Модифіковані вугле-графітові матеріали для пристроїв генерування і накопичення енергії
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2012.5710Ключові слова:
інтеркаляція, імпедансна спектроскопія, малокутове рентгенівське розсіювання, окислений графіт, псевдоконденсаторАнотація
Запропонована інтеркаляційно – ультразвукова модифікація природнього графіту, яка забезпечує його ефективне використання як катодного матеріалу літієвих джерел струму. Вперше синтезовано супрамолекулярний ансамбль конфігурації мезопористий графіт – фероцен, як активний матеріал для псевдоконденсаторівПосилання
- Modern battery technology / Ed. Tuck C. D. S. - New - York : Ellis Horwook, 1991. - 579 p.
- Физико - химические свойства графита и его соединений / Черныш И. П., Карпов И. И., Приходько Г. П., Шай В. М. – К.: Наукова думка, 1990.–200 с.
- B.E. Conway, Electrochemical Supercapacitors, Plenum Publishing, New York, 1999.
- Mark W. Verbrugge, Ping Liu, Souren Soukiazian, Activated-carbon electric-double-layer capacitors: electrochemical characterization and adaptive algorithm implementation, J. Power Sources 141 (2005) 369–385.
- Nagelberg A. S., Worrell W. L. Alkali metal intercalated transition metal
- disulfides: a thermodynamic model // J. Sol. State Chem. – 1981. – Vol. 38. - № 3. – Р. 321 – 334.
- McKinnon W. R., Haering R. R. Physical mechanisms of intercalation // Modern Aspects of Eiectrochemistry. – New York. – 1983. – №15. – P. 235 – 261.
- Войтович C.А. Ієрархічна дублетно-матрична структура C для Li+- та Mg++-інтеркаляційного струмоутворення / C.А. Войтович, І.І. Григорчак,
- М. В. Матвіїв // Фізична інженерія поверхні. – 2010. – T. 8, № 1. – С. 43-52.
- Кромптон Т. Первичные источники тока . Пер. с англ. - М. : Мир,
- - 328 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Роман Ярославович Швець, Іван Іванович Григорчак, Юрій Орестович Кулик, Надія Теофілівна Покладок
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.