Модель точності локальної радіонавігаційної системи з урахуванням нестабільності функціонування окремих елементів

Автор(и)

  • Vitalii Savchenko Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049, Україна https://orcid.org/0000-0002-3014-131X
  • Oleh Vorobiov Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049, Україна https://orcid.org/0000-0001-5362-1976
  • Roman Mykolaichuk Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049, Україна https://orcid.org/0000-0001-5349-4487
  • Alisa Mykolaychuk Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03680, Україна https://orcid.org/0000-0003-2073-1954
  • Tymur Kurtseitov Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049, Україна https://orcid.org/0000-0001-6478-6469

DOI:

https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71921

Ключові слова:

псевдосупутник, радіонавігаційна система, вектор стану споживача, точність, навігаційний параметр, псевдодалекість

Анотація

Розглянуто математичну модель точності локальної радіонавігаційної системи, утвореної на базі мережі псевдосупутників. Встановлено рівень впливу геометрії структури на точність визначення вектора стану споживача. Промодельовано поле точностних характеристик для структур різної топології. Запропоновано методику формування оптимальної структури за критерієм точності навігації з урахуванням можливих збоїв у роботі окремих елементів.

Біографії авторів

Vitalii Savchenko, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049

Доктор технічних наук, старший науковий співробітник

Кафедра застосування інформаційних технологій та інформаційної безпеки

Інститут інформаційних технологій

Oleh Vorobiov, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра тилового забезпечення

Інститут оперативного забезпечення та логістики

Roman Mykolaichuk, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049

Доктор технічних наук, доцент

Науковий центр мовного тестування

Навчально-науковий центр іноземних мов

Alisa Mykolaychuk, Державний університет телекомунікацій вул. Солом’янська, 7, м. Київ, Україна, 03680

Кандидат філологічних наук, доцент

Кафедра іноземних мов

Tymur Kurtseitov, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пр. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна, 03049

Доктор технічних наук, доцент

Кафедра оперативного та бойового забезпечення

Інститут оперативного забезпечення та логістики

Посилання

  1. Tiwary, K., Behera, S. K., Sharada, G., Singh, A. (2010). Modelling and Simulation of Pseudolite-based Navigation: A GPS-independent Radio Navigation System. Defence Science Journal, 60 (5), 541–550.
  2. Cellmer, S., Rapinski, J., Rzepeca, Z. (2011). Pseudolites and their Applications. INGEO 2011 – 5th International Conference on Engineering Surveying. Briuni, Croatia, 269–278.
  3. ECC Report 168 (2011). Regulatory Framework for Indoor GNSS Pseudolites. Electronic Communications Committee (ECC). Miesbach, 20.
  4. Marathe, T., Daneshmand, S., Lachapelle, G. (2015). Pseudolite interference mitigation and signal enhancements using an antenna array. 2015 International Conference on Indoor Positioning and Indoor Navigation (IPIN), 36–44. doi: 10.1109/ipin.2015.7346961
  5. Sultana, Q., Sunehra, D., Ratnam, V. (2007). Significance of instrumental biases and dilution of precision in the context of GAGAN. Indian Journal of Radio & Space Physics, 36, 405–410.
  6. Lorraine, K. J., Kumar, D., Bhaskar, C. V., Sipora, K. (2014). Analysis of Near-Far Effect and Multipath Mitigation Techniques for Pseudolite Based Positioning Applications. International Journal of Electronics & Communication Technology, 5 (3), 37–41.
  7. Gioia, C., Borio, D. (2014). Stand-Alone and Hybrid Positioning Using Asynchronous Pseudolites. Sensors, 15 (1), 166–193. doi: 10.3390/s150100166
  8. Cai, C., Gao, Y. (2009). A Combined GPS/GLONASS Navigation Algorithm for use with Limited Satellite Visibility. Journal of Navigation, 62 (4), 671–685. doi: 10.1017/s0373463309990154
  9. Kim, C., So, H., Lee, T., Kee, C. (2014). A Pseudolite-Based Positioning System for Legacy GNSS Receivers. Sensors, 14 (4), 6104–6123. doi: 10.3390/s140406104
  10. Hwang, S., Yu, D. (2013). Clock Synchronization Algorithm for Pseudolite. Advanced Science and Technology Letters, 44, 36–39. doi: 10.14257/astl.2013.44.09
  11. Hwang, S., Yu, D. (2014). Clock Synchronization of Pseudolite Using Time Transfer Technique Based on GPS Code Measurement. International Journal of Software Engineering and Its Applications, 8 (4), 35–40.
  12. So, H., Park, J., Song, K. (2013). Performance Analysis of Pseudolite Tropospheric Delay Models Using Radiosonde Meteorological Data. Journal of the Korean GNSS Society, 2 (1), 49–57. doi: 10.11003/jkgs.2013.2.1.049
  13. Borio, D., Gioia, C., Baldini, G. (2015). Asynchronous Pseudolite Navigation Using C/N0 Measurements. Journal of Navigation, 69 (03), 639–658. doi: 10.1017/s037346331500082x
  14. Angrisano, A., Gioia, C., Gaglione, S. (2013). Performance assessment of aided Global Navigation Satellite System for land navigation. IET Radar, Sonar & Navigation, 7 (6), 671–680. doi: 10.1049/iet-rsn.2012.0224
  15. Tarrío, P., Bernardos, A. M., Casar, J. R. (2011). Weighted Least Squares Techniques for Improved Received Signal Strength Based Localization. Sensors, 11 (12), 8569–8592. doi: 10.3390/s110908569

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-26

Як цитувати

Savchenko, V., Vorobiov, O., Mykolaichuk, R., Mykolaychuk, A., & Kurtseitov, T. (2016). Модель точності локальної радіонавігаційної системи з урахуванням нестабільності функціонування окремих елементів. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3(9(81), 4–10. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.71921

Номер

Том 3 № 9(81) (2016): Інформаційно-керуючі системи

Розділ

Інформаційно-керуючі системи

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Vitalii Savchenko, Oleh Vorobiov, Mykolaichuk Roman Mykolaichuk, Alisa Mykolaychuk, Tymur Kurtseitov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.

Ліцензійний договір – це документ, в якому автор гарантує, що володіє усіма авторськими правами на твір (рукопис, статтю, тощо).
Автори, підписуючи Ліцензійний договір з ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР», мають усі права на подальше використання свого твору за умови посилання на наше видання, в якому твір опублікований. Відповідно до умов Ліцензійного договору, Видавець ПП «ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР» не забирає ваші авторські права та отримує від авторів дозвіл на використання та розповсюдження публікації через світові наукові ресурси (власні електронні ресурси, наукометричні бази даних, репозитарії, бібліотеки тощо).
За відсутності підписаного Ліцензійного договору або за відсутністю вказаних в цьому договорі ідентифікаторів, що дають змогу ідентифікувати особу автора, редакція не має права працювати з рукописом.
Важливо пам’ятати, що існує і інший тип угоди між авторами та видавцями – коли авторські права передаються від авторів до видавця. В такому разі автори втрачають права власності на свій твір та не можуть його використовувати в будь-який спосіб.