Розробка математичного апарату для визначення операторних зображень бажаних квантованих перехідних функції кінцевої тривалості

Автор(и)

  • Oleksiy Sheremet Дніпродзержинський державний технічний університет вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, Україна, 51918, Україна https://orcid.org/0000-0003-1298-3617
  • Oleksandr Sadovoy Дніпродзержинський державний технічний університет вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, Україна, 51918, Україна https://orcid.org/0000-0003-0347-6322

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65477

Ключові слова:

квантована перехідна функція, функція Гевісайда, перехідна функція кінцевої тривалості

Анотація

Запропоновано бажану перехідну функцію системи автоматичного керування представляти у вигляді набору квантованих значень регульованої координати. Продемонстровано можливість застосування квантованих перехідних функцій, представлених у вигляді суми зсунутих у часі функцій Гевісайда, для синтезу регуляторів у розімкнених системах керування. Розроблено математичний апарат для аналітичного визначення операторних зображень бажаних квантованих перехідних функцій кінцевої тривалості.

Біографії авторів

Oleksiy Sheremet, Дніпродзержинський державний технічний університет вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, Україна, 51918

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра електротехніки та електромеханіки

Oleksandr Sadovoy, Дніпродзержинський державний технічний університет вул. Дніпробудівська, 2, м. Дніпродзержинськ, Україна, 51918

Доктор технічних наук, професор, проректор з наукової роботи

Посилання

  1. Bianchi, G., Sorrentino, R. (2007). Electronic filter simulation and design. McGraw-Hill Professional, 606.
  2. Kuzovkov, N. T. (1976). Modalnoe upravlenie i nablyudayuschie ustroystva. Moscow: Mashinostroenie, 184.
  3. Burchnall, J. L. (1951). The Bessel polynomials. Canadian Journal of Mathematics, 3, 62–68. doi: 10.4153/cjm-1951-009-3
  4. Graham, D., Lathrop, R. C. (1953). The synthesis of optimum transient response: criteria and standard forms. AIEE Transactions, 72 (II), 1365–1391.
  5. Tolochko, O. I. (2004). Analiz ta sintez elektromehanichnih sistem zi sposterigachami stanu: navchalniy posibnik dlya studentiv vischih navchalnih zakladiv. Donetsk: Nord-Pres, 298.
  6. Horla, D. (2011). Pole-placement controller with full adaptation for plant with unknown structure in application to servo control. 2011 International Conference on Communications, Computing and Control Applications (CCCA), 1–4. doi: 10.1109/ccca.2011.6031468
  7. Wu, F., Wang, L., Rong, W., Sun, L. (2012). Dynamic dimensional synthesis of a precision 6-DOF parallel manipulator. 2012 IEEE International Conference on Mechatronics and Automation, 831–836. doi: 10.1109/icma.2012.6283250
  8. Maruschak, Ya. Yu., Kushnir, A. P. (2000). Sintez astatichnoyi pozitsiynoyi SPR metodom uzagalnenogo harakteristichnogo polynoma. Resp. mizhvidomchiy nauk.-tehn. zb. Elektromashinobuduvannya ta elektroobladnannya, 55, 3–10.
  9. Maruschak, Ya. Yu. (2000). Metod uzagalnenogo harakteristichnogo polinoma dlya sintezu sistem avtomatichnogo regulyuvannya. Pratsi Mizhnar. konf. z avtomatichnogo keruvannya. Avtomatika 2000, 4, 32–37.
  10. Sadovoy, O. V., Sheremet, O. I. (2009). Sintez sistem avtomatichnogo keruvannya zi zminnim harakteristichnim polinomom.Visnik Kremenchutskogo derzhavnogo politehnichnogo universitetu imeni Mihayla Ostrogradskogo, 4/2009 (57), Part 1, 32–35.
  11. Madani-Esfahani, S. M., Zak, S. H. (1987). Variable structure control of dynamical systems with bounded controllers. American Control Conference, 90–95.
  12. Ikbal, M. M., Abdelfatah M. (2001). Variable structure control of a magnetic levitation system. American Control Conference, 3725–3730.
  13. Bartolini, G., Ferrara, A., Usani, E. (1998). Chattering avoidance by second-order sliding mode control. IEEE Transactions on Automatic Control, 43 (2), 241–246. doi: 10.1109/9.661074
  14. Sadovoy, O. V., Sheremet, O. I. (2010). Analitichniy sintez regulyatoriv za kvantovanoyu formoyu bazhanoyi perehydnoyi funktsiyi. Zbirnik naukovih prats Dniprodzerzhinskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu: (tehnichni nauki), 1(14), 258–264.
  15. Stroustrup, B. (2013). The C++ programming language. Fourth edition. Addison-Wesley, 1347.
  16. Computer Engineering Curricula 2016 (2016). Available at: https://www.computer.org/cms/Computer.org/professional-education/curricula/ComputerEngineeringCurricula2016.pdf
  17. Isermann, R., Münchhof, M. (2011). Identification of dynamic systems. Springer-Verlag Berlin Heidelberg, 705. doi: 10.1007/978-3-540-78879-9
  18. Sheremet, O. I. (2009). Vikoristannya rozkladannya Hevisayda dlya sintezu regulyatoriv sistem avtomatichnogo keruvannya. Visnik Donbaskoyi derzhavnoyi mashinobudyvnoyi akademiyi: Zbirnik naukovih prats, 1 (4E), 189–193.
  19. Sheremet, O. I., Sadovoy, O. V., Sohina, Yu. V. (2014). Ponyattya diskretnogo chasovogo ekvalayzera. Zbirnik naukovih prats Donbaskogo derzhavnogo tehnichnogo universitetu, 1, 147–151.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-22

Як цитувати

Sheremet, O., & Sadovoy, O. (2016). Розробка математичного апарату для визначення операторних зображень бажаних квантованих перехідних функції кінцевої тривалості. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(2(80), 51–58. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65477

Номер

Том 2 № 2(80) (2016): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Системи управління в промисловості

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Oleksiy Sheremet, Oleksandr Sadovoy

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.