Дослідження особливостей накопичення азотистих речовин в біофортифікованих гарбузових овочах

Автор(и)

  • Gregoriy Deinychenko Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051, Україна https://orcid.org/0000-0003-3615-8339
  • Olha Yudicheva Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» вул. Коваля, 3, м. Полтава, Україна, 36014, Україна https://orcid.org/0000-0003-4421-3318

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.69389

Ключові слова:

біофортифікація, добрива, «Ріверм», білок, азотисті речовини, амінокислоти, гарбузові овочі, мікронутрієнти

Анотація

Доводимо доцільність використання біофортифікованих гарбузових овочів (гарбузів, кавунів, динь), що відрізняються природно підвищеним вмістом азотистих речовин (зокрема, білка) у збалансованих за вмістом тваринного і рослинного білка харчових раціонах, безглютенових дієтах, а також для харчування вегетаріанців. Біофортифікацію овочів здійснювали шляхом застосування органічного, екологічно чистого добрива «Ріверм» під час їх вирощування.

Біографії авторів

Gregoriy Deinychenko, Харківський державний університет харчування і торгівлі вул. Клочківська, 333, м. Харків, Україна, 61051

Доктор технічних наук, професор

Кафедра устаткування підприємств харчування

Olha Yudicheva, Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» вул. Коваля, 3, м. Полтава, Україна, 36014

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра експертизи та митної справи

