Формування знань-орієнтованих баз даних для визначення комплексної методики ідентифікації якості складних систем

Автор(и)

  • Тетяна Володимирівна Козуля Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-5107-9140
  • Наталья Валеріївна Шаронова Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-8161-552X
  • Марія Михайлівна Козуля Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-4090-8481
  • Ярослав Володимирович Святкін Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0001-6828-6699

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.60590

Ключові слова:

прийняття рішень, ідентифікація якості, імовірнісно-ентропійна оцінка, інформаційно-програмне забезпечення, природно-техногенний об’єкт

Анотація

Надано результати дослідження питань з визначення знань-орієнтованих інформаційних баз для розв’язання задач оцінювання стану безпеки системного об’єкта з урахуванням його організаційної структури, функціональності, взаємодії з навколишнім середовищем. Надано математичне обґрунтування визначення комплексної методики ідентифікації якості складних систем. Розроблено інформаційно-програмне забезпечення реалізації методів визначення стану складних природно-техногенних об’єктів.

Біографії авторів

Тетяна Володимирівна Козуля, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор

Кафедра комп’ютерного моніторингу та логістики

Наталья Валеріївна Шаронова, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра інтелектуальних комп’ютерних систем

Марія Михайлівна Козуля, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Аспірант

Кафедра інтелектуальних комп’ютерних систем

Ярослав Володимирович Святкін, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» вул. Багалія, 21, м. Харків, Україна, 61002

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра комп’ютерного моніторинга та логістики

