Інформаційні технології оптимізації конструкції та технології виготовлення гумометалевих виробів

Автор(и)

  • Oksana Saveleva Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-0453-4777
  • Iraida Stanovska Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-5884-4228
  • Elena Lebedeva Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0003-3659-1394
  • Alla Toropenko Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-2852-1495

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65456

Ключові слова:

гумометалеві вироби, зв'язність параметрів, генетичні алгоритми, комплексні символьні моделі

Анотація

Показано, що причиною високого відсотку бракованих гумометалевих виробів на виході технологічного процесу їхнього виготовлення є ігнорування на етапі проектування зв'язності параметрів підсистем окремо всередині конструкції і технології, а також між цими підсистемами. Побудована комплексна оптимізаційна модель конструкції та технології. Запропонована комплексна символьна модель для еволюційної оптимізації за допомогою генетичного алгоритму. 

Біографії авторів

Oksana Saveleva, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра нафтогазового та хімічного машинобудування

Iraida Stanovska, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кандидат технічних наук

Кафедра вищої математики та моделювання систем

Elena Lebedeva, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кафедра нафтогазового та хімічного машинобудування

Alla Toropenko, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кандидат технічних наук

Кафедра нафтогазового та хімічного машинобудування

Посилання

  1. Grinberg, P. B., Poleschenko, K. N., Surikov, V. I., Tarasov, E. E. (2012). Tehnologiya naneseniya nanostrukturirovannyih metallopokryitii. Vestnik Omskogo universiteta, 2 (64), 249–252.
  2. Eggbeer, D., Bibb, R. J., Evans, L. P., Ji, L. (2013). Evaluation of direct and indirect additive manufacture of maxillofacial prostheses. Institution of Mechanical Engineers, 226 (9), 718–726.
  3. Asano, E., Sugira, T., Kimura, N., Toyama, T., Taguchi, T. (2014). Small and lightweight anti-vibration rubber products. Technical Review, 79, 47–50.
  4. Rubber metal buffers. Available at: http://www.hokon-verschlusstechnik.de/userfiles/pdf/M-%20Gummipuffer/M-1-Rubber-metal-buffers.pdf
  5. Banića, M., Stamenković, D., Milošević, M., Miltenović, A. (2013). Tribology Aspect of Rubber Shock Absorbers Development. Tribology in Industry, 35 (3), 225–231.
  6. Pinjarla, P., Lakshmana, Т. (2012). Design and analysis of a shock absorber. International Journal of Research in Engineering and Technology, 1 (4), 578–592. doi: 10.15623/ijret.2012.0104009
  7. Shvets, P. S., Lebedeva, O. Yu., Bondarenko, V. V. (2015). The computer-aided design of rubber-metal products. Pratsі Odeskogo natsіonalnogo polіtehnіchnogo unіversitetu, 63–72.
  8. Liu, B., Guo, X., Qi, G., Zhang, D. (2015). Quality evaluation of rubber-to-metal bonded structures based on shearography. Science China Physics, Mechanics & Astronomy, 58 (7), 1–8. doi: 10.1007/s11433-015-5658-7
  9. Fan, X. H., Hu, S. Q., Zhang, Z. X. (2009). Random vibration test simulation for a specimen with vibration-isolating rubber considering stiffness nonlinearity. Vibr Shock, 28, 174–176.
  10. Yu, L., Xu, J.-M., Han, Q.-L. (2004). Optimal guaranteed cost control of singular systems with delayed state and parameter uncertainties. Proceedings of the 2004 American Control Conference. Central Queensland University Institutional Repository, 4811–4816.
  11. Vasilev, E. M. (2012). Robastnaya stabilizatsiya mnogomernyih ob'ektov v sistemah s peremennoy strukturoy. Vestnik Voronezhskogo gosudarstvennogo tehnicheskogo universiteta, 11, 8.
  12. Saveleva, O. S., Androsyuk, A. V., Lebedeva, E. Yu. (2011). Model reologii geterogennyih potokov Visokі tehnologіуі v mashinobuduvannі, 1(21), 209–213.
  13. Prokopovich, I. V., Shvets, P. S., Lebedeva, E. Yu. (2013). Adaptivnyiy geneticheskiy algoritm dlya «myagkih» evolyutsionnyih vichisleniy. Materіali mіzhnarodnoуi konferentsіуі z avtomatichnogo upravleniya «AVTOMATIKA/AUTOMATICS – 2013», Mikolaуiv, 143–144.
  14. Lebedeva, E. Yu., Koshulyan, S. V., Abu Shena, Usama. (2014). Metod kontrolya kachestva rezino-metallicheskih amortizatorov. Modelirovanie v prikladnyih nauchnyih issledovaniyah, 60–62.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-22

Як цитувати

Saveleva, O., Stanovska, I., Lebedeva, E., & Toropenko, A. (2016). Інформаційні технології оптимізації конструкції та технології виготовлення гумометалевих виробів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(2(80), 28–35. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65456

Номер

Том 2 № 2(80) (2016): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Alla Toropenko, Oksana Saveleva, Iraida Stanovska, Elena Lebedeva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.