Посилання

  1. Dunaevskiy, G. A., Popik, S. Y. (1990). Ovoshchi i frukty v pitanii zdorovogo i bolnogo cheloveka. Кyiv: Zdorove, 160.
  2. Hirschi, K. D. (2009). Nutrient Biofortification of Food Crops. Annual Review of Nutrition, 29 (1), 401–421. doi: 10.1146/annurev-nutr-080508-141143
  3. Burlaka, O. M., Sorochynskyy B. V. (2010) Roslynni biotekhnolohii: biofortyfikatsiia kharchovykh roslyn. Кyiv: DІА, 88.
  4. Welch, R. M. (2005). Biotechnology, Biofortification, and Global Health. Food and Nutrition Bulletin, 26 (4), 304–306. doi: 10.1177/15648265050264s309
  5. Fageria, N. K., Moraes, M. F., Ferreira, E. P. B., Knupp, A. M. (2012). Biofortification of Trace Elements in Food Crops for Human Health. Communications in Soil Science and Plant Analysis, 43 (3), 556–570. doi: 10.1080/00103624.2012.639431
  6. Murgia, I., De Gara, L., Grusak, M. A. (2013). Biofortification: how can we exploit plant science and biotechnology to reduce micronutrient deficiencies? Frontiers in Plant Science, 4, 429. doi: 10.3389/fpls.2013.00429
  7. Chojnacka, K., Mikulewicz, M., Cieplik, J. (2011). Biofortification of Food with Microelements. American Journal of Agricultural and Biological Sciences, 6 (4), 544–548. doi: 10.3844/ajabssp.2011.544.548
  8. Mayer, J. E., Pfeiffer, W. H., Beyer, P. (2008). Biofortified crops to alleviate micronutrient malnutrition. Current Opinion in Plant Biology, 11 (2), 166–170. doi: 10.1016/j.pbi.2008.01.007
  9. Gilligan, D. O. (2012). Biofortification, Agricultural Technology Adoption, and Nutrition Policy: Some Lessons and Emerging Challenges*. CESifo Economic Studies, 58 (2), 405–421. doi: 10.1093/cesifo/ifs020
  10. Leyva-Guerrero, E., Narayanan, N. N., Ihemere, U., Sayre, R. T. (2012). Iron and protein biofortification of cassava: lessons learned. Current Opinion in Biotechnology, 23 (2), 257–264. doi: 10.1016/j.copbio.2011.12.009
  11. DellaValle, D. M., Thavarajah, D., Thavarajah, P., Vandenberg, A., Glahn, R. P. (2013). Lentil (Lens culinaris L.) as a candidate crop for iron biofortification: Is there genetic potential for iron bioavailability? Field Crops Research, 144, 119–125. doi: 10.1016/j.fcr.2013.01.002
  12. Nair, R. M., Yang, R.-Y., Easdown, W. J., Thavarajah, D., Thavarajah, P., Hughes, J. d’A, Keatinge, J. D. (2013). Biofortification of mungbean ( Vigna radiata ) as a whole food to enhance human health. Journal of the Science of Food and Agriculture, 93 (8), 1805–1813. doi: 10.1002/jsfa.6110
  13. McGrath, S. P., Chambers, B. J., Taylor, M. J., Carlton-Smith, C. H. (2012). Biofortification of zinc in wheat grain by the application of sewage sludge. Plant and Soil, 361 (1-2), 97–108. doi: 10.1007/s11104-012-1381-6
  14. Aciksoz, S. B., Yazici, A., Ozturk, L., Cakmak, I. (2011). Biofortification of wheat with iron through soil and foliar application of nitrogen and iron fertilizers. Plant and Soil, 349 (1-2), 215–225. doi: 10.1007/s11104-011-0863-2
  15. Hussain, S., Maqsood, M. A., Rengel, Z., Aziz, T. (2012). Biofortification and estimated human bioavailability of zinc in wheat grains as influenced by methods of zinc application. Plant and Soil, 361 (1-2), 279–290. doi: 10.1007/s11104-012-1217-4
  16. Zhang, Y.-Q., Deng, Y., Chen, R.-Y., Cui, Z.-L., Chen, X.-P., Yost, R. et. al. (2012). The reduction in zinc concentration of wheat grain upon increased phosphorus-fertilization and its mitigation by foliar zinc application. Plant and Soil, 361 (1-2), 143–152. doi: 10.1007/s11104-012-1238-z
  17. Ajiboye, B., Cakmak, I., Paterson, D., de Jonge, M. D., Howard, D. L., Stacey, S. P. et. al. (2015). X-ray fluorescence microscopy of zinc localization in wheat grains biofortified through foliar zinc applications at different growth stages under field conditions. Plant and Soil, 392 (1-2), 357–370. doi: 10.1007/s11104-015-2467-8
  18. Zou, C. Q., Zhang, Y. Q., Rashid, A., Ram, H., Savasli, E., Arisoy, R. Z. et. al. (2012). Biofortification of wheat with zinc through zinc fertilization in seven countries. Plant and Soil, 361 (1-2), 119–130. doi: 10.1007/s11104-012-1369-2
  19. Poblaciones, M. J., Rodrigo, S. M., Santamaría, O. (2012). Evaluation of the Potential of Peas (Pisum sativum L.) to Be Used in Selenium Biofortification Programs Under Mediterranean Conditions. Biological Trace Element Research, 151 (1), 132–137. doi: 10.1007/s12011-012-9539-x
  20. Rahmana, M. M., Erskine, W., Zaman, M. S., Thavarajah, P., Thavarajah, D., Siddique, K. H. M. (2013). Selenium biofortification in lentil (Lens culinaris Medikus subsp. culinaris): Farmers' field survey and genotype × environment effect. Food Research International, 54 (2), 1596–1604. doi: 10.1016/j.foodres.2013.09.008
  21. Seppänen, M. M., Kontturi, J., Heras, I. L., Madrid, Y., Cámara, C., Hartikainen, H. (2010). Agronomic biofortification of Brassica with selenium – enrichment of SeMet and its identification in Brassica seeds and meal. Plant and Soil, 337 (1-2), 273–283. doi: 10.1007/s11104-010-0523-y
  22. Landini, M., Gonzali, S., Perata, P. (2011). Iodine biofortification in tomato. Journal of Plant Nutrition and Soil Science, 174 (3), 480–486. doi: 10.1002/jpln.201000395
  23. Blasco, B., Ríos, J. J., Leyva, R., Cervilla, L. M., Sánchez-Rodríguez, E., Rubio-Wilhelmi, M. M. et. al. (2010). Does Iodine Biofortification Affect Oxidative Metabolism in Lettuce Plants? Biological Trace Element Research, 142 (3), 831–842. doi: 10.1007/s12011-010-8816-9
  24. Voogt, W., Holwerda, H. T., Khodabaks, R. (2010). Biofortification of lettuce (Lactuca sativa L.) with iodine: the effect of iodine form and concentration in the nutrient solution on growth, development and iodine uptake of lettuce grown in water culture. Journal of the Science of Food and Agriculture, 90 (5), 906–913. doi: 10.1002/jsfa.3902
  25. Jin, Z., Minyan, W., Lianghuan, W., Jiangguo, W., Chunhai, S. (2008). Impacts of Combination of Foliar Iron and Boron Application on Iron Biofortification and Nutritional Quality of Rice Grain. Journal of Plant Nutrition, 31 (9), 1599–1611. doi: 10.1080/01904160802244803
  26. Ježek, Р. et al. (2011). Effect of foliar application of selenium on the content of se-lected amino acids in potato tubers (Solanum tuberosum L.). Plant soil environ, 57 (7), 315–320.
  27. Kozak, V. V. (2009). Printsipy ekologicheski bezopasnogo zemledeliia. Kyiv: МEF «AQUA-VITAE», 38.
  28. Yudicheva, O. (2014). Study of Zinc Content in Biofortified Tomato. The Advanced Science Journal, 2014 (7), 15–18. doi: 10.15550/asj.2014.07.015
  29. Dejnychenko, G. V., Judicheva, O. P. (2015). Study of possibilities to grow biofortified vegetables as a source of cаrotenoids. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2/10 (74), 36–40. doi: 10.15587/1729-4061.2015.39763
  30. Yudicheva, O. P. (2015). Zavisimost khimicheskogo sostava ot sorta biofortifitsirovannykh tykvennykh ovoshchey. Vestnik Sibirskogo universiteta potrebitelskoy kooperatsii, 4 (11), 68–72.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-16

Як цитувати

Deinychenko, G., & Yudicheva, O. (2016). Дослідження особливостей накопичення азотистих речовин в біофортифікованих гарбузових овочах. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(11(81), 40–46. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.69389

Номер

Том 3 № 11(81) (2016): Технології та обладнання харчових виробництв

Розділ

Технології та обладнання харчових виробництв

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Gregoriy Deinychenko, Olha Yudicheva

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.