stekla (2005). Moscow: Ekolain, 16.
  3. Spravochnik po nailuchshim dostupnim techicheskim metodam ispolzovania energoresursov v stekolnoy promishlennosti: proizvodstvo sortovogo i tarnogo stekla (2005). Moscow: Ekolain, 16.
  4. Boyarunets, A. (2006). Uvelichevayushchaysya potrebnost ukrainskikh stekolnikh predriyatiy v visokokachestvenykh ogneuporakh otkryvaet dorogu importu. Metall, Metall+ogneupory, 14–24.
  5. Тrier, W. (1984). Glasschmelzoefen. Konstruktion und Betriebsverhalten. Berlin−Heidelberg−New York−Tokyo: Springer Verlag, 338. doi: 10.1007/978-3-642-82067-0
  6. Gramatte, W., Horak, J., Moegling, G., Triessing, A. (1986). Measurement of Convective Heat Transfer Coefficient for Various Checker Systems in Glass Tank Regenerators. Interceram, 35, 38–41.
  7. Akselrod, L. et. al. (2002). Sluzhba ogneuporov. Moscow: Intermet Inzhinirng, 656.
  8. Schep, J., Kers, G. (2010). Practical experiences with an all oxygen-gas fired container glass furnace during its 16 years campaign. 10th ESG Conference, May 30th–June 2nd. Magdeburg.
  9. Worrell, E., Galitsky, C., Masanet, E., Graus, W. (2008). Energy Efficiency Improvement and Cost Saving Opportunities for the Glass Industry. An ENERGY STAR Guide for Energy and Plant Managers. Berkeley, 113. doi: http://dx.doi.org/10.2172/927883" target="_blank">10.2172/927883
  10. Lankhorst, A., van Limpt, H., Habraken, A., Beerkens. R. (2010). Simulation study of impact furnace design on specific energy consumption, NOx emission levels, volatilization rates and refractory corrosion. 10th ESG Conference. Magdeburg.
  11. Auchet, O. (2005). Contribution to simplified modeling of glass furnaces. Institut National Polytechnique de Lorraine. Lorraine.
  12. Koshel'nik, O. V. (2008). Vybir efektyvnyh konstruktyvnyh i ekspluatacijnyh parametriv regeneratyvnyh teploobminnykiv sklovarnyh pechej vannogo typu. Energotehnologii i resursosberezhenie, 6, 17–23.
  13. Koshelnik, A., Migura, A. (2013). Prognozirovanie i vybor racionalnyкh rezhimov raboty teploobmennikov sistem utilizacii teploty steklovarennyкh pechey. Innovacionnye puti modernizacii bazovyh otraslej promyshlennosti, jenergo- i resursosberezhenie, okhrana okruzhayushhey prirodnoy sredy. Sbornik trudov ІІ Mezhotraslevoy nauchno-prakticheskoi konferentsii molodykh uchenykh i specialistov. Кharkov: Energostal, 77–83.
  14. Heinlingestaed, W. (1928/29). Die Berechnung von Wärmespiechern. Arch. Eisenhüttenw, 2, 330.
  15. Rummel, K. (1930/31). Berechnung der Wärmespiechern. Arch. Eisenhüttenw, 4, 367.
  16. Schack. A., (1943/44). Die Berechnung der Regeneratoren. Arch. Eisenhüttenw, 17, 101–118.
  17. Stuke, B. (1948). Berechnung des Wärmeaustauches in Regeneratoren mit zylindrischen oder kegelförgmigen Füllmsterial. Angewandte Chemie, 20 (10), 262–268. doi: 10.1002/ange.19480201004
  18. Koshelnіk, O. (1999). Universalnyj vychislitelnyj kompleks dlya modelirovaniya teplovykh rezhimov regeneratorov steklovarennykh pechey. Integrovani tekhnologii ta energozberegennya, 2, 88–95.
  19. Haykin, S. (1994). Neural Networks: A Comprehensive Foundation. New York: MacMillan Publishing Co., 696.
  20. Bishop, C. (1995). Neural networks for pattern Recognition. Oxford: Clarendon Press, 482.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-25

Як цитувати

Мигура, А. А., & Кошельник, А. В. (2015). Розробка та аналіз нейромережі для прогнозування параметрів ефективності насадки регенератора сколварної печі. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(8(78), 29–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55482

Номер

Том 6 № 8(78) (2015): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Артем Александрович Мигура, Александр Вадимович Кошельник

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.