Дослідження ступеню зв’язування води в гелях пектину і альгінату натрію

Автор(и)

  • Iryna Sokolovska Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-4661-6751
  • Julya Kambulova Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-1893-041X
  • Nataliia Overchuk Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-6657-4216

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65746

Ключові слова:

зменшення вмісту цукру, пектини, альгінат, комплекси полісахаридів, синергізм, термогравиметричний аналіз гелів

Анотація

У статті наведені результати досліджень ступеню зв'язування води комплексними гелями альгінату натрію і пектину. Встановлено, що такі гелі мають більшу кількість зв'язаної вологи і велику енергію активації у порівнянні з однокомпонентними системами зазначених гідроколоїдів. Це підтверджує утворення додаткових зв'язків між макромолекулами альгінату і пектину і пояснює зміцнення їх гелевої сітки.

Біографії авторів

Iryna Sokolovska, Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, асистент

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Julya Kambulova, Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Nataliia Overchuk, Національний університет харчових технологій вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Аспірант

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Посилання

  1. Guidance for Industry: A Food Labeling Guide (9. Appendix A: Definitions of Nutrient Content Claims) (2013). Food and Drug Administration, Office of Nutrition, Labeling and Nutrition, U.S. Department of Health and Human Services. Available at: http://www.fda.gov/Food/GuidanceRegulation/GuidanceDocumentsRegulatoryInformation/LabelingNutrition/ucm2006828.htm
  2. Nestle Policy on Sugars (2014). Corporate Wellness Unit, Nestle Research center. Nestle Ltd., Vevey, Switzerland, 4. Available at: http://www.nestle.com/asset-library/documents/library/documents/about_us/nestle-policy-sugars.pdf
  3. Li, J.-M., Nie, S.-P. (2016). The functional and nutritional aspects of hydrocolloids in foods. Food Hydrocolloids, 53, 46–61. doi: 10.1016/j.foodhyd.2015.01.035
  4. Dorohovych, A., Obolkina, V., Gavva, O., Kyianytsia, S. (2005). Vykorystannia hidrocoloidiv u kondyters’komu vyrobnytstvi. Khlibopekars’ka I kondyters’ka promyslovist’ Ukrainy, 2, 9–11.
  5. Mata, Y. N., Blázquez, M. L., Ballester, A., González, F., Muñoz, J. A. (2009). Sugar-beet pulp pectin gels as biosorbent for heavy metals: Preparation and determination of biosorption and desorption characteristics. Chemical Engineering Journal, 150 (2-3), 289–301. doi: 10.1016/j.cej.2009.01.001
  6. Fuks, L., Filipiuk, D., Majdan, M. (2006). Transition metal complexes with alginate biosorbent. Journal of Molecular Structure, 792-793, 104–109. doi: 10.1016/j.molstruc.2005.12.053
  7. Korzun, V. (2012). Zahody z minimalizacii dozy vnutrishniogo oprominennya naselennya. Invirotment and Health, 2, 23–29.
  8. Ulrich-Merzenich, G., Panek, D., Zeitler, H., Wagner, H., Vetter, H. (2009). New perspectives for synergy research with the “omic”-technologies. Phytomedicine, 16 (6-7), 495–508. doi: 10.1016/j.phymed.2009.04.001
  9. Lima, A. M. F., Soldi, V., Borsali, R. (2009). Dynamic light scattering and viscosimetry of aqueous solutions of pectin, sodium alginate and their mixtures: effects of added salt, concentration, counterions, temperature and chelating agent. Journal of the Brazilian Chemical Society, 20 (9), 1705–1714. doi: 10.1590/s0103-50532009000900020
  10. Gohil, R. M. (2010). Synergistic blends of natural polymers, pectin and sodium alginate. Journal of Applied Polymer Science, 120 (4), 2324–2336. doi: 10.1002/app.33422
