Дослідження причин виникнення невизначеностей у системах із ситуаційною обізнаністю та аналіз методів їх опрацювання

Автор(и)

  • Христина Ігорівна Микіч Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0002-4324-2080
  • Євген Вікторович Буров Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013, Україна https://orcid.org/0000-0001-6124-3995

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.60828

Ключові слова:

ситуаційна обізнаність, невизначеність, модель, інтерпретована система, прийняття рішення, релевантність, онтологія, нечіткість

Анотація

У статті розглянуто методи опрацювання невизначеностей у системах із ситуаційною обізнаністю. Описано основні типи та причини невизначеностей. Розглянуто три типи моделей ситуаційної обізнаності. Також проаналізовано невизначеності для різних етапів моделі ситуаційної обізнаності. Наведено методи та засоби щодо зменшення впливу невизначеностейна цих етапах.

Біографії авторів

Христина Ігорівна Микіч, Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Аспірант

Кафедра інформаційних систем та мереж

Євген Вікторович Буров, Національний університет «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, м. Львів, Україна, 79013

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра інформаційних систем та мереж

Посилання

  1. Brehmer, B. (2005). The Dynamic OODA Loop: Amalgamating Boyd’s OODA Loop and the Cybernetic Approach to Command and Control. Proceedings of the 10th international command and control research technology symposium. Swedish National Defence College, 1–15.
  2. Jousselme, A., Maupin, P., Boss´e, E. (2003). Uncertainty in a Situation Analysis Perspective. 6th Annual Conference on Information Fusion, 1207–1214.
  3. Jousselme, A., Maupin, P. (2007). Interpreted Systems for Situation Analysis. 10th International Conference on Information Fusion, 1–11.
  4. Lytvyn, V. (2014). Metod vykorystannia ontolohii u petli OODA. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», 783, 137–144.
  5. Endsley, M., Mica, R. (2000). Theoretical underpinnings of situation awareness: a critical review Process More Data≠More Information. Situation Awareness Analysis and Measurement, 301, 3–32.
  6. White, F. E. (1988). A Model for Data Fusion. Proc. 1st National Symposium on Sensor Fusion, 153–158.
  7. Steinberg, A. N., Bowman, C. L., White, F. E. (1999). Revisions to the JDL Model. Sensor Fusion: Architectures, Algorithms, and Applications, Proceedings of the SPIE, 3719, 430–441.
  8. Fagin, R., Halpern, J. Y. (1994). Reasoning about knowledge and probability. Journal of the ACM, 41 (2), 340–367. doi: 10.1145/174652.174658
  9. Fagin, R., Halpern, J. Y. (1987). Belief, awareness, and limited reasoning. Artificial Intelligence, 34 (1), 39–76. doi: 10.1016/0004-3702(87)90003-8
  10. Farahbod, R., Glässer, U., Bosse, E., Goutouni, A. (2008). Integrating Abstract State Machines and Interpreted Systems for Situation Analysis Decision Support Design. The 11th International Conference on Information Fusion, 1566–1573.
  11. Endsley, M. R. (2015). Final Reflections: Situation Awareness Models and Measures. Journal of Cognitive Engineering and Decision Making, 9 (1), 101–111. doi: 10.1177/1555343415573911
  12. Nilsson, M., Laere, J. van, Susi, T., Ziemke, T. (2012). Information fusion in practice: A distributed cognition perspective on the active role of users. Information Fusion, 13 (1), 60–78. doi: 10.1016/j.inffus.2011.01.005
  13. Riveiro, M., Falkman, G., Ziemke, T., Gustavsson, P. (2008). Extending the scope of Situation Analysis. The 11th International Conference on Information Fusion, 1–8.
  14. Jousselme, A.-L., Chunsheng Liu, Grenier, D., Bosse, E. (2006). Measuring ambiguity in the evidence theory. IEEE Transactions on Systems, Man, and Cybernetics – Part A: Systems and Humans, 36 (5), 890–903. doi: 10.1109/tsmca.2005.853483
  15. Jousselme, A., Maupin, P. (2013). Comparison of uncertainty representations for missing data in information retrieval. The 16th International Conference on Information Fusion, 1902–1909.
  16. Snidaro, L., Visentini, I., Bryan, K. (2015). Fusing uncertain knowledge and evidence for maritime situational awareness via Markov Logic Networks. Information Fusion, 21, 159–172. doi: 10.1016/j.inffus.2013.03.004
  17. Costa, P., Laskey, K., Blasch, E., Jousselme, A. (2012). Towards Unbiased Evaluation of Uncertainty Reasoning: The URREF Ontology The 15th International Conference on Information Fusion, 2301–2308.
  18. Krause, P., Clark, D. (1993). Representing Uncertain Knowledge: An Artificial Intelligence Approach. Kluwer Academic Publishers. doi: 10.1007/978-94-011-2084-5
  19. Bouchon-Meunier, B., Nguyen, H. T. (1996). Les incertitudes dans les systemes intelligents. Press Universitaires de France, Paris.
  20. Klir, G. J., Wierman, M. J. (1999). Uncertainty-Based Information: elements of generalized information theory. 2nd edition. Verlag Berlin Heidelberg 15, 178.
  21. Smets, P. (1997). Imperfect information: Imprecision and uncertainty. Uncertainty Management in Information Systems, 225–254. doi: 10.1007/978-1-4615-6245-0_8
  22. Olive, A. (2007). Conceptual Modeling of Information Systems. Springer Berlin Heidelberg, 471. doi: 10.1007/978-3-540-39390-0
  23. Lytvyn, V. V., Kraiovskyi, V. Ia., Shakhovska, N. B. (2009). Vykorystannia adaptyvnykh ontolohii v intelektualnykh systemakh pryiniattia rishen. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4/3 (40), 7–12. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/20838/18477

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-02-27

Як цитувати

Микіч, Х. І., & Буров, Є. В. (2016). Дослідження причин виникнення невизначеностей у системах із ситуаційною обізнаністю та аналіз методів їх опрацювання. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1(4(79), 19–27. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.60828

Номер

Том 1 № 4(79) (2016): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Христина Ігорівна Микіч, Євген Вікторович Буров

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.