Посилання

  1. Zgurovs'kij, M. Z., Pankratova, N. D. (2007). Osnovi sistemnogo analіzu. Kyiv: Vidavnicha grupa BHV, 544.
  2. Nikolis, G., Prigozhin, I. (1979). Samoorganizacija v neravnovesnyh sistemah: Ot dissipativnyh struktur k uporjadochennosti cherez fluktuacii. Moscow: Mir, 512.
  3. Brilljujen, L. (1966). Nauchnaja neopredelennost' i informacija. Moscow: Mir, 272.
  4. Vjatkin, V. B. (2012). Sinergeticheskaja teorija informacii: pojasnenija i terminologicheskie zamechanija. Nauchnyj zhurnal KubGAU. 80 (06), 1–36. Available at: http://ej.kubagro.ru/2012/06/pdf/46.pdf
  5. Prigozhin, I. R. (2000). Konec neopredelennosti. Izhevsk..NIC, 208.
  6. Prigozhin, I. R., Stengers, I. (1986). Porjadok iz haosa. Moscow: Nauka, 432.
  7. Koval', A. V., Bojko, Ju. D., Zajceva, E. A. (2014). Model' scenarno-celevogo pohoda pri postroenii informacionno-analiticheskoj sistemy. Sistemnyj analiz i informacionnye tehnologi: materialy 16-j Mezhdu narod. n-t konf. SAIT-14. Kyiv: UNK «IPSA» NUTU «KPI», 105–106.
  8. Gorban', I. I. (2013). Jentropija neopredelennosti. Matematichnі mashini і sistemi, 2, 105–117.
  9. Vechіrs'ka, І. D., Shabanov-Kushnarenko, Ju. P. (2007). Pro doslіdzhennja vlastivostej lіnіjnih logіchnih peretvoren'. Sistemi obrobki іnformacіi. 8 (66), 130–133.
  10. Wang, X. (2007). Editorial: Environmental Informatics for Environmental Planning and Management. Journal of Environmental Informatics, 9 (1), 1–3. doi: 10.3808/jei.200700082
  11. Kumari, J. (2006). Entropy Change as Influenced by Anthropogenic Impact on a Boreal Land Cover – A Case Study. Journal of Environmental Informatics, 7 (2), 75–83. doi: 10.3808/jei.200600069
  12. Jung, J.-Y., Chin, C.-H., Cardoso, J. (2011). An entropy-based uncertainty measure of process models. Information Processing Letters, 111 (3), 135–141. doi: 10.1016/j.ipl.2010.10.022
  13. Chundi, P., Zhang, R. (2006). Entropy Based Measure Functions for Analyzing Time Stamped Documents, Proceedings of the Fourth Workshop on Text Mining. Sixth SIAM International Conference on Data Mining, Hyatt Regency Bethesda, Bethesda, Maryland.
  14. Barabash, O. V., Savchenko, V. A., Sljunjaev, A. S. (2010). Pobudova nechіtkoi bazi znan' sistemi upravlіnnja skladnoju organіzacіjno-tehnіchnoju sistemoju. Aviacionno-kosmicheskaja tehnika i tehnologija, 2 (69), 79–82.
  15. Goljan, N. V., Shabanov-Kushnarenko, Ju. P. (2011). Algebro-logicheskie modeli konstrukcij nejavnogo vybora v biznes processah. Sistemi obrobki іnformacіi. 8 (98), 275–278.
  16. Judickij, S. A. (2001). Scenarno-celevoj podhod k sistemnomu analizu. Avtomatika i telemehanika. 4, 63–175.
  17. Kozulja, T. V. (2010). Procesi ekologіchnogo reguljuvannja. Koncepcіja korporativnoi ekologіchnoi sistemi: monografіja. Kharkіv: NTU «KhPI», 588.
  18. Sukachov, V. I. (2001). Osnovy sinergetiki. Kyiv: Obereg, 287.
  19. Haken, G. (1989). Sinergetika: ierarhii neustojchivostej v samoorganizujushhihsja sistemah i ustrojstvah. Moscow: Mir, 423.
  20. Nikolas, Dzh. (1989). Dinamika ierarhicheskih sistem: jevoljucionnoe predstavlenie. Moscow: Mir, 488.
  21. Kozulja, T. V., Sharonova, N. V. (2005). Sinergetika і prijnjattja upravlіns'kogo rіshennja v umovah funkcіonuvannja korporativnoi ekologіchnoi sistemi. Іnformacіjnі tehnologіi ta komp’juterna іnzhenerіja, 2, 31–36.
  22. Fedulov, A. A., Fedulov, Ju. G., Cygichko, V. N. (1979). Vvedenie v teoriju statisticheski nenadezhnyh reshenij. Moscow: Statistika, 279.
  23. Ovezgel'dyev, A. O., Petrov, Je. G., Petrov, K. Je. (2002). Sintez i identifikacija modelej mnogofaktornogo ocenivanija i optimizacii. Kyiv: Naukova Dumka, 163.
  24. Kozulja, T. V. (2015). Metodologіja ekologіchnogo monіtoringu ta upravlіnnja prirodno-tehnogennimi ob’ektami. Navchal'nij posіbnik. Kharkіv: NTU «KhPI», 288.
  25. Kozulja, T. V. (2014). Teoretiko-prakticheskie osnovy metodologii kompleksnoj ocenki jekologichnosti territorial'nyh i ob’ektovyh sistem. Saarbrücken: Palmarium Academic Publishing, 298.
  26. Kolmagorov, A. N. (1987). Teorija informacii i teorija algoritmov. Moscow: Nauka, 304.
  27. Bodrov, V. I., Lazareva, T. Ja., Martem'janov, Ju. F. (2004). Matematicheskie metody prinjatija reshenij. Tambov: Izdatelstvo Tambovskogo gosudarstvenogo tehnicheskogo universiteta, 124.
  28. Arosen'ev, Ju. N., Shelobaev, S. I., Davydova, T. Ju. (2003). Prinjatie reshenij. Integrirovannye intellektual'nye sistemy. Moscow: JuNITI-DANA, 270.
  29. Larichev, O. I., Moshkovich, E. M. (1996). Kachestvennye metody prinjatija reshenij. Verbal'nyj analiz reshenij. Moscow: Nauka, Fizmatlit, 208.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-02-28

Як цитувати

Козуля, Т. В., Шаронова, Н. В., Козуля, М. М., & Святкін, Я. В. (2016). Формування знань-орієнтованих баз даних для визначення комплексної методики ідентифікації якості складних систем. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(2(79), 13–21. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.60590

Номер

Том 1 № 2(79) (2016): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Тетяна Володимирівна Козуля, Наталья Валеріївна Шаронова, Марія Михайлівна Козуля, Ярослав Володимирович Святкін

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.