Феноменологічне вивчення в'язкості та щільності розчинів гидроксидів лужних металів

Автор(и)

  • Владимир Георгиевич Нефедов Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8., Україна https://orcid.org/0000-0002-5594-0476
  • Александр Григорьевич Атапин Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8., Україна https://orcid.org/0000-0003-0383-9074
  • Дмитрий Аркадиевич Головко Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8., Україна https://orcid.org/0000-0003-0379-083X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55920

Ключові слова:

кристалографічний радіус, первинна та вторинна гідратація іонів, щільність, в'язкість, структорозміцнюючі і структуроруйнуючі іони

Анотація

На підставі даних про величину кристалографічних і гідратованих радіусів іонів лужних металів розглянуто їх вплив на щільність і в'язкість їх концентрованих розчинів. Запропоновано спосіб оцінки числа гідратації для іонів лужних металів в області високих концентрацій. Виявлено особливості впливу структурозміцнюючих і структуроруйнуючих іонів на в'язкість та щільність розчинів гідроксидів лужних металів.

Біографії авторів

Владимир Георгиевич Нефедов, Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8.

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електрохімічних та природоохоронних технологій

Александр Григорьевич Атапин, Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8.

Аспірант

Кафедра електрохімічних та природоохоронних технологій

Дмитрий Аркадиевич Головко, Український державний хіміко-технологічний університет Україна, м. Днепропетровск, просп. Гагаріна, 8.

Кандидат хімічних наук, доцент

Кафедра неорганічної хімії

Посилання

  1. Kleperis, J. (2012). Electrolysis. Rijeka: InTech, 290. doi: 10.5772/2820
  2. Ropp, R. C. (2013). Encyclopedia of the alkaline earth compounds. Elsevier, 1187. doi: 10.1016/B978-0-444-59550-8.01001-2
  3. Sharma, V. K (2008). Ferrates: synthesis, properties, and applications in water and wastewater treatment. Oxford: University Press, 509. doi: 10.1021/bk-2008-0985.fw001
  4. Alsheyab, M. Jia-Qia, J., Stanford, C. (2009). On-line production of ferrate with an electrochemical method and its potential application for wastewater treatment – A review. Journal of Environmental Management, 90 (3), 1350–1356. doi: 10.1016/j.jenvman.2008.10.001
  5. Lapicque, F., Valentin, G. (2002). Direct electrochemical preparation of solid potassium ferrate. Electrochemistry Communications, 4 (10), 764–766. doi: 10.1016/s1388-2481(02)00438-1
  6. He, W., Liu, G., Cui, W., Tang, Y. (2011). Effect of KIO3 additive on the direct electrosynthesis of K2FeO4. Russian Journal of electrochemistry, 47 (11), 1287–1292. doi: 10.1134/s1023193511110097
  7. Golovko, D. A., Nefedov, V. G., Girenko, D. V., Cherenkova, O. A. (2013). Elektroliz kontsentrirovannyih schelochnyih rastvorov. Soobschenie 1. Vliyanie faktorov na razmeryi vyidelyayuschihsya kislorodnyih puzyirey. Voprosyi himii i himicheskoy tehnologii, 4, 144–148.
  8. Nefedov, V. G., Atapin, A. G., Golovko, D. A. (2015). Elektroliz koncentrirovannih shelochnih rastvorov. 2. Faktori, vliyaushie na razmeri videlyaushihsya vodorodnih pyzirei. Voprosyi himii i himicheskoy tehnologii, 2, 51–52.
  9. Butyirskaya, E. V., Shaposhnik, V. A., Butyirskiy, A. M. (2004). Sravnitelnyiy analiz struktur gidratnyih obolochek kationov litiya i kaliya. Vestnik Samarskogo Gosudarstvennogo Universiteta. Seriya "Himiya, Biologiya, Farmatsiya", 2, 25–27.
  10. Butyirskaya, E. V., Shaposhnik, V. A., Butyirskiy, A. M., Rozhkova, A. G. (2006). Kvantovohimicheskiy raschet gidratatsii soley schelochnyih metallov. Zhurnal strukturnoi himii, 47, 89–93.
  11. Klugman, I. Yu. (1999). Ekvivalentnaya elektroprovodnost vodnyih rastvorov. Elektrohmiya, 1 (35), 85–92.
  12. Hall, S., McMahon, B. eds. (2005). International Tables for Crystallography. Vol. G: Definition and exchange of crystallographic data. Springer, 598. doi: 10.1107/97809553602060000107
  13. Dansurun, D. H. (1994). Opredelenie chisel gidratacii nekotorih otricatelnih ionov mass–spektrograficheskim metodom polekogo ispareniya ionov iz rastvora. Moscow, 29.
  14. Samoylov, O. Ya. (1957). Struktura vodnyih rastvorov elektrolitov i gidratatsiya ionov. Moscow: Izd-vo AN SSSR, 185.
  15. Klygman, I. U. (1997). Vyazkost rastvorov silnih elektrolitov tipa 1:1. Elektrohimiya, 33 (3), 337–345.
  16. Volkov, A. I., Zharskiy, I. M. (2005). Bolshoy himicheskiy spravochnik. Minsk: Sovremennya shkola, 608.
  17. Shishelova, T. I., Korzyn, N. L., Tolstoi, M. U. (2014). Perspektivy i napravleniya v issledovanii vodi. Mezhdunarodnyi jurnal prikladnyh i fundamentalnyh issledovanii, 3, 231–231.
  18. Sipos, P. M., Hefter, G., May, P. M. (2000). Viscosities and Densities of Highly Concentrated Aqueous MOH Solutions (M+ ) Na+, K+, Li+, Cs+, (CH3)4N+) at 25.0 °C. Journal of Chemical and Engineering Data, 45 (4), 613–617. doi: 10.1021/je000019h
  19. Zacepina, G. N. (1998). Fizicheskie svoistva i stryktyra vodi. Moscow: Izd-vo Mosk. In-ta, 184.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-22

Як цитувати

Нефедов, В. Г., Атапин, А. Г., & Головко, Д. А. (2015). Феноменологічне вивчення в’язкості та щільності розчинів гидроксидів лужних металів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(6(78), 27–33. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.55920

Номер

Том 6 № 6(78) (2015): Технології органічних та неорганічних речовин. Екологія

Розділ

Технології органічних та неорганічних речовин

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Владимир Георгиевич Нефедов, Александр Григорьевич Атапин, Дмитрий Аркадиевич Головко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.