Аналіз часу розповсюдження метрових хвиль в приземному шарі для задач високоточної синхронізації часу і частоти
DOI:
https://doi.org/10.15587/1729-4061.2009.5891Анотація
Розглянуто питання, пов'язані з поширенням радіохвиль в приземному шарі. Розроблена і описана в статті модель може бути використана для прогнозування тимчасової затримки, яка виникає при поширення радіосигналів в приземному шарі тропосфери, і дозволяє отримати її чисельні оцінки для подальшого обліку та компенсації похибки, зумовленої нестабільністю часу затримкиПосилання
- Мангелл А. Дж. Национальные эталоны времени и частоты // ТИИЭР. –1986. -Т.74, № 1.
- Болотов И.М., Геворкян А.Г. Развитие научно-технических основ СЕВ. //Радионавигация и время. – 1992. - № 1. – с. 50 – 52.
- Величко О. М., Миронов М.Т., Сидоренко Г.С. та ін. Державна програма створення та розвитку Державної служби єдиного часу і еталонних частот. //Український метрологічний журнал. –1996, вип. 4. – С. 13–16. 4. – С. 13–16.
- Клейман. О.С., Оголюк В.П., Сидоренко Г.С. та ін. Державний первинний еталон одиниць часу і частоти//Український метрологічний журнал. –1997, вип. 3. – С. 18–23.
- Глобальна система визначення Клейман. О.С., Оголюк В.П., Сидоренко Г.С. та ін. Державний первинний еталон одиниць часу і частоти//Український метрологічний журнал. –1997, вип. 3. – С. 18–23.
- Синхронизация высокоточных мер времени и частоты. Палий Г.Н., Артемь-ев Е.В., Изд-во стандартов, 1976, 168 с.
- Шполянский В.А. Хронометрические системы. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение. 1980. – 584 с.
- Дистанционные методы и средства исследования процессов в атмосфере Земли // под ред. Кащеева Б.Л, Лагутина М.Ф., Прошкина Е.Г. Харьков, Бизнес информ, 2002. – 418 С. – с. 219-305.
- Антипов И.Е., Коваль Ю.А., Обельченко В.В. Развитие теории и совершенствование радиометеорных систем связи и синхронизации. Харьков: Коллегиум, 2006. 308 с.
- Глобальна система визначення місцеположення (GPS). Теорія і практика / Б. Гофман – Велленгоф, Г. Ліхтенеггер, Д. Коллінз; Пер. з англ. третього вид. під ред. Я.С. Яцківа. – Київ: Наук. думка, 1995. – 380 с.
- М.П. Долуханов Распространение радиоволн– 2-е изд. – М.: Изд-во Связь, 1965. – 399 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2014 Иван Евгеньевич Антипов, Евгения Юрьевна Бондарь, Александр Алексеевич Костыря, Елена Александровна Иванова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.
