До питання про зниження енергоємності процесу електролізу алюмінію

Автор(и)

  • Іван Федорович Червоний Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна
  • Геннадій Іванович Щербань Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна
  • Віктор Миколайович Бредіхін Донецький національний технічний університет Вул. Артема, 58, м. Донецьк, Україна, 83001, Україна
  • Микола Олександрович Маняк Донецький національний технічний університет Вул. Артема, 58, м. Донецьк, Україна, 83001, Україна
  • Ігор Євгенович Лукошніков Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006, Україна
  • Дмитро Володимирович Прутцков Державний науково-дослідний інститут титану Пр. Леніна, 180, м. Запоріжжя, Україна, 69035, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2012.5721

Ключові слова:

Алюміній, глинозем, електролізер, оптимізація, контроль

Анотація

Розглянута можливість зниження енергоємності процесу електролізу алюмінію при оптимізації магнітогідродинамічного режиму електролізера. Періодичне коригування положення анода з чергуванням циклів автоматичної подачі глинозему збільшило швидкість циркуляції електроліту

Біографії авторів

Іван Федорович Червоний, Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою

Кафедра металургії кольорових металів

Геннадій Іванович Щербань, Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Аспірант

Віктор Миколайович Бредіхін, Донецький національний технічний університет Вул. Артема, 58, м. Донецьк, Україна, 83001

Кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, професор

Кафедра кольорових металів і конструкційних матеріалів

Микола Олександрович Маняк, Донецький національний технічний університет Вул. Артема, 58, м. Донецьк, Україна, 83001

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедрою

Кафедра кольорових металів і конструкційних матеріалів

Ігор Євгенович Лукошніков, Запорізька державна інженерна академія Пр. Леніна, 226, м. Запоріжжя, Україна, 69006

Кандидат технічних наук, доцент, доцент

Кафедра металургії кольорових металів

Дмитро Володимирович Прутцков, Державний науково-дослідний інститут титану Пр. Леніна, 180, м. Запоріжжя, Україна, 69035

Доктор хімічних наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії

Посилання

  1. Grjotheim, K. Aluminum electrolysis / K. Grjotheim [and others]. – Dusseldorf: Aluminum-Verlag, 1982. – 271 p.
  2. Пауль Клемент Ферштрекен (BE), Йозеф Теодор Аэгтен (BE) Сен-сорное устройство, для измерения температуры и способ измерения температуры ликвидуса криолитовых расплавов. Патент РФ №2128826, 1999 г.
  3. Березин А.И. (RU), Турусов С.Н. (RU), Ножко С.И. (RU), Роднов О.О. (RU), Манн В.Х. (RU), Бузунов В.Ю. (RU), Тараканов А.В. (RU), Гриднев А.А. (RU) Патент РФ №2303246 Способ определения температуры ликвидуса расплава электролита в алюминиевом электролизере и устройство для его осуществления. - 2007.
  4. Solheim, S. Rolseth, E. Skybakmoen, L. Støen, Å. Sterten, T. Støre, "Liquidus Temperature and Alumina Solubility in the System Na3AlF6-AlF3-LiF-CaF2-MgF2", Light Metals (1995), 451-460.
  5. R. D. Peterson, A. T. Tabereaux, "Liquidus Curves for the Cryolite-AlF3-CaF2-Al2O3 System in Aluminum Cell Electrolytes", Light Metals (1987), 383-388.
  6. S. S. Lee, K.-S. Lei, P. Xu, J. J. Brown Jr., "Determination of Melting Temperatures and Al2O3 Solubilities for Hall Cell Electrolyte Compositions", Light Metals (1984), 841-855.
  7. E. W. Dewing, "The Chemistry of the Alumina Reduction Cell", Can. Metallurgical Quarterly (1974), 13 (No.4), 607-618.
  8. J. Híveš, J. Thonstad, Å. Sterten, P. Fellner, "Electrical Conductivity of Molten Cryolite-Based Mixtures Obtained with a Tube-Type Cell made of Pyrolytic Boron Nitride", Light Metals (1994), 187-194.
  9. L. Wang, A. T. Tabereaux, N. E. Richards, "The Electrical Conductivity of Cryolite Melts Containing Aluminum Carbide", Light Metals (1994), 177-194.
  10. X. Wang, R. D. Peterson, A. T. Tabereaux, "A Multiple Regression Equation for the Electrical Conductivity of Cryolite Melts", Light Metals (1993), 247-255.
  11. M. Chrenková, V. Danek, A. Silný, T. Utigard, "Density, Electrical Conductivity and Viscosity of Low Melting Baths for Aluminium Electrolysis", Light Metals (1996), 227-232.
  12. G. Choudhary, "Electrical Conductivity for Aluminum Cell Electrolyte between 950 -1025 °C by Regression Equation",J. Electrochem. Soc. (1973), Vol.120, No.3, 381-383.
  13. Г.И. Щербань, И.Е. Лукошников, Д.В. Прутцков, И.Ф. Червоный, О.А. Позднякова. Контроль обратной ЭДС и общего сопротивления алюминиевого электролизера / Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2011. - № 3/6 (51). – С. 14-17.

##submission.downloads##

Опубліковано

2012-08-20

Як цитувати

Червоний, І. Ф., Щербань, Г. І., Бредіхін, В. М., Маняк, М. О., Лукошніков, І. Є., & Прутцков, Д. В. (2012). До питання про зниження енергоємності процесу електролізу алюмінію. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(8(58), 17–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2012.5721

Номер

Том 4 № 8(58) (2012): Енергозберігаючі технології та обладнання

Розділ

Енергозберігаючі технології та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2014 Іван Федорович Червоний, Геннадій Іванович Щербань, Віктор Миколайович Бредіхін, Микола Олександрович Маняк, Ігор Євгенович Лукошніков, Дмитро Володимирович Прутцков

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.