Управління програмою супроводження систем аварійного захисту АЕС

Автор(и)

  • Oksana Saveleva Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна https://orcid.org/0000-0002-0453-4777
  • Iraida Stanovska Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна
  • Tymofiy Bibik Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056, Україна https://orcid.org/0000-0002-1458-2633
  • Ekaterina Berezovska Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65641

Ключові слова:

управління програмами та проектами, безпека АЕС, системи аварійного захисту, управління ризиками

Анотація

Показано, що супроводження заданого рівня працездатності систем аварійного захисту АЕС є ризиковою програмою, яка складається із окремих проектів відповідно до плану супроводження. Побудована математична модель імовірності катастрофічного результату на АЕС. Розроблено план проектної діяльності відповідно до циклу Шухарта – Демінга. 

Біографії авторів

Oksana Saveleva, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра нафтогазового та хімічного машинобудування

Iraida Stanovska, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кандидат технічних наук

Кафедра вищої математики та моделювання систем

Tymofiy Bibik, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» пр. Перемоги, 37, м. Київ, Україна, 03056

Кандидат технічних наук

Кафедра атомних електростанцій та інженерної теплофізики

Ekaterina Berezovska, Одеський національний політехнічний університет пр. Шевченка, 1, м. Одеса, Україна, 65044

Кафедра нафтогазового та хімічного машинобудування

Посилання

  1. Smith, P. G., Merritt, G. M. (2002). Proactive Risk Management : Controlling Uncertainty in Product Development. New York, Productivity Press, 248.
  2. Stanovskiy, A. L., Saveleva, O. S., Bibik, T. V. (2010). Prognozirovanie i preduprezhdenie tehnogennyih katastrof pri avtomatizirovannom proektirovanii slozhnyih tehnicheskih system. Trudyi Odesskogo natsionalnogo politehnicheskogo universiteta, 1(33)-2(34), 136–139.
  3. Vesna, B.-V. (2006). Business Process Modelling: A Foundation For Knowledge Management. Journal or Information and Organizational Sciences, 30 (2), 251–262.
  4. Aubert, B. A., Party, M. S., Rivard Aubert, B. A. (2006). A framework for information technology outsourcing risk management. The Data Base for Advances in Information Systems, 13 (2), 122–127.
  5. Domnikov, V. M., Kadkin, E. P., Kilina, O. O., Kilochitska, T. P., Kondratеv, S. M., Sklyarenko, V. D., Sushko, T. V. (2013). Integralniy analIz pidvischennya bezpeki ob’ekta «Ukrittya» Chornobilskoyi AES: zmenshennya potentsiynih radiatsiynih vpliviv na personal. Yaderna ta radIatsIyna bezpekа, 1 (57), 31–36.
  6. Barty, K., Bonnans, J. F., Pfeiffer, L. (2013). Sensitivity analysis for the outages of nuclear power plants. Energy Systems, 5 (2), 371–406. doi: 10.1007/s12667-013-0096-y
  7. Ikeda, H., Serrano-Cedillo, N., Ridwan, M. (2011). Procedural knowledge management system emergency management for nuclear power plants. 2011 7th International Conference on Natural Language Processing and Knowledge Engineering. doi: 10.1109/nlpke.2011.6138249
  8. Stare, A. (2011). Reducing negative impact of project changes with risk and change management. Mibes transactions, 5 (1), 151–165.
  9. Kusar, J., Bradesko, L., Duchovnik, J., Starbek, M. (2008). Project management of product development. Strojniski vestnik, Letn, 54 (9), 588–606.
  10. Buvik, M. P., Rolfsen, M. (2015). Prior ties and trust development in project teams – A case study from the construction industry. International Journal of Project Management, 33 (7), 1484–1494. doi: 10.1016/j.ijproman.2015.06.002
  11. Maurin, F. D. (2011). Fukushima: Consequences of Systemic Problems in Nuclear Plant Design. Economic & Political Weekly, 46(13), 10–12.
  12. Evlanov, V. M., Efimova, K. M. (2012). Vliyanie elektricheskih i elektromagnitnyih vneshnih vozdeystvuyuschih faktorov na bezopasnost informatsionnyih i upravlyayuschih sistem, vazhnyih dlya bezopasnosti AES. Yaderna ta radIatsIyna bezpeka, 2 (54), 30–35.
  13. Stanovskiy, A. L., Saveleva, O. S., Bibik, T. V. (2008). Kvalifikatsiya oborudovaniya AES na rabotosposobnost. Modelirovanie v prikladnyih nauchnyih issledovaniyah, 54.
  14. Diagramma tornado. Available at: http://www.pmblog.com.ua/2011/04/687
  15. Bibik, T. V., Bovnegra, L. V., Purich, D. A., Saveleva, O. S. (2010). Otsenka setevoy nadezhnosti pri strukturnom proektirovanii slozhnyih tehnicheskih system. Visokі tehnologіуі v mashinobuduvannі, 1(20), 18–21.
  16. Kotenko, N. A., Oborskiy, G. A., Saveleva, O. S. (2010). Morfologicheskie modeli nadezhnosti energeticheskogo oborudovaniya. Modelyuvannya ta іnformatsіynі tehnologіуі, 58, 70–75.
  17. Adler, Yu. P., Hunuzidi, E. I., Shper, V. L. (2005). Metodyi postoyannogo sovershenstvovaniya skvoz prizmu tsikla Shuharta–Deminga. Metodyi menedzhmenta kachestva, 3.
  18. Lisenko, T. V. Nosenko, T. I., Stanovskiy, O. L. (2007). Sinhronizatsiya podiy pri roboti sistem avtomatizovanogo proektuvannya. Protsesi mehanichnoyi obrobki v mashinobuduvanni, 5 (1), 188–196.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-24

Як цитувати

Saveleva, O., Stanovska, I., Bibik, T., & Berezovska, E. (2016). Управління програмою супроводження систем аварійного захисту АЕС. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(3(80), 49–56. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65641

Номер

Том 2 № 3(80) (2016): Процеси управління

Розділ

Процеси управління

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Tymofiy Bibik, Oksana Saveleva, Iraida Stanovska, Ekaterina Berezovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.