  11. Walkenström, P., Kidman, S., Hermansson, A.-M., Rasmussen, P. B., Hoegh, L. (2003). Microstructure and rheological behaviour of alginate/pectin mixed gels. Food Hydrocolloids, 17 (5), 593–603. doi: 10.1016/s0268-005x(02)00119-4
  12. Madziva, H., Kailasapathy, K., Phillips, M. (2006). Evaluation of alginate–pectin capsules in Cheddar cheese as a food carrier for the delivery of folic acid. LWT – Food Science and Technology, 39 (2), 146–151. doi: 10.1016/j.lwt.2004.12.015
  13. Young, N. W. ., Kappel, G., Bladt, T. (2003). A polyuronan blend giving novel synergistic effects and bake-stable functionality to high soluble solids fruit fillings. Food Hydrocolloids, 17 (4), 407–418. doi: 10.1016/s0268-005x(03)00032-8
  14. Pestyna, A. A. (2011). Perspektyvy vykorystannya system na osnovi alginatu natriyu ta pectynu v technologii harchovyh productiv. Materialy V Mighnarodnoiy konferencii "Nuzkotemperaturni ta harchovi tehnologii u XXI stolitti", 255–257.
  15. Pyvovarov, Ye. (2014). Vyvchennya procesu geleutvorennya v obolonkah kapsulvanyh produktiv z pozycii kvantovo-himichnogo modelyuvannya. Visnyk NTU "XPI", Seriya: Novi rishennya v suchasnyh tehnologiyah, 17, 169–175.
  16. Silva, M. A. da, Bierhalz, A. C. K., Kieckbusch, T. G. (2009). Alginate and pectin composite films crosslinked with Ca2+ ions: Effect of the plasticizer concentration. Carbohydrate Polymers, 77 (4), 736–742. doi: 10.1016/j.carbpol.2009.02.014
  17. Nykytchyna, T. (2014). Zmina rozchynnosti pectynovyh rechovyn za fermentatyvnogo gidrolizu pectynmetylesterazy kartoplyanoi myazgy. Nauka i osvita: problemy ta perspectyvy, Part 1, 211–214.
  18. Muhamedghanova, M. Yu., Filatova, A. V., Dghurbaev, D., Turaev, A. S. (2012). Procesy geleutvorennya ta reologichni vlastyvosti pomirno-koncentrovanuh vodnyh rozchyniv cytrusovogo pectynu v prysutnosti ioniv polivalentnyh metaliv. Himiya rastitelnogo syrya, 1, 51–60.
  19. Kambulova, Iu. V., Sokolovska, I. O. (2014). Dosligennia reolohichnyh vlastyvostey rozchyniv pektyniv, alhinatu natriiu ta iih kompleksiv. Kharchova nauka I tehnolohiia, 1 (26), 68–73.
  20. Kambulova, Iu. V., Sokolovska, I. O. (2013). Vyvchennia vplyvu kompleksiv srukturoutvoriuvachiv na protses pinoutvorennia iaiechnogo bilka. Naukovi pratsi Natsionalnogo universytetu kharchovyh tehnologiy, 50, 113–116.
  21. Pertsevyy, F. V., Gurs’kyy, A. L., Chuyko, L. O. (2005). Dosligennia vplyvu plavlennia syrnoii pasty za dopomohoiu deryvatografa Q-1000. Prohresyvni tehnika ta tehnolohii kharchovyh vyrobnytstv, restorannogo hospodarstva ta torhivli, 2, 35–41.
  22. Pivovarov, O. A., Mikolenko, C. Iu. (2011). Deryvatohrafichni dosligennia tista, pryhotovanogo z vykorystanniam plazmohimichno aktyvovanyh vodny rozchyniv. Kharchova nauka I tekhnologiia, 3 (16), 69–72.
  23. Pimelova, L. N. (2005). Termografiia. Metodicheskiie ukazaniia po laboratornoi rabote po distsipline “Fiziko-himicheskie metody issledovaniia”. Tomsk, 19.
  24. Clark, A. H., Ross-Murphy, S. B. (n.d.). Structural and mechanical properties of biopolymer gels. Advances in Polymer Science, 83, 57–192. doi: 10.1007/bfb0023332
  25. De Gennes, P. G. (1979). Scalimg Concepts in Polymer Physics. Ithaka, New York: Cornell University press, 319.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-23

Як цитувати

Sokolovska, I., Kambulova, J., & Overchuk, N. (2016). Дослідження ступеню зв’язування води в гелях пектину і альгінату натрію. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(11(80), 4–11. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.65746

Номер

Том 2 № 11(80) (2016): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Iryna Sokolovska, Julya Kambulova, Nataliia Overchuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.