Метод оцінювання інформаційної стійкості соціотехнічних систем в умовах інформаційної війни

Автор(и)

  • Andrey Dudatyev Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021, Україна
  • Vladimir Luzhetsky Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021, Україна https://orcid.org/0000-0001-7466-7738
  • Dmitriy Korotaev Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021, Україна https://orcid.org/0000-0001-7500-336X

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65691

Ключові слова:

інформаційна війна, інформаційна стійкість, інформаційно-психологічна операція, імовірнісний показник стійкості, інформаційний мем

Анотація

Представлено метод оцінювання інформаційної стійкості соціотехнічних систем, які знаходяться під впливом спеціальних інформаційно-психологічних операцій, що проводяться в ході інформаційної війни. Метод використовує логіко-імовірнісну модель і імовірнісний показник для оцінки інформаційної стійкості системи. Імовірнісний показник базується на понятті мінімальної одиниці інформації, призначеної для зміни свідомості людини - мема. Запропонований метод доцільно використовувати для підготовки і прийняття рішень з управління комплексною інформаційною безпекою на рівні "підприємство-який регіон-держава".

Біографії авторів

Andrey Dudatyev, Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра захисту інформації

Vladimir Luzhetsky, Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра захисту інформації

Dmitriy Korotaev, Вінницький національний технічний університет Хмельницьке шосе, 95, м. Вінниця, Україна, 21021

Аспірант

Кафедра захисту інформації

Посилання

  1. Harchenko, V. P. (2009). Kiberterrorizm na aviacionnom transporte: zb. nauk. Problemi іnformatizacyi ta upravlіnnya, 4 (28), 131–140.
  2. Vilskij, G. B. (2012). Informacionnye riski sudovozhdeniya. Nauk. Vіstnik HDMA, 1 (4), 17–26.
  3. Dudikevich, V. B. (2012). Problemi ocіnki efektivnostі sistem zahistu. Vіsnik Nacіonalnogo unіversitetu «Lvіvs'ka polіtexnіka». Ser.: Avtomatika, vimіryuvannya ta keruvannya, 741, 118–122.
  4. Mіroshnik, M. A. (2015). Rozrobka metodіv ocіnki efektivnostі zahistu іnformacyi v rozpodіlenih kompyuternih sistemah. Іnformacіjno-keruyuchі sistemi na zalіznichnomu transportі: naukovo-texnіchnij zhurnal, 4 (113), 39–43.
  5. Lahno, V. A., Grabaryev, A. V. (2016). Improving the transport cyber security under destructive impacts on information and communication systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1/3 (79), 4–11. doi: 10.15587/1729-4061.2016.60711
  6. Artemov, A. A. (2015). Teoretichiskie osnovi informacionnogo upravlenia. Informacionnue voiny, 3, 83–97.
  7. Ciganov, V. V. (2015). Globalnoe informacionnoe protivoborstvo. Informacionnue voiny, 2, 7–13
  8. Malkov, S. U. (2015). Model ustoichivosti/destabilizacii politicheskih system. Informacionnie voyni, 1, 7–18.
  9. Lundberg, J., Rogier, W. (2013). The resilience analysis matrix (RAM): visualizing functional dependencies in complex socio-technical systems. 5th symposium on resilience engineering managing trade-offs.
  10. Oosthuizen, R., Pretorius, L. (2013). An analysis methodology for impact of new technology in complex sociotechnical systems. 2013 International Conference on Adaptive Science and Technology. doi: 10.1109/icastech.2013.6707508
  11. Simmons, M. P., Adamic L. A., Adar E. (2011). Memes Online: Extracted, Subtracted, Injected, and Recollected. ICWSM, 11, 17–21.
  12. IBMSecurity Services (2014). Cyber Security Intelligence Index. – Available at: http://media.scmagazine.com/documents/82/ibm_cyber_security_intelligenc_20450.pdf
  13. Andreeva, O. M., Musienko, К. (2014). Kiberzbroya ta analiz ii destruktivnoi diyalnosti na prikladi vplivu virusu novogo pokolinnya STUXNET na iransku yadernu programu. Actual problems of international relations, 1 (103).
  14. Ostapenko, G. A. (2007). Informacionnie operacii I ataki v sociotehnicheskih sistemah. М.: Goryachaya liniya – Telekom, 134
  15. Dudatyev, A. V. (2015). Modeli ta organizacia protydii informaciynim atakam. Zahist informacii, 2, 157–162.
  16. Chistyakov, V. P. (1987). Kurs teorii veroyatnostey. Moscow: Nauka, 240.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-22

Як цитувати

Dudatyev, A., Luzhetsky, V., & Korotaev, D. (2016). Метод оцінювання інформаційної стійкості соціотехнічних систем в умовах інформаційної війни. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(2(80), 4–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65691

Номер

Том 2 № 2(80) (2016): Інформаційні технології. Системи управління в промисловості

Розділ

Інформаційні технології

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Andrey Dudatyev, Vladimir Luzhetsky, Dmitriy Korotaev

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.