Застосування алгоритму заснованого на мірі можливості для оцінки індексу задоволення роботою

Автор(и)

  • Latafat Abbas Gardashova Азербайджанський державний університет нафти і промисловості вул. М. Гаді, 63А, м. Баку, Азербайджан, AZ1129, Азербайджан https://orcid.org/0000-0003-3227-2521

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.66450

Ключові слова:

задоволення роботою, міра можливості, нечіткий алгоритм виведення, Мінесотське Анкетне опитування Задоволення

Анотація

У цій роботі ми пропонуємо алгоритм, який базується на мірі можливості, для оцінки задоволення ступенем зайнятості в організації. Ефективні чинники задоволення роботою зібрані через інтерв'ю. У результаті аналізу інтерв'ю складені нечіткі правила. За допомогою отриманих правил, використовуючи нечіткий алгоритм виведення, заснованого на мірі можливостей, обчислена оцінка задоволення роботою. Основна перевага підходу - здатність працювати з недосконалою інформацією.

Біографія автора

Latafat Abbas Gardashova, Азербайджанський державний університет нафти і промисловості вул. М. Гаді, 63А, м. Баку, Азербайджан, AZ1129

Доктор технічних наук, професор

Кафедра Комп'ютерної інженерії

Посилання

  1. Lu, H., Barriball, K. L., Zhang, X., While, A. E. (2012). Job satisfaction among hospital nurses revisited: A systematic review. International Journal of Nursing Studies, 49 (8), 1017–1038. doi: 10.1016/j.ijnurstu.2011.11.009
  2. Spector, P. E. (1997). Job satisfaction: Application, assessment, causes, and consequences, London: Sage, SAGE Publications, 104.
  3. Source: Boundless. “Defining Job Satisfaction.” Boundless Management. Bound-less. Available at: https://www.boundless.com/management/textbooks/boundless-management-textbook/organizational-behavior-5/drivers-of-behavior-44/defining-job-satisfaction-231-7247/
  4. Locke, E. A.; Dunnette, M. P. (Ed.) (1976). The Nature and Causes of Job Satisfaction. In Handbook of Industrial and Organizational Psychology, Chicago: Rand McNally, 1297–1350.
  5. Maslow, A. (2009). Motivation and Personality. Moscow: Transl., 352.
  6. Herzberg, F. (1966). Work and the Nature of Man. Cleveland, World Publishing Company, 203.
  7. Hackman, J. R., Oldham, G. R. (1975). Development of the Job Diagnostic Survey. Journal of Applied Psychology, 60 (2), 159–170. doi: 10.1037/h0076546
  8. Judge, T. A., Larsen, R. J. (2001). Dispositional Affect and Job Satisfaction: A Review and Theoretical Extension. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 86 (1), 67–98. doi: 10.1006/obhd.2001.2973
  9. Furnham, A., Eracleous, A., Chamorro‐Premuzic, T. (2009). Personality, motivation and job satisfaction: Hertzberg meets the Big Five. Journal of Managerial Psych, 24 (8), 765–779. doi: 10.1108/02683940910996789
  10. Mitchell, O. S., Levine, P. B., Pozzebon, S. (2013). Aging, job satisfaction, and job performance (CAHRS Working Paper #90-02). Ithaca, New York: Cornell University, School of Industrial and Labor Relations, Center for Advanced Human Resource Studies.
  11. Nagy, M. S. (2002). Using a single-item approach to measure facet job satisfaction. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 75 (1), 77–86. doi: 10.1348/096317902167658
  12. Astrauskaite, M., Vaitkevicius, R., Perminas, A. (2011). Job Satisfaction Survey: A Confirmatory Factor Analysis Based on Secondary School Teachers’ Sample. International Journal of Business and Management, 6 (5), 41. doi: 10.5539/ijbm.v6n5p41
  13. Ewen, R. B. (1964). Some determinants of job satisfaction: A study of the generalisability of Herzberg’s theory. Journal of Applied Psychology, 48 (3), 161–163. doi: 10.1037/h0048383
  14. Manisera, M., Dusseldorp, E., van der Kooij, A.J. (2005). Component structure of job satisfaction based on Herzberg’s theory, Rapporti di Ricerca del Dipartimento di Metodi Quantitativi, Brescia University, Working Paper, 253.
  15. Behson, S. J. (2010). Using Relative Weights To Reanalyze Settled Areas Of Organizational Behavior Research: The Job Characteristics Model And Organizational Justice. International Journal of Management & Information Systems (IJMIS), 14( 5), 43. doi: 10.19030/ijmis.v14i5.12
  16. Fried, Y., Ferris, G. R. (1987). The validity of the job characteristics model: a review and meta-analysis. Personnel Psychology, 40 (2), 287–322. doi: 10.1111/j.1744-6570.1987.tb00605.x
  17. Gerhart, B. (2004). The (affective) dispositional approach to job satisfaction: sorting out the policy implications. Journal of Organizational Behavior, 26 (1), 79–97. doi: 10.1002/job.298
  18. Seashore, S. E., Taber, T. D. (1975). Job Satisfaction Indicators and Their Correlates. American Behavioral Scientist, 18 (3), 333–368. doi: 10.1177/000276427501800303
  19. Taber, T. D., Alliger, G. M. (1995). A task-level assessment of job satisfaction. Journal of Organizational Behavior, 16 (2), 101–121. doi: 10.1002/job.4030160202
  20. (MSQ) Minnesota Satisfaction Questionnaire. Available at: http://vpr.psych.umn.edu/msq.html
  21. Beynon, M. J., Heffernan, M., McDermott, A. M. (2012). Psychological contracts and job satisfaction: clustering analysis using evidential c-means and comparison with other techniques. Intelligent Systems in Accounting, Finance and Management, 19 (4), 247–273. doi: 10.1002/isaf.1334
  22. Corrado, C., Giuseppe, D. (2007). A Fuzzy Measure of Satisfaction for University Education as a Key for Employment, Effectiveness of University education in Italy : employability, competences, human capital. Physica-Verl., 11–27.
  23. Comparison of Sugeno and Mamdani Systems. Available at: http://www.mathworks.com/help/fuzzy/comparison-of-sugeno-and-mamdani-systems.html
  24. Aliev, R. A., Huseynov, O. H. (2014). Decision theory with imperfect information. World Scientific Pub. Singapour, 444.
  25. Zadeh, L. A. (1965). Fuzzy sets. Information and Control, 8, 338–353.
  26. Aliev, R. A., Aliev, R. R. (2001). Soft Computing and its applications. World Scientific Publ., 444.
  27. Klir, G. J., Folger, T. A. (1988). Fuzzy Sets, Uncertainty, and Information, Prentice-Hall of India Pvt. Ltd., New Delhi, 355.
  28. Fasangarhi, M., Roudsari, F. H. (2008). The fuzzy Evaluation of E-Commerce Customer Satisfaction. World Applied Sciences Journal, 4 (2), 164–168.
  29. Manua for the MN Satisfactoriness Scales. Available at: http://vpr.psych.umn.edu/assets/pdf/Monograph%20XXVII%20-%20Manual%20for%20the%20MN%20Satisfactoriness%20Scales.pdf
  30. Dubois, D., Prade, H. (1980). Fuzzy sets and Systems: Theory and Applications. New York: Academic Press, 393.
  31. Pappis, C. P. (2005). Constantinos I. Siettos Fuzzy reasoning. Part 15. Springer US, 437–474. doi: 10.1007/0-387-28356-0_15
  32. Eyupoglu, S. Z., Saner, T. (2009). The relationship between job satisfaction and academic rank: a study of academicians in Northern Cyprus. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 1 (1), 686–691. doi: 10.1016/j.sbspro.2009.01.120
  33. Aliyev, R. A., Gulko, D. E., Shakhnazarov, M. M. (1988). Expert system for production planning. J.News of Academy of Sciences of the USSR, 5, 25–30.
  34. Gardashova, L. A. (2012). Decision making in management systems of oil refinery enterprise under fuzzy environment. Baku, 308.
  35. Gardashova, L. A., Aliyev, E. H. (2014). A Fuzzy appro­ach to evaluation of democracy index. International journal of Business, Humanities and Technology, 4 (5), 94–98.
  36. Gardashova, L. A. (2015). Modeling Of Decision Maker Under Imperfect Information, International Journal of Case Studies (IJCS), 4 (11), 29–40.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-04-30

Як цитувати

Gardashova, L. A. (2016). Застосування алгоритму заснованого на мірі можливості для оцінки індексу задоволення роботою. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2(4(80), 11–18. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.66450

Номер

Том 2 № 4(80) (2016): Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Розділ

Математика та кібернетика - прикладні аспекти

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Latafat Abbas Gardashova